Як зібрати рюкзак у похід так, щоб не передумати його нести

camp-1

Високий сезон походів Карпатами із камінг! Затяті мандрівники реанімують торішні чати, шерстять форуми в пошуках найцікавішого маршруту й залякують новачків легендами про Чорного альпініста, важкими рюкзаками і ночівлею в наметах. Чому таких «страшилок» боятися не треба? І чи обов’язково взагалі брати намет?

По-перше, скажи на милість, хіба оповіді про озеро дівочих сліз Синевир чи містика перевалу Дятлова не страшніші? Подумаєш, ходить там той альпініст, шукає когось… От про Чугайстра гуцульські ґазди розкажуть так, що ух! Навіть якщо вони ніколи про нього раніше не чули-не бачили-«Тіні забутих предків» не читали. Повтішатися із зляканих туристів – особливий вид задоволення.

По-друге, рюкзак може бути неважким, а намет взагалі не знадобитись (так страхуємось: нема намету – Чорний альпініст не загляне. Жарт. Або ні).

Насправді, походи – не так страшно, як розповідають любителі, але і не так легко, як кажуть організатори комерційних турів. Але беззаперечний факт: усі речі та провізію доведеться нести на собі, якщо хочеш кілька днів помилуватися горами. Принаймні так буде, поки ті ж гуцульські ґазди не почнуть підпрацьовувати, як непальські шерпи біля підніжжя Евересту. Пояснення для тих, хто не переглянув жодного художнього чи документального фільму про підйом на вершину світу: шерпи – це народність високогірних непальців, які заробляють тим, що допомагають багатим альпіністам (а інші на Еверест і не ходять, ха-ха) носити рюкзаки, будують для них тренувальні табори і забезпечують сервісом для комфортного перебування на шляху до заповітної точки 8848 м. Так-от, наші гуцули – не шерпи. Пакуй свій рюкзак так, наче нести його тільки тобі.

Якщо ти йдеш уперше, не вір, що рюкзак справжнього туриста – обов’язково важкий, і тому свій треба напхати під зав’язку. Рюкзак справжнього туриста – правильно складений і з мінімумом речей. Нагадування: то все доведеться нести на собі. Із цієї самої причини не бажано брати речі з вовни: вони хоч і добре гріють, але багато важать і погано сохнуть.

Обов’язково у рюкзаку об’ємом 55–70 л (залежно від тривалості походу та твого рівня підготовки) має бути:

  • Спальник. Залежно від сезону потрібно звертати увагу на температурні режими, вказані на бірці. Зазвичай це шкала із крайніми точками T extreme (для виживання за найнижчої температури повітря), T maximum (за якої температури тобі стане жарко) та проміжною Т comfort (ні холодно, ні жарко. Комфортненько, щоб солодко спати всю ніч. Усю ніч, доки Чорний альпініст не розбудить). Треба враховувати, що спальники із нижчими температурними режимами можуть займати більше місця у рюкзаку через свою товщину.
  • Каремат (не килимок для фітнесу – це важливо!). Його можна приліпити збоку рюкзака, але перед цим обов’язково запакувати у щільний зіп-пакет.
  • Ліхтарик (бажано налобний). З ним також страшно, але у темряві розкладати намет зручніше.
  • Дощовик (можна звичайний поліетиленовий, але бажано з якнайміцнішого матеріалу). Якщо рюкзак без накидки від дощу, то і для нього потрібно подбати про дощовик.
  • Трекінгові палиці (маст хев для людей з проблемними колінами!).
  • Сідачок – прямокутний каремат на застібці, який пасуватиме за розміром під твої сіднички. Незамінна річ для привалів на каменях чи вогкій землі.
  • Запасне взуття. Крім основних черевиків з якісним протектором і фіксацією гомілкостопу, має бути ще запасна пара легших (кросівки, кеди, а влітку можна відважитись навіть на капці). Для привалів і перебування в таборі. Прошарені їх використовують ще й для переїздів.

Якщо у цьому списку не знайшов(-ла) намету, зачекай: далі буде, чому.

camp-2Одяг. Обов’язково зібраний у поліетиленові чи зіп-пакети: за будь-якої погоди має залишатись один комплект сухих речей для стоянок (він же і для сну). Не треба казати, що ти вирушаєш не на показ мод, а до дикої природи, тому стильні аутфіти краще залишити для міста? А от про що варто не забути, то про це (у розрахунку, що похід триватиме 3 ночі у сезон, коли вночі температура вище +7 °C):

  • 3 футболки і 2 майки.
  • 2 пари спортивних або трекінгових штанів. Улюблені джинси не проканають, оскільки обмежують рухи. А якщо у тебе погана розтяжка, то й поготів не ризикуй.
  • 2 теплі світшоти чи кофта на флісі.
  • Комплект термобілизни (для дівчат лайфхак – колготки 100 ден також чудово виконують роль додаткового обігріву. Більшу щільність брати не варто: під час руху буде спекотно). Ці речі знадобляться для комфортної ночівлі або ж підстрахують під час похолодання.
  • 5 пар шкарпеток + 1 пару теплих для сну. Не розраховуй по одній парі на день, оскільки можуть бути непередбачувані ситуації, коли ноги промокають, і за день може знадобитися більше. Завжди кидай пару-дві про запас. Повір, про це ти не пошкодуєш. Водночас спідню білизну набирати із запасом не варто: SPA-процедури у тебе будуть нечасто.
  • Шапка, бандана і тонкий баф на шию. Навіть якщо прогноз обіцяє сонце і чисте небо, у Карпатах зазвичай вітряно йти по хребті чи безпосередньо підійматись на вершину. Якщо тебе так само, як мене, дратує баф на шиї, візьми замість нього гольф із високою горловиною.
  • Куртка чи вітровка. Тут також варто ретельно обрати саме «ту». Ідеальний варіант, якщо у тебе є лижна куртка з непромокального матеріалу та мембраною, що дихає. Такі добре пропускають повітря, легкі, але надійно захищають від вітру і дощу. Для карпатських опадів водонепроникності куртки вистачить із відміткою 5000–10 000 мм (помірний дощ).

Бажано, але не кров з носа, мати сонцезахисні окуляри, тонкі рукавиці (якщо маєш чутливу шкіру) та комплект чистого (зовсім-зовсім чистого) одягу для виходу «в люди» не в образі Чугайстра. 

Якщо з універсальним списком речей все більш-менш зрозуміло, то пакування особистих якраз може й докинути тобі кілька кілограмів за спину. Поради, як полегшити собі похід у прямому й переносному сенсах:

  • Похідну тарілку, ложку, чашку можна доволі вигідно придбати в туристичних магазинах, і це буде твоя найвдаліша покупка! (Повір людині, яка три роки ходила з пластиковим судочком і металевою кружкою. Прибори, що складаються до розмірів кишенькового дзеркала – для туриста любов навіки. – Прим. автора).
  • Поділи між членами групи, хто бере казан, сірники, пальник і газовий балон (якщо погода вогка, вогнище тобі хіба що снитиметься, а їсти готувати треба ж). Та сама історія з продуктами. Ножів бажано мати два: один для нарізання продуктів, інший для самозахисту, поки підеш пудрити носика в темряві.
  • Збери аптечку. Обов’язково. Чуєш? ОБОВ’ЯЗКОВО візьми пластирі для ніг і гель «Тирозур» (відпускається без рецепта) – вони тебе врятують від ран, подряпин і потертостей від взуття. Еластичний бинт, ліки від хронічних хвороб і протизапальні препарати, активоване вугілля, парацетамол, но-шпа і перекис водню – маст-маст-маст хев!
  • Хоч раніше згадувалося, що SPA-процедурами в поході ти балуваний(-а) не будеш, засоби особистої гігієни взяти варто. Можна домовитись і взяти один сухий шампунь та один тюбик зубної пасти на всю групу, чого ліпше не робити зі щітками – краще індивідуальні. Маленький брусок мила, так само невеликий рушник, 2 пачки вологих серветок і рулон туалетного паперу (обов’язково запакований у поліетиленовий пакет) теж треба. Не прогадаєш, якщо десь у кишені куртки тихенько лежатиме бальзам для губ на олійній основі (щоб губи не обвітрювались, ну).
  • Пляшка для води. На одне горло вистачить 0,75–1,0 л об’єму, щоб рухатись від джерела до джерела. АЛЕ: якщо ти йдеш на Вододільний хребет (там, де смішно названий Пікуй), краще взяти по 1,5 л, бо джерел там негусто.
  • Гроші, документи, павербанк мають бути герметично запаковані й заховані в надійне місце. Телефон і паперова карта керівника групи також мали б зберігатися за подібними рекомендаціями, але, очевидно, так не буде.

camp-3Нарешті. Чому не варто брати намет?

По-перше, не варто брати кожному: тягнути на спині одномісні хороми, звісно, гонорово, але непрактично. Поділіться у групі, хто чиїм сусідом буде, та візьміть один намет на дві-три людини (залежно від розмірів туржитла). Дуги, тент і сам намет також можна розділити між «співмешканцями». Ви як би з наметом, але як би і без нього. І ймовірність викинути спину від ваги рюкзака біля підніжжя гори зменшується.

По-друге, похід Карпатами – це не завжди ночівля в наметах. Ясно, що мегакомфортабельний готельний сервіс серед хребтів є не в кожному населеному пункті на маршруті. Але пошерстивши Booking.com, можна знайти привітні приватні садиби, готові прихистити туристів, розказати, де смачна бринза, ба навіть пригостити обідом. Зупинитись за подібним форматом зручно, якщо ти приїхав(-ла) на одну-дві ночі з метою здійснити радіальне сходження (туди й назад, без переходів між вершинами і рюкзаків за спиною). Для чого сюди брати намет? Так само, як і у випадку, якщо ти дізнався(-лася), що на маршруті є кілька справних вівчарських колиб («резиденцій» пастухів на сезон випасу худоби). Їх зазвичай не зачиняють на зиму, як-от на маршруті попри Братківський хребет. Проте варто враховувати, що в «гарячі дати», як-от вихідні на травневі свята, попит на такі колиби буде високим, і ймовірність втовпитись туди буде мінімальною.

Якщо після цього матеріалу ти не злякався(-лася) вкрай, то вже точно морально готовий(-а) до свого туристичного сезону 2020. Легких підйомів тобі та безпечних спусків! Передавай привіт Чорному альпіністу, як побачитесь.

Фото: Мар’яна Осадчук

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus