Як троє молодих активістів впливають на розвиток екопростору в Україні

planet earth first

Сортування сміття, паперові соломинки, відмова від хутра, багаторазові екосумки… Світ рухається до свідомого споживання й піклування про екологію. Ми розповімо вам про людей, які різними шляхами йдуть до однієї мети – допомогти природі та врятувати планету. Можливо, ви вперше чуєте їхні імена, але ви точно чули про їхні заслуги.

Олександр Тодорчук

Олександр ТодорчукУ 2016 році заснував зоозахисний рух «UAnimals». Уже наступного року за його ініціативою в 17 містах відбулася наймасштабніша акція Східної Європи – Всеукраїнський марш за права тварин. Як наслідок, влада видала низку указів, що забороняли діяльність пересувних цирків з тваринами.

Того самого року його зоозахисний рух здобув нову перемогу – українські бренди почали відмовлятися від натурального хутра у своїх колекціях. Навіть найпопулярніша барахолка Києва – «Кураж Базар» – заборонила продаж хутряних виробів для своїх учасників.

Хоча основною діяльністю активіста є зоозахисний рух, він турбується й про стан довкілля. За його підтримки в Голосіївському парку в Києві відкрили інтерактивну екостежку. Уздовж шляху встановили борди з інформацією про флору й фауну, яка є на території лісу. «Тим часом наша інтерактивна екостежка отримала офіційний статус туристичного об’єкта. Я переконаний: що більше люди знають про довкілля, то сильніше його берегтимуть», – пояснює Олександр.

Активіст увійшов до тридцятки українських лідерів віком до 30 років за версією Kyiv Post. Він має собаку – Ганді. Свого чотирилапого друга не купував, а забрав з притулку в приватному секторі в Солом’янському районі Києва декілька років тому. «Ми взяли Ганді з притулку. Шукали його дуже довго, це була детективна історія. Їздили в кілька притулків, зрештою взяли його в невеликому, де було близько 20 собак, – розповідає Олександр Тодорчук у коментарі для газети «День». – Коли шукали собаку, уже знали, що назвемо його так. Це символічно, бо зоозахисники часто цитують Ганді». Фотографія собаки Олександра в соцмережах розпочала флешмоб «Вийди за мене!», який закликав виходити на цьогорічний марш за права тварин заради тих, хто потребує піклування. Саме такі тварини, як Ганді, найчастіше потребують допомоги. Вони б могли пережити те, що їх недогодовують, і те, що для них у притулках мало місця. Але вони не можуть існувати без доброти й любові. Це одна з причин, чому Олександр не купував породисту собаку, а забрав тварину з притулку.

Реклама

Ольга Матюшенко

Ольга МатюшенкоОля – інстаграм-блогерка й екотренерка. У шапці її профілю зазначено: «Знаю все про сміття». Так воно, здається, і є.

На своїй сторінці киянка ділиться корисною й важливою інформацією про екологію з 20-ма тисячами читачів. Вона розповідає про екологічні додатки, утилізацію відходів, екотовари та багато іншого.

Дівчина є прихильницею zero waste. Цей рух полягає не в переробці сміття, а в запобіганні його появи у вашому будинку. Вона замінила пакети авоською, бере каву тільки у власну «to go» чашку, а суші їсть лише своїми багаторазовими паличками. Оля не користується навіть серветками – вона бере із собою на роботу маленький рушник. «А для інших випадків існують штани!» – розповідає дівчина. Блогерка впевнена, що робити так само може кожен, бо це зовсім не важко.

Оля вивчає наукові дані про те, як забруднення навколишнього середовища впливає на здоров’я людей, і пояснює це зрозумілою мовою на своєму Telegram-каналі. Вона робить це з власної ініціативи, використовуючи свій час і ресурси. Екоактивістка також проводить спеціальні тренінги із сортування відходів для великих компаній.

Євгенія Аратовська

Євгенія АратовськаСпівзасновниця організації «Україна без сміття» почала свій екошлях із сортування сміття вдома. Із часом вона зрозуміла, що потрібно залучати більше людей до цієї справи. Зробити сортування відходів системним правилом для всіх стало її головним завданням.

«Наша місія – навчити людей відповідальної культури поводження з відходами й зупинити захоронення сміття на звалищах», – так прагнення Євгенії відгукнулися в програмі її організації. За її ініціативою в Києві відкрили велику станцію для переробки вторинної сировини.

Євгенія впевнена, що виховати в собі звичку сортування сміття може кожен. Для того, щоб пристосуватися до переробки відходів, потрібно всього два місяці. Уважніше ставитися до покупок, мити упаковки, складати їх в окремий пакет і відносити до центру збору вторсировини. Спершу буде важко, тому що переробляти можна не всі відходи. Потрібно уважно прочитати, що і як треба сортувати. До речі, журналістка «Студвею» вже провела власний експеримент із сортування сміття й поділилася своїм досвідом. Почати можна з банальної здачі макулатури й пластикових пляшок. Для цього Мінприроди створило інтерактивну мапу з пунктами прийому вторинної сировини по всій Україні. Міністерство також підтримує проєкт «Екопростір» – на їхній сторінці можна дізнатися основне про переробку.

До центру «Україна без сміття» приходять цілі сім’ї. Батьки пояснюють своїм дітям, для чого потрібно здавати сміття і як це робиться. За сторінкою організації у Facebook стежать майже 60 тисяч людей. Більшість із них надихнулася ініціативою засновниць організації та хочуть дізнатися більше про процес переробки сировини.

Ці люди лише одні з багатьох, хто піклується про навколишнє середовище. Вони на своєму прикладі показують, що екоактивізм не потребує геройських зусиль. Потрібно тільки усвідомити: щойно ми почнемо оберігати природу, вона почне оберігати нас.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus