Ключ до вищої освіти, або ЗНО в різних країнах

студенти - копия

Наразі лише 19 країн (із 197 визнаних) проводять централізовані вступні іспити до університетів. У Китаї це відбувається за допомогою безпілотних літальних апаратів, в Ізраїлі – психометричного тесту, у Великобританії – переконливих результатів співбесіди. «Студвей» пропонує розібратись, освітній досвід яких країн може бути корисним і для України.

США: у пошуках логічного мислення

В американській системі освіти панує повна децентралізація. Тобто відсутні єдині державні освітні вимоги й стандарти, і кожен штат самостійно визначає умови вступу до вишів. Уряду США підзвітні хіба що 8 федеральних університетів, які готують майбутніх військових, співробітників ФБР тощо.

Оскільки шкільні стандарти також досить різні – зазвичай оцінки майже не свідчать про рівень підготовки учнів. Тому вони доповнюються результатами стандартизованих випускних шкільних тестів SAT («Scholastic Assessment Test») або ACT («American College Testing») (за вибором учня). Вступні екзамени до університетів відсутні.

Вперше SAT був запроваджений ще в 1901 році, проте з тих пір назва й система підрахунку результатів тесту неодноразово змінювалися. ACT був запропонований у 1959 році, як відповідь на критику SAT. Передусім вона стосувалася тенденції, коли учні з більш заможних сімей частіше отримували результати SAT вище середнього.

Наразі SAT і ACT побудовані таким чином, аби максимально урівняти умови абітурієнтів з сімей із різними статками. Тому відповіді на питання вимагають не знання конкретного фактажу, а в першу чергу вміння логічно та критично мислити. SAT складається з 3 частин: математики, письма та аналізу тексту. ACT включає 4 частини: англійську мову, математику, читання та наукове міркування.

Реклама

Німеччина: атестат вирішує все

Німеччина відома тим, що там навчаються найдовше. Середня освіта займає до 13 років (учні закінчують школу в 19). Тривалість навчання в університеті зовсім не обмежена – все залежить від того, як студент складає іспити.

Так само, як і в США, у вишах відсутні вступні іспити. З 16 до 19 років учні навчаються в гімназіях, де останній рік присвячений виключно підготовці до вступу в університет. Після їх закінчення, вони отримують так званий Abitur (атестат зрілості) – свідоцтво про середню освіту. Бали в ньому – це «прохідний квиток» до вищої освіти.

Окрім середнього балу атестата, Abitur також складається з результатів 5 випускних іспитів із основних предметів. Їх можна обрати самостійно, проте серед них обов’язково повинні бути мова (або література чи мистецтво), соціальні та точні науки. Прохідний бал встановлюється або конкретним університетом на власний розсуд, або державою (однаковий для всіх вишів) на найбільш популярні спеціальності (наприклад, медицина, фармакологія, стоматологія).

студенти

Великобританія: співбесіда ціною в майбутню кар’єру

Об’єднане королівство також має власну підготовчу програму до університету (на кшталт німецького Abitur) – Advanced Level або A-Level. Це дворічна програма (з 16 до 18 років), протягом якої учні вивчають 4-5 профільних предметів, необхідних для обраного університету. Наприкінці кожного року відбуваються іспити, результати яких враховуються під час вступу до вишу.

Вступ відбувається на основі подання заяви UCAS. Вона містить: бали випускних A-Level іспитів (або ймовірні бали, якщо екзамени ще не відбулися); personal statement – коротке пояснення власної мотивації досліджувати обрану галузь науки; перелік вишів (близько 6-ти), де майбутній студент бажає навчатися. До заяви додається характеристика учня зі школи.

Університети, зазначені в переліку, розглядають заяви, після чого або одразу відмовляють абітурієнту, або запрошують його на співбесіду. Оксфорд та Кембридж – 2 британські виші, які, окрім стандартної зразку вступу, проводять власні вступні екзамени.

Польща: перевірка на зрілість

Польська процедура вступу до вишів досить схожа як на німецьку, так і на звичну нам модель ЗНО. Matura, або «атестат зрілості» – це одразу й тестові іспити, які учні складають по закінченню школи, й сам документ про отримання середньої освіти. За результатами тестів абітурієнти вступають до університетів.

Matura складається з обов’язкових предметів (польської та іноземної мови, математики) та додаткових (не більше 3-х), обраних учнями за бажанням. Польська та іноземна мови складаються усно. Для іспиту з польської мови студент готує презентацію (на заздалегідь обрану тему) та захищає її перед комісією. Аби скласти Matura достатньо набрати 30 % від загальної суми балів.

Китай: вивчити чи потрапити до в’язниці

Гаокао (Національний вступний екзамен) – ось чого бояться китайські абітурієнти. В цілому модель Гаокао нагадує вже розглянуті «випускні – вступні» іспити в США та Польщі. Обов’язкові дисципліни – китайська мова, література та математика, інші можна складати за вибором.

Але є в китайській вступній системі один принципово відмінний момент: уряд робить усе можливе, аби звести корупцію до мінімуму. Відтак, якщо абітурієнта «спіймають» на списуванні – його позбавляють права складати Гаокао на 3 роки, а у випадку грубих порушень (фальсифікації екзаменаційних документів) – навіть власної свободи (до 15 років) та права на помилування.

Аби забезпечити максимальний контроль в процесі іспиту – наразі в Китаї використовують дрони, які під час проведення екзамену розташовані на висоті 500 метрів над містом, щоб «патрулювати» в радіусі 1 кілометру.

студент

Японія: війна за вступ

Оскільки в Японії немає безкоштовної освіти – війна за найдешевше та найякісніше «місце під сонцем» тут починається ще з 6-ти років. Для того щоб вступити до нормальної школи (наприклад, приватної, бо там великий конкурс), варто ходити в хороший дитсадок. Такий принцип спрацьовує й під час переходу від початкової школи до середньої, від середньої до вищої. Кожен перехідний період супроводжується «нюгаку сенсо» («війною за вступ»), кульмінацією чого стає університетська кампанія.

Такі умови стимулювали розвиток системи додаткової освіти – «дзюку» (досить дорогого задоволення). Проте учень, який не має змоги відвідувати «дзюку», значно втрачає в конкурентоспроможності її постійним клієнтам.

Абітурієнти складають 2 види іспитів: централізований (на кшталт ЗНО) та безпосередньо вступний (в обраному університеті). Централізований іспит містить тести з японської та англійської мов, математики, фізики та суспільствознавства, – не залежно від обраного факультету. Посередні результати (менше 90% правильних відповідей) автоматично закривають доступ до топових державних вишів, які проводять власні вступні іспити.

Ізраїль: психометрична перевірка

В якості своєрідного ЗНО ця країна використовує психометричний іспит, результати якого дійсні протягом 7 років. Це сукупність тестів (у яких передбачається від трьох до п’яти можливих варіантів відповідей) за 3-ма напрямками: англійська мова, кількісні (математичні) та вербальні (словесні) здібності. Тобто перевіряються не тільки знання, а й навички. Загальна оцінка будується відповідно до шкали від 200 до 800 балів. Деякі виші беруть до уваги бали за кожний із окремих напрямків. Психометричний тест може проводитися на івриті, а також арабською, російською, французькою, іспанською мовами.

Українське ЗНО: немає межі досконалості

Впровадження української системи ЗНО, звісно, відкрило двері до вищої освіти багатьом абітурієнтам, які, до цього, через нестачу коштів і нетворкінгу не мали змоги «гідно» витримати вступні іспити. Проте нашим тестам ще далеко до досконалості.

Аби відійти від ЗНО, як процедури, котра вчить лише вгадувати літери, – варто врахувати досвід США чи Ізраїлю, який пропонує перевірку логічного та критичного мислення. Не зайвим було б і впроваждення цілеспрямованої підготовки до тестів під час навчання в школі, подібно до Abitur Німеччини чи Advanced Level Великобританії. А в китайців потрібно повчитися рішучості в боротьбі з корупцією в освіті (хоч і не такої радикальної). І, нарешті, важливо стимулювати студентів свідомо підходити до вибору спеціальності, а тут не обійтися без обов’язкого застосування британскього personal statement.

Фото: соцмережі.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus