Пробачити не можна забанити: за що та навіщо варто блокувати людей у соцмережах

Depositphotos_164569516_l-2015 (1)

ua.depositphotos.com / choreograph

Напевно, кожен хоч раз стикався з бажанням когось заблокувати у соцмережах, обмежити доступ до свого контенту або хоча б зам’ютити чужі пости. Зараз наша свобода та незалежність в інтернеті знаходяться в одному кліку від інших користувачів, і вони можуть впливати на наше життя не тільки своїми діями, а іноді й просто постійною присутністю у стрічці. Коли бан життєво необхідний і чи потрібно блокувати колишніх – з’ясовуємо в матеріалі.

Навіщо потрібен бан?

Насамперед це можливість обмежити інших користувачів у діях щодо свого акаунту. Приводом для бану може бути спам, тролінг, хейт та інші прояви агресивної чи нав’язливої поведінки, які ти вважаєш неприйнятними. Блокування – це доволі категоричне рішення, однак тут важливо наголосити: саме ТИ встановлюєш правила спілкування на “своїй території” і бан – це твій спосіб захиститися в інтернеті.

Сьогодні в кожній соцмережі або месенджері є інструменти, що дозволяють обмежити спілкування з іншими людьми. Найчастіше вони діляться на два типи: власне блокування і м’ют. Перший вважається більш жорстким заходом. У Facebook, наприклад, блокування має на увазі, що людина не зможе бачити твої публікації, позначати тебе у своїх постах, запрошувати на сторінки заходів і в групи, листуватися з тобою і додавати в друзі. При цьому існує м’якша опція – м’ют – скасувати підписку на людину, але залишити її у друзях: так ти не будеш бачити її пости, але людина про це не дізнається. Дуже зручно, особливо для випадків, коли людина тебе дратує, але відкрито це висловлювати і радикально псувати стосунки ти не готовий. Крім того, Facebook пропонує «зробити паузу в спілкуванні» – це дозволяє бачити менше постів певного користувача і обмежити його можливість бачити окремі твої публікації. М’ют у месенджерах дозволяє не отримувати сповіщення від людей або групових чатів.

У Twitter можна додати користувача в чорний список: опинившись у ньому, він не зможе до тебе звернутися і читати твої твіти, а ти не будеш бачити його дописи. Крім того, користувача можна ігнорувати: ти не будеш бачити його твіти у стрічці, але він залишиться у підписках, і ти бачитимеш його згадки. Існує блокування і в Instagram: заблокована людина бачитиме твої коментарі в інших відкритих акаунтах і зможе згадувати тебе у своїх постах, але ти не отримуватимеш про це сповіщення. До того ж, Instagram пропонує скаржитися на булінг, переслідування і злам сторінки адміністрації соцмережі, що також дає позитивний результат.

Однак перш ніж будь-кого заблокувати, варто оцінити можливі наслідки і зрозуміти, чи справді піклуєшся про свою безпеку і комфорт, або ж це своєрідна втеча від проблеми, уникнення вирішення конфлікту, маніпуляція близькою людиною або чисто емоційне рішення, про яке ти невдовзі пошкодуєш. Щоб допомогти тобі визначитися, ми дослідили найбільші загрози в соцмережах.

Реклама

Онлайн-переслідування

Це вид психологічного тиску, що завжди починається з моніторингу персональної інформації: сторінка в соцмережі може багато чого розповісти про її власника – чим він захоплюється, в яких місцях буває, з ким контактує. Крім того, низка додатків для знайомств пропонують користувачу вказати інформацію про роботу і освіту. У багатьох випадках це дозволяє зловмисникам знайти сторінки в соцмережах і дізнатися ім’я і прізвище, щоб надалі переслідувати жертву.

Що робити? Насамперед не постити в мережу кожен свій крок. Варто ретельно фільтрувати інформацію, якою збираєшся поділитися у себе на сторінці: чи не занадто вона особиста? Чи не можуть зловмисники скористатися нею у власних цілях? Доступ до профілю для незнайомих людей варто взагалі обмежити. За геотегами під фото легко вирахувати твої постійні адреси і маршрути – тож від них краще відмовитися.
Також можна встановити на девайс VPN-сервіс і користуватися ним для виходу в інтернет через Wi-Fi у громадському місці. Ну, а переслідувача, звісно, заблокувати і повідомити друзів, щоб також відповідали баном на його спроби через їхні сторінки дізнатися щось про тебе. Якщо переслідування виходить поза межі оналайн-простору, без роздумів звертайся у поліцію.

Оля, 24 роки: «Я сходила на побачення з хлопцем, з яким познайомилася через сервіс Badoo. Ми непогано провели час, він був милий, але не сподобався мені настільки, щоб продовжувати спілкування. На його подальші запрошення на побачення я реагувала стриманими відмовами, але він був настільки наполегливим і так часто мені писав, що я вирішила навіть тимчасово видалити додаток. Тоді він почав зустрічати мене ввечері біля роботи (у моєму профілі в додатку була вказана компанія, і він дізнався адресу офіса), продовжував іти за мною, навіть коли я сказала, що він мене лякає, і я не хочу спілкуватися. Після кількох таких випадків, я попросила охоронця вийти зі мною. Коли ми жорстко йому пригрозили визвати поліцію і подати заяву, переслідування нарешті припинилися. Вважаю, що мені пощастило».

Шантаж

Тільки в одному випадку ти можеш мати абсолютно впевненість, що твої інтимні фото не потраплять в інтернет – якщо таких фото в тебе немає. На жаль, такі зображення не завжди потрапляють в мережу з ініціативи власника – частіше подібне відбувається проти його волі. Це може бути помста колишнього партнера, шантаж з певними намірами або спроба психологічного тиску.

Зазвичай жертви бачать у цьому серйозну загрозу своїй репутації і готові виконати будь-які вимоги, аби не допустити «зливу» фотографій. Саме на це і розраховує шантажист. Тому передусім завжди важливо пам’ятати: усі фотографії, які ти викладаєш чи надсилаєш, можуть бути оприлюднені, але дозволити страху керувати тобою теж не можна.

Що робити? Якщо не можеш знайти рішення проблеми самостійно, одразу звертайся у в правоохоронні органи. Подібні дії з боку шантажиста є протиправним і можуть бути підставою для порушення кримінальної справи. Ще дві важливі поради. По-перше, навіть якщо робиш інтимні фото, ніколи не показуй на них своє обличчя: це полегшить ситуацію, якщо вони все ж потраплять в мережу. По-друге, для приватних бесід використовуй месенджери з наскрізним шифруванням: в більшості з них відсутня можливість зробити скріншот, а повідомлення видаляються одночасно в обох учасників листування. Звертатися в правоохоронні органи в разі, якщо не можете.

Даша, 18 років: «Торік я почала зустрічатися з хлопцем. Одного разу ми листувалися, як зазвичай, і він спитав, чи серйозні у нас стосунки. На мою ствердну відповідь він сказав, що хоче доказів “серйозності”, і попросив кілька моїх оголених фото. Хлопець дуже мені подобався, наші стосунки тільки починалися, і я не хотіла його розчаровувати, тому скинула фото. За кілька тижнів ми посварилися і він сказав, що надішле все у чат моєї університетської групи, якщо я не буду робити те, що він скаже. Я була страшенно налякана, мені здавалося, що моє життя скінчиться, якщо він це зробить, що я не переживу такого сорому. Тому спочатку я виконувала всі його накази, навіть діставала гроші, коли він вимагав. Врешті здалася і розповіла мамі. Вона через деканат зв’язалася з його батьками, сказала їм, що збирається подати позов у поліцію. На щастя, його батьки змогли вплинути, і він видалив усі фото. Це був важкий урок для мене».

Шеймінг

Шеймінг (від англ. shame – ганьба) – звинувачення людини з будь-якої причини, продиктованої прийнятими в суспільстві нормами і стереотипами. Виділяють такі поширені його види як боді-шеймінг, коли людину цькують за певні особливості її тіла, шеймінг за расовою чи релігійною ознакою та навіть пластик-шеймінг і Балі-шеймінг.
Недарма соцмережі регулярно звинувачують у тому, що вони стають відправною точкою для розвитку в користувачів певних психічних розладів, зокрема, депресії чи дисморфофобії – занепокоєння незначними дефектами власного тіла і навіть ненавистю до нього.

Що робити? Варто розрізняти конструктивну критику і шеймінг. Люди, що бажають тобі добра, зазвичай скажуть тобі про твої недоліки особисто. Шеймінг – це дискримінація і несправедливе приниження. Шеймеру важко щось довести – він тебе не почує. Іноді варто блокувати або м’ютити не тільки людей, які виявляють агресію і втручаються у твій особистий простір, але й тих, чий контент змушує тебе почуватися некомфортно – наприклад, блогерів, чиї заклики або судження є для тебе неприйнятними. У соцмережах ми постійно порівнюємо себе з іншими людьми, і результат цього порівняння далеко не завжди на нашу користь. Нам здається, що ми мало подорожуємо і спілкуємося, наші розваги – нецікаві, досягнення – незначні, а тіло не відповідає жодним уявленням про красу. Щоб позбутися цих неприємних думок і постійного пригнічення, іноді варто просто усунути цей «ідеальний» подразник і слідувати золотому правилу – порівнювати себе теперішнього тільки із собою колишнім, і оцінювати свій прогрес лише у такому розрізі.

Настя, 21 рік: «Довгий час я була підписана на одну популярну американську б’юті-блогерку. Вона давала поради з догляду за собою, стилю та харчування. Тоді я саме хотіла схуднути і думала, що властива її блогу категоричність буде мене мотивувати. Однак її занадто різка критика типів фігур, які відрізнялися від тіл моделей Victoria’s Secret, а також зачісок та одягу, які не відповідають сучасним трендам, тільки навпаки знищували мою самооцінку. Розчісуючись, я розуміла, що моє кучеряве волосся ніколи не буде блищати так, як на її фото, а одяг оверсайз не сидів на мені, як на дівчатах з вагою 40 кг, і повністю псував мої пропорції. Певний час я намагалася відповідати стандартам цієї блогерки, дотримувалася її програми харчування, купувала тільки рекомендовані фасони одягу, сумок, окулярів і тд. Вона дійсно була для мене іконою стилю і зовнішнього вигляду, мені хотілося їй вірити, я дивилася всі її пости, сторіз і марафони. Але згодом я зрозуміла, що мене гнітить ця безкомпромісність тверджень, її прямолінійні відповіді в коментарях, які межували з грубістю. Для мене це було шеймінгом, хоч і не адресованим персонально мені. Одного дня я просто більше не захотіла це читати, бо втомилася від негативу і бажання відповідати нав’язаним кимось суперечливим канонам».

Контакти з колишніми

Чи блокувати колишніх у соцмережах? Це вічне питання, на яке жоден психолог не може відповісти однозначно. Усе залежить від ваших із партнером теперішніх стосунків і темпераментів, а також причин і обставин, за яких відбувся розрив. Дослідження клінічного психолога і авторки книги «Як Facebook впливає на наші емоції, стосунки і життя» доктора Сюзани Флорес свідчить, що 70% людей продовжують стежити за своїми колишніми у соцмережах. Це відбувається з багатьох причин і не завжди пов’язано з бажанням повернути кохання. Часто такі дії обумовлені нашим нарцисизмом і цілком природним бажанням підвищити власну самооцінку думками «Вона точно сумує за мною», «Ця цитата під його фото однозначно про мене», «Я стрункіша за його нову дівчину» і тд.

Що робити?

Якщо рішення про розрив – остаточне, ось кілька причин, коли точно варто заблокувати колишнього партнера:

  • якщо ти думаєш, що людина все ще має почуття до тебе;
  • якщо ти досі маєш почуття до людини;
  • якщо людина переслідує тебе онлайн або поводиться нав’язливо (залишає на сторінці безліч коментарів і лайків, надто активно пише);
  • якщо людина не поважає твоїх нових стосунків (пише уїдливі або принизливі коментарі чи повідомлення);
  • якщо не відчуваєш, що ви можете лишитися друзями;
  • якщо не відчуваєш, що людина бажає тобі лише добра;
  • якщо не хочеш, щоб людина щось про тебе знала;
  • якщо ти також не хочеш нічого знати про цю людину.

А також найгірші причини, щоб залишити колишнього партнера у списку друзів:

  • через жалість;
  • через те, що у вас багато спільних друзів;
  • сподіваєшся, що одного дня людина зміниться;
  • боїшся не знайти когось краще і залишаєш людину для «про всяк випадок»;
  • ти маєш проблеми з новим партнером і подумки (і онлайн) постійно повертаєшся до колишніх стосунків;
  • хочеш змусити нового партнера ревнувати.

Якщо вважаєш, що блокування – погана ідея, а ви – дорослі люди, які розійшлися абсолютно спокійно, і ніщо не завадить вам обом рухатися далі, це прекрасно. На жаль, так буває не завжди. І тут варто ставити свої почуття на перше місце. Важливо не переоцінювати себе: слідкувати за тим, наскільки часто хочеться знати, де і з ким ця людина, і чесно відповідати собі, чому так відбувається. Таке непереборне бажання не має перетворитися у звичку постійно моніторити сторінки колишнього кохання на предмет змін у його житті.

Соня, 26 років: «Мої стосунки тривали 2,5 роки. Ми розійшлися спокійно, без образ та істерик і вирішили залишитися друзями. Одразу після розриву дуже важко уявити своє життя без підтримки і схвалення колишнього коханого, тому спершу я постійно писала йому: радилася щодо різних дрібниць на кшталт покупки сукні на корпоратив, ділилася новими улюбленими піснями, розпитувала про його справи і жадібно моніторила його соцмережі, щоб з’ясувати, котра з дівчат на фото для нього “не просто колега”. Це слизька доріжка, яка може вести до залежності. Я вчасно це зрозуміла: коли відчуваєш самотність, краще звернутися до друзів та родини, зайняти увесь вільний час цікавими справами і спробувати зробити оффлайн-життя цікавішим за онлайн. Однак ігнорувати його профіль було надзвичайно важко, а зовсім не користуватися соцмережами я не могла – там не тільки розваги, але й моя робота. Я переймалася, чи не знеціню я наші стосунки і все хороше, що між нами було, якщо заблокую його. Якби після розриву він без пояснень забанив би мене, це стало б для мене шоком. Тому вирішила відверто поговорити з ним і пояснити необхідність таких дій для мене. Без виправдань і вибачень, спокійно і впевнено. Він відреагував адекватно, і я досі вдячна йому за розуміння. Цей болісний період пройшов, приблизно за рік я повернула його до списку друзів і тепер без тіні ревнощів чи смутку можу лайкати його фото та іноді відповідати на розповіді».

В інтернеті може складатися враження, що стосунки з будь-якою знайомою людиною мають підтримуватися за замовчуванням. Однак це не так. Твоя стрічка – така ж частина твого соціального життя, як і, скажімо, похід із друзями в кіно чи на каву. Ти можеш і маєш обирати, з ким спілкуватися і кого відстежувати, щоб це приносило лише користь, радість і натхнення.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus