Як захистити свої дані у Google, Instagram чи Facebook?

Culture_Facebook_TheSocialNetwork (1)

Фото: Social Network

Якщо ти думаєш, що твої дані в мережі на 100% захищені, спробуй перевірити це на сайті Have I Been Pwned. Проаналізувавши твій номер телефону чи адресу електронної пошти, сайт показує, з яких сайтів ці дані вкрали чи злили.
Якщо після перевірки екран зелений — ти в безпеці. Якщо червоний — в біді. Так, в один день головна редакторка Studway дізналася, що її стара електронна пошта опинилая у вільному доступі після взлому платформи Canva, а одна з авторок зрозуміла, що її дані злили сайти Wanelo і Wattpad.
Зараз інтернет знає про нас усе. Ми спілкуємося в месенджерах, працюємо в Zoom, платимо через Monobank і зберігаємо цифрові документи в Дії. Коли життя переходить в онлайн, треба його там захищати. Розповідаємо, як це зробити.

Рassword-менеджери

Експерти компанії NordPass виявили, що 10% користувачів використовують найочевидніші паролі: 123456, qwerty чи password. Шахраї можуть зламати їх всього за кілька секунд.

Тому, правило №1 — безпечні паролі мають бути складними. Згенерувати таку комбінацію допоможе менеджер паролів, який зберігає та вводить складні паролі із зашифрованої бази даних.

Менеджерами паролів можна користуватися онлайн, встановлювати на телефон чи носити з собою фізично (смарт-картки, флеш-носії з інтерфейсом USB).

Щоб користуватися менеджером паролів, треба вигадати і запам’ятати один майстер-пароль, який надає доступу до інформації у базах даних.

Популярні безкоштовні password-менеджери: KeePassXC, Myki, NordPass, Dashlane.

Двофакторна аутентифікація

Наступний крок — двофакторна аутентифікація (2FA). Це додатковий рівень захисту для перевірки особи користувача.

Коли він вводить дані від свого облікового запису, крім логіну та пароля, йому потрібно надати ще один фактор для аутентифікації. Це може бути інформація, якою володіє лише власник облікового запису або довірена особа.

Наприклад, ПІН-код, пароль, кодове слово, відповідь на секретне запитання або ж біометричний фактор – відбитки пальців, сітківка ока, голос.

Також пристрій враховує геолокацію — місце знаходження людини за IP-адресою або через супутникову навігаційну систему, а іноді встановлює певний часовий проміжок, протягом якого можна увійти до системи.

Оскільки самі лише пароль та ПІН-код вже не забезпечують необхідного рівня безпеки, двофакторний захист застосовують повсюдно.

Цю технологію можна налаштувати у соцмережах, месенджерах, іграх, онлайн-банкінгу. Наприклад, опцію розпізнавання користувача можна змінити в налаштуваннях Apple, Facebook, Twitter, Gmail, Google, Microsof.

Захищені пошукові браузери

Щоб зберегти свою анонімність, деякі користувачі свідомо відмовляються від сервісів Google і переходять на пошукові системи, які конкурують з американським гігантом.

Оскільки Google безкоштовний, йому треба якось заробляти гроші і він робить це монетизуючи персональні дані користувачів. Наприклад, аналізує поведінку, географію та вподобання юзерів, щоб налаштувати правильну рекламу.

Серед більш захищених конкурентів Goofle є браузери Search Encrypt, DuckDuckGo та StartPage.

Вони почали активно розвиватися після 2018 року, коли журналісти Associated Press з’ясували, що багато сервісів Google на Android-пристроях та iPhone зберігають дані про місцезнаходження власників, навіть якщо ті в налаштуваннях конфіденційності відключили цю функцію.

Наприклад, Google запам’ятовує розташування користувача, коли він просто відкриває Google Maps. Автоматичні щоденні оновлення погоди на Android-смартфонах також зазначають, де знаходиться власник.

Аналогічна ситуація відбувається з деякими Google-запитами, які, на перший погляд ніяк не пов’язані з геолокацією. У відповідь на запити «шоколадне печиво» та «дитячий науковий набір» компанія зберігає дані про широту та довготу, на яких знаходиться користувач.

Під час використання захищених пошуковиків користувачі можуть не боятися, що одного разу їхні запити стануть відомі комусь ще, оскільки системи не збирають дані, які можна прив’язати до умов пошуку.

Перевірені мережі

Щоб зберегти свої дані, не варто користуватися публічним Wi-Fi. У момент підключення до громадської мережі твій смартфон чи ноутбук дуже вразливі: підвищується ймовірність взлому поштової скриньки, соцмереж та самого телефону.

Щоб уникнути автоматичного підключення до відкритих мереж, просто вимкни цю функцію в налаштуваннях. Відкритий Wi-Fi надійний, коли вимагає авторизації через номер телефону та код із SMS.

Якщо хочеш безпечно підключатися до інтернету з ноутбука, роздай мережу зі смартфона.Коли інтернет терміново потрібен, але немає можливості підключитися до перевіреного джерела, дотримуйся двох правил під час використання відкритої мережі:

  1. Не використовуй публічний Wi-Fi для доступу до соцмереж, пошти та інших важливих сервісів, що містять особисті дані.
  2. Не роби онлайн-покупки, не вводь паролі.

Використовуй додаткову електронну адресу

Електронну адресу користувачів хочуть знати усі сайти — так вони можуть надсилати розсилки та сповіщати про новини компанії.

Проте пошта це найбільш вразлива інформація, адже вона прив’язана до акаунту у соціальних мережах та Google, і дозволяє шахраям дізнатися про тебе все.

Для одноразового відвідування сайтів краще використовувати додаткову електронну скриньку, куди падатиме різний спам. Також є сайт Temp-Mail, який створює електронну адресу на один раз. Наприклад, якщо потрібно зареєструватися на сайт з фільмами чи в онлайн-магазин.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus