Як організувати навчання, якщо не вистачає дисципліни?

pexels-cottonbro-6334492

У школі та університеті вважають, що людину можна змусити вчитися – не крутитися, не відволікатися, не перебивати.
Проте нашому мозку не подобається підхід «дисципліна понад усе», адже, як і від їжі, сну та кохання, він хоче отримувати задоволення від навчання.
«Дисципліна без мотивації – це тюрма для інтелекту», – пише журналістка Настя Травкіна.
У одному з розділів своєї книги «Homo Mutabilis» – видавництва Alpina Publisher – вона розповідає, як працює мотивація та чому не потрібно змушувати мозок вчитися. Переказуємо головне.

photo_2021-05-17_06-59-26

Як мозок навчається у кайф

Перший компонент ефективного навчання – це задоволення. Людям подобається навчатися, бо під час пізнання нового у мозку виділяється хімічна речовина дофамін. Виділення дофаміну заохочує мозок вчитися більше.

Другий компонент – мотивація. Вона виникає тоді, коли інформація нова, цікава, і корисна. Мозок не хоче запам’ятовувати сухі факти, проте, якщо додати контексту – подати інформацію у вигляді смішної або життєвої історії, яка викликає емоції – можна «хакнути» природну потребу до пізнання.

Дисципліна ж ніяк не пов’язана з потребою мозку вчитися. Вона лише допомагає організувати інформацію і взяти від неї максимум. Рівень дисциплінованості – індивідуальний для кожної людини.

І хоча мозок не можна змусити вчитися, є декілька способів його заохотити:

Гейміфікація. Потрібно поділити навчання на етапи і нагороджувати себе за проходження кожного з них. Таку систему використовують під час створення комп’ютерних ігор чи навчальних курсів на зразок Lingualeo чи Duolingo.

Списки. Можна заохотити свій мозок вчитися, викреслюючи зроблені справи зі списку або відмічаючи галочками те, що вдалося вивчити нового. Це покращує настрій, знижує рівень тривоги і підвищує бажання вчитися далі.

Календар. Схожий ефект має замальовування днів у календарі. Наприклад, є більша вірогідність читати по 30 сторінок кожного дня, якщо замальовувати відповідні дні у своєму календарі, адже мозок не захоче розривати порядок зафарбованих квадратиків.

Кінцева мета. Навчання має приносити користь і вигоду. Набагато легше запам’ятати інформацію, якщо уявити, де застосуєш ці знання у майбутньому.

photo_2021-05-17_07-14-16

Реклама

Як нагороджувати себе за навчання

Дофамін виділяється не лише від пізнання нового, а й від споживання жирної їжі, алкоголю, сигарет. На них він реагує швидше, а отже чутливість до корисної дози дофаміну – читання, навчання – зменшується.

Щоб уникнути цього, потрібно працювати над своїм «менеджментом задоволень» – замінити інтенсивне виділення дофаміну зі шкідливих джерел на підтримку здорового рівня мотивації.

Не можна просто відмовитися від звичних способів отримувати задоволення – шматочка торту, серіалу на Netflix, перегляду стрічки в Instagram – проте можна замінити їх на нові.

Наприклад, дофамін виділяється під час будь-якого фізичного навантаження – прогулянок, бігу, танців, катання на велосипеді. Інше джерело корисного задоволення – освоєння нового. Це природна потреба людини, яка допомагає пристосуватися до змінних умов життя.

Найкращий варіант – це поєднати рух із пізнанням: відправитися у пішу екскурсію незнайомими місцями, кататися на велосипеді, звертаючи увагу на дерева, природу. Доки подорожувати можуть не всі, можна складати нові маршрути від дому до метро чи ходити у кав’ярні, що в іншій частині міста.

Навіть вдома можна постійно пробувати щось нове: чистити зуби лівою рукою (якщо ти правша) чи зашнуровувати взуття на інший вузол.

«Зробити звичний світ незвичайним, як у дитинстві – завдання творче. Але це допоможе нашому мозку утворювати нові нейронні зв’язки і таким чином вирішувати складні завдання», – пише Травкіна.

Як дисципліна допоможе у навчанні

Дисципліна допомагає систематизувати знання і фокусуватися на них протягом певного часу.

Щоб організувати нову інформацію, потрібно поєднати її з тим, що мозок вже знає. В іншому випадку – знання не затримаються там надовго.

Наприклад, краще обрати одну тему і вивчати її з точки зору різних предметів, аніж заглиблюватися у нічим не пов’язані між собою сфери. Зв’язки між різними сферами науки та мистецтва можна знайти завжди. Фотографи часто вивчають фізику через призму об’єктивів, журналісти вивчають економіку, технологію чи фінанси через свої публікації.

Щоб освоїти та систематизувати нові знання, потрібно сконцентруватися на навчанні і залишити другорядні справи поза увагою.

У цьому допоможе тайм-менеджмент, адже його суть полягає не в управлінні часом, а в управлінні увагою: скільки годин вдень ти працюватимеш ефективно, а скільки витратиш даремно.

Зараз концентруватися не в моді – у світі поширена культура багатозадачності, коли людина виконує декілька справ одночасно. Проте мозок не працює в режимі багатозадачності – він просто перемикається з одного завдання на інше.

Щоб змістити фокус з однієї справи на іншу мозку потрібні зусилля і час. До того ж, чим частіше змінюєш завдання, тим сильніше втомлюється мозок. Як наслідок, результати роботи гірші.

Щоб виправити це, потрібно правильно розставляти пріоритети і тренувати концентрацію, направлену на один предмет. У цьому допоможе «метод помідора», коли робота ділиться на ті відрізки часу, які дозволяють концентруватися на одній справі і не втомлюватися. Таким чином людина працює за алгоритмом:

  1. Вирішує, яке її завдання.
  2. Ставить таймер на 10, 20, 30 хв.
  3. Працює до дзвінка таймера.
  4. Після виконання завдання викреслює зі списку справ цей блок роботи (і таким чином заохочує свій мозок продовжувати далі).
  5. Відпочиває 5 хв і знову ставить таймер.
  6. Після 4-ох блоків зробити велику перерву.

Звичка вимикати сповіщення у соцмережах теж допомагає сконцентруватися на навчанні. Адже кожен лайк, новий пост чи повідомлення активують виділення дофаміну, і мозок витрачає його на те, щоб перевірити сповіщення, а не на мотивацію для навчання.

Чому інтерес має значення

Зазвичай навчання у школах та університетах побудоване так: учитель транслює знання, а учень запам’ятовує.

Вчені пропонують іншу модель, inquiry-based, основа якої – діалог. Для такої системи важливі нові підходи до вирішення звичайних завдань та творче мислення, натомість для традиційного навчального процесу важливі дисципліна, сумлінність і слідування правилам.

Завдяки такому підходу для багатьох людей навчання нудне і нецікаве. Це не стимулює мозок працювати краще. Для ефективного навчання треба сформувати середовище, в якому пізнання стане стилем спілкування, а навчальний предмет – об’єктом зацікавленості, а не відчуження.

Читай більше про те, як наука про мозок допомагає навчатися, спілкуватися та долати стереотипи у книзі Насті Травкіної «Homo Mutabilis».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus