Це тобі не «на коврику полежати»: як почати займатися йогою

Depositphotos_356432870_l-2015 (1)

ua.depositphotos.com / AndrewLozovyi

Колись я мріяла мати роботу «одного дня». Тобто кожен день працювати на іншій посаді: сьогодні – офіціантка, завтра – бібліотекарка, післязавтра – менеджерка. Для чого? Щоб осягнути більше, краще зрозуміти себе і нарешті знайти те, що найбільше до душі.

І от я стала дорослою (але це не точно), проте замість тестування різних професій вирішила пробувати різні види фізичної активності. Я шукала вид занять, який одночасно допоможе мені підтримувати фізичну форму і буде приносити задоволення. Спочатку ці пошуки були схожими на кумедні потуги. Такі відчайдушні спроби знайти активність були ледь не в кожного. Просто хтось зупинився на півдорозі, так і не обравши для себе щось конкретне.

Отож, першим я спробувала фітнес. Підійшла серйозно: записалася на персональне заняття з тренеркою, купила одяг і взуття, прийшла. У залі було порожньо і абсолютно комфортно. Але коли я почала займатися, то відчула себе кошеням, яке вкинули в озеро, а воно плавати не вміє. Інтенсив годину-дві у залі – задоволення ще те, і підходить, як виявилося, далеко не всім. Тренерка показувала рухи дуже спритно і підбадьорювала (чи знущалася?) словами, що це ще зовсім легкі вправи. Було відчуття, ніби вона набрала потрібний темп і впевнено рухається у ньому, а я біжу позаду, висолопивши язика, і ніяк її не наздожену. З тренування я вийшла з вдячністю, що лишилася жива: коліна тряслися, а в очах темніло. Звісно, тиждень після того я ледве ходила. Щоб піти на наступне заняття, довелося себе вмовляти, а після – задобрювати кавою з тістечками. Врешті, фітнес я покинула.

Наступним був пілатес. Зал був по сусідству з приміщенням для фітнесу, звідки так і віяло невдалим досвідом. Для пілатесу вже були готові м’ячі, гамаки, резинки – купа цікавих речей. Мені здавалось, що це буде щось дуже захоплююче. Так я думала, поки мало не заснула посеред заняття (завищені очікування?). Пілатес – це справді щось спокійне, розслаблююче, легше за фітнес і… нудніше. Захотілось чогось більш інтенсивного й енергійного.

Силові тренування. Тут навпаки: я чомусь одразу думала, що мені не сподобається, але спробувати було варто. Як у воду дивилася – зовсім не моє. Обтяжувало навіть місце заняття: у переповненому залі натовп напівоголених людей викликав у мене збентеження і автоматично позбавляв бажання приходити туди. Одне заняття якось витерпіла, але не знаю, що було важче: тягати залізо чи тягати залізо, коли біля тебе теж тягають залізо і все навколо тисне, а рівень тривожності злітає в рази. Я вийшла і відчула втому, знемогу і пригнічений настрій.

Біг. З ним все закінчилося, навіть не розпочавшись. Щоб бігати, потрібен час, місце, а ще, як виявилося, обов’язково мати хороший спортивний одяг і взуття спеціально для бігу. Я не знайшла ні часу, ні парку чи стадіону поруч, де можна було би займатися, ні того ж таки взуття (а може не дуже його й шукала).

Наступною спробою було катання на велосипеді. У ті пори року, коли з погодою все ок, воно могло стати чудовим варіантом фізичної активності. Все класно, але… треба велосипед. Велосипед і бажано велодоріжки чи парк поблизу, щоб там їздити і не наражати на небезпеку себе та інших. Крім того – місце, щоб цей транспортний засіб зберігати. А ще краще – когось, хто би цей велосипед зносив і заносив, наприклад, на четвертий поверх будинку, в якому я живу.

Ідея з велосипедом досі живе у моїй голові, але поки що я знайшла для себе інший варіант фізичної активності, який близький тілу і душі. Це йога.

Для мене йога – це свобода. Потрібно тільки твоє тіло і бажання працювати над собою. А, ну ще бажано килимок.

Це і про душу, і про тіло. Причому співвідношення тіло/душа у кожного буде своє. Але навіть після 15-ти хвилин заняття, окрім приливу сил на фізичному рівні, покращується настрій, зникають депресивні і обтяжливі думки. Я переконуюся у цьому щодня, і щодня дивуюся, ніби вперше.

Йога – це (не)спорт. Якщо ти почуєш десь фразу, що йога – це не спорт, або що йога – це легко, то не вір. Перевірити дуже просто: спробуй зробити будь-яку асану і ти переконаєшся, наскільки це важко, а часом навіть нереально. Проте, якщо починати з найлегших поз, успіх не забариться. Тільки постійна робота дасть змогу досягти результату.

Купи килимок. Я серйозно: купи килимок. По-перше, це буде твоєю мотивацією розпочати заняття. І купи гарний та не використовуй його ніде, окрім занять йогою. Нехай стоїть і чекає потрібного часу. По-друге, килимок необхідний і з практичного боку: у тих, хто тільки починає займатися йогою, недостатньо розвинута сила рук і ніг, тому буде дуже складно втримати рівновагу. Відповідно, втрачатиметься концентрація уваги, яка так потрібна для правильного виконання асан.

Я б радила розпочати з «хатха-йоги». У ній особливий наголос саме на асанах – стійких положеннях тіла (або ж йогівських позах), та пранаямі – умінні керувати диханням. Саме хатха вважається оптимальною для початку будь-яких занять йогою.

Підійде і «флай-йога» або «йога в гамаку» – це практика, яка поєднує в собі йогу, стретчинг і елементи повітряної гімнастики. Існує думка, що нею можуть займатися лише ті, хто вже освоїв «хатха-йогу». Але це не так, деякі вправи з гамаком навпаки виконати набагато легше. Тому на флай-йогу можуть йти всі, незалежно від рівня фізичної підготовки, ваги і віку.

З часом можна перейти на «айенгар-йогу» – це різновид «хатха-йоги», але основна увага тут спрямована на максимально правильне положення тіла і чітке виконання вправ, а також послідовність їхнього виконання. У певній асані потрібно затриматися на довгий час, переходи від однієї асани до іншої – повільні і плавні. Також добре підходить для новачків.

«Інь-йога» теж направлена на статичну роботу і правильне виконання асан. Одне з головних завдань: якомога довше затриматися у певній позиції, м’язи при цьому максимально розслаблені, водночас треба слідкувати за правильним диханням, а розум утримувати в стані усвідомлення.

«Для занять у мене нічого немає». Ні, насправді в тебе є все. В ідеалі, звісно, займатися у залі чи спеціальному клубі під керівництвом професійного майстра, але не біда, якщо такої змоги немає. Відкиньмо ідеальність: займатися можна будь-де, починаючи від кімнати в гуртожитку і закінчуючи галявиною біля будинку. У цьому свобода йоги. Але на початку займатися на вулиці буде не дуже зручно, тому пропоную розпочати із занять вдома.

Обираєш зручний для себе час – і вперед. Допоможуть, звісно ж, додатки та ютуб-канали.

У додатку SunsaYoga можна налаштувати програму з сорока занять і виокремити цілі та аспекти здоров’я, на яких ти би хотів(-ла) зосередитися.

У DailyYoga ти зможеш обрати заняття на кожен день та план на тиждень. Тут є добірка аудіоуроків і музики для медитацій, а ще – описи правильної техніки виконання асан.

Nike Training – це безкоштовні програми, тренування та прямі ефіри для занять саме вдома. У додатку також можна знайти поради для правильного харчування, мислення та сну.

YouTube-канал Yoga with Adrienne веде одна з перший йогинь на YouTube. У її відео є легкий гумор, філософія та собака Бенджі. Ролики англійською мовою, але вони короткі та зрозумілі. Крім цього, на каналі є матеріали, присвячені медитації та психічному здоров’ю, – практики, які допоможуть позбутися тривоги або надихнуть на творчість. Там же можна знайти серію тематичних відео про йогу.

Підійде і YouTube-канал Yuliya Yaroshenko – на ньому є спеціальні україномовні відео, які так і називаються «Йога українською мовою від Юлії Ярошенко».

Зверни увагу також на канал Unagrande YogaClub: тут є багато матеріалів якраз для початківців. Окремо можна знайти відео для спини, суглобів, живота, ніг, легенів та інших частин тіла. Спеціальні відео йоги перед сном або ж навпаки – для ранкового пробудження, заняття йогою під час менструації для зменшення болю та для зміцнення імунітету і безліч інших видів. Відео адаптовані для занять вдома.

Моїм улюбленим відео для занять стало «15 поз йоги, які подарують вам плаский живіт».

Знайди близьку собі людину-мотиватора. Обери когось, за ким ти будеш тягнутися. Для мене такою людиною стала Ірина Мороз – поетка. Так, вона не майстриня йоги і не професійна тренерка, а поетка, яка своїм прикладом показала, як з нуля можна досягти блискучих результатів. На своїй сторінці в Instagram Ірина викладає відео з тренуваннями та порадами, розповідає про вплив занять на стан організму, думки, самооцінку та впевненість.

«Йога – це не волочити втомлені ноги зі спортзалу. Йога – це відпочивати, відновлюватися та турбуватися про себе. Вона про вміння дякувати собі, любити себе, своє тіло», – вважає Ірина.

Поетка називає йогу своєю суперсилою: нещодавно Ірина присвятила цьому окремий акаунт, де збирає всю корисну інформацію.

«Емоційні відкати». Хочу відразу попередити, що можуть бути миті, коли тобі захочеться все покинути. Перші місяці замість очікуваної бадьорості і приливу сил я відчувала страшну втому. Багато спала і відпочивала, але не зупинилася. Від щоденних занять я перейшла на тренування через день, а навантаження і час виконання вправ зменшила до комфортних саме для мене. Кожного разу я потроху збільшувала час і навантаження. Це стало запорукою мого успіху – таке собі правило двох «П»: поступовість і постійність. Втома з часом минула, за рік занять кудись поділися і декілька зайвих кілограмів, натомість прийшли бадьорість, спокій і бажання відтепер завжди перебувати у гармонії зі своїм тілом.

Якщо шукаєш вправи для покращення фізичної форми, прагнеш розкрити свою внутрішню свободу і трохи надихнутися на життя, спробуй йогу. Можливо вона стане саме тим заняттям, яке підійте і твоєму тілу, і душі.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus