Як стати французом за один день

макаруны париж

Якою б старою і затертою не була фраза «побачити Париж і померти», відвідати столицю високої моди, парфумів і шампанського хочуть усі. Але замість того, щоб після першої зустрічі з Парижем залишати свій прах на французькій землі, можна зайнятися більш корисною справою.

Наприклад, спробувати на один день стати французом. Чи француженкою. Якщо ви вже були на батьківщині Коко Шанель, Жерара Депардьє, Луї де Фюнеса й Катрін Денев, віднайдіть у закутках пам’яті найкращі спогади. А якщо країна романтики ще не відкрила для вас свої двері — увімкніть фантазію. На один день ми перенесемось у Францію, тож «Bien venue en France!».

 


Bonappétit

Орієнтовні ціни в супермаркетах: французькі тістечка макаруни («Les macarons», 12 штук) — 5 €, круасани (орієнтовно 2–4 штуки) 1,50–4 €, коробочка сиру – 1–5 €, варення для круасанів — від 1 €.

Орієнтовні ціни в пекарнях і кондитерських: кава з молоком в Pomme du pain — близько 3 €, один макарун у кондитерській Ladurée (найвідоміший і найдорожчий виробник цих ласощів у Франції) — 1,80 €.

Якщо ви не народилися французом, це ще не означає, що ви не можете побути ним хоча б один день. А оскільки в жителів Франції, як і будь-якої іншої країни, день починається зі сніданку, то й нам треба смачно перекусити. Не наїстись так, щоб ґудзики не застібалися, а саме перекусити. Такий зміст французи вкладають у слово «сніданок». Круасан і ароматна «café au lait» — каву з молоком жителі Франції люблять і готують її винятково смачно. Саме так виглядає традиційний французький сніданок.

Не дуже ситно? Тоді додайте кілька шматочків ніжного камамберу або брі: м’які сири з благородною білою пліснявою — щоденна норма для французів. Тим паче, що ціна на них цілком адекватна: приблизно від 1,50 € за 250-грамову коробочку сиру. Щоб посмакувати французьким делікатесом удома, нам доведеться витратити в 3–4 рази більше.

як_стати_французом_за_один_день_3

Не дивуйтеся, що французькі круасани без начинки: це не означає, що гуру кулінарії не придумали нічого, з чим можна поласувати смачною випічкою. Франція славиться великим вибором найрізноманітніших джемів і варень, які французи ретельно обирають для сніданку.

Коли гулятимете ранковим Парижем, не дивуйтесь, якщо майже на кожному кроці вам траплятимуться компанії або окремі люди з запакованим круасаном і молочною кавою. Це для них настільки ж звична їжа, як для нас — червоний борщ.

Якщо зі сніданком усе склалось успішно, то фундамент для одноденного перетворення у француза вже закладено. Можна рухатися далі. Або, як кажуть французи, «Allons!».

Реклама

У своїй країні — своєю мовою

Корисні мобільні: Francais Deluxe, French Vocab, Hello-Hello French, Busuu, French Free 24/7.

Не дивуйтеся, якщо на ваше запитання в перехожого француза про те, чи говорить він англійською, він відповість вибачливим «рas du tout» («зовсім ні»). Французи вважаються самодостатньою нацією. Англійську вивчають, але без фанатизму. Тому приготуйтеся говорити мовою тієї країни, у якій перебуваєте.

Щоб приємно вразити французів, потрібно заговорити до них французькою. Це вони дуже люблять і цінують, бо відчувають вияв поваги до себе. Тому декілька стандартних фраз мусите завчити. Усміхніться, почніть розмову з привітного «Bonjour, Monsier» або «Excusez moi», а далі викладайте суть питання. Якщо ви бачите, що розмовна французька не зовсім зрозуміла вам, запитайте ввічливо: «Parlez vous Anglais?» («Чи розмовляєте ви англійською?»). Саме в такий спосіб ми часто досягали взаєморозуміння.

І навіть якщо ви спілкувались англійською, дякуючи, забудьте про туманноальбіонне «Thank you». Скажіть, мило усміхаючись: «Merci. Au revoir!» Так у вашому арсеналі буде не тільки трохи підвищена самооцінка, а й ще одна чарівна французька усмішка.

Франція. Посуд

Поспішати неспішно

Станції метро біля відомих туристичних місць:

  • Ейфелева вежа — Bir-Hakeim;
  • Єлисейські поля, Тріумфальна арка — Charles de Gaulle Étoile;
  • Собор Паризької Богоматері — Cite;
  • Музей «Лувр» —Palais Royal;
  • Університет Сорбонна — Cluny La Sorbonne;
  • Монмартр, кабаре «Мулен Руж» — Anvers, Blanche або Pigalle.

Спершу, коли дивишся на цих людей, виникає враження, що в них немає роботи, на яку треба спішити, дітей, яким треба готувати сніданки-обіди-вечері, і ще гори справ, які є в нас. Бо хіба можна так неспішно пити зранку каву, розтягувати задоволення від одного круасана і не бігти, а спокійно йти у справах? Виявляється, що можна. Принаймні у французів це прекрасно виходить. Тому дозвольте собі розслабитись. Я під час свого візиту до Франції так і зробила.

Тільки залишивши позаду гіда, йдучи не на екскурсію, а на звичайну прогулянку, по-справжньому відчуваєш країну. О дев’ятій ранку відправляюсь на острів Сіте. Спокійно прямую до Собору Паризької Богоматері. Там, під його величними стінами, поринаю в надзвичайне відчуття. На хвилину перехоплює подих: хочеш вдихнути, але не вистачає повітря. І просто не можеш відірвати очей від творіння, про яке писали в книгах, співали в піснях і яке ти нарешті побачив наяву.

Від неповторного Notre Dame de Paris прямую відразу в Латинський квартал. Це студентське містечко Парижа, де літає дух знань і якогось дивного спокою. Спішити вам тут точно не захочеться. На годиннику близько десятої, але ще далеко не всі паризькі кафе й кондитерські відкриваються. За цю французьку звичку не поспішати жителів країни часто називають лінивими.

Але поступово Латинський квартал оживає. Офіціанти виносять на веранди ресторанчиків і кафе стільці й столики. Останні обов’язково круглі й зовсім маленькі. Стільці ставлять так, щоб відвідувачі були повернуті до перехожих. Тому, коли в обід проїжджаєш паризькими вулицями, здається, що за маленькими столиками зібралось дуже багато людей, і всі вони дивляться на тебе.

О десятій ранку починають своє маленьке й дуже смачне життя французькі Les boulangeries і Les patisseries (пекарні й кондитерські). В одну з таких обов’язково варто завітати, щоб поласувати чимось смачненьким. Звісно, у супермаркетах Monoprix круасани такі ж смачні й значно дешевші, але ж сьогодні ми французи, тому в кондитерську варто зайти, хоча б щоб відчути найпрекрасніші аромати випічки й почути щире «Bon appetit!» Випічку краще брати з собою і відправлятись у затишне відкрите місце.

Я попрямувала до Сорбонни. Перевагою цього закладу є те, що всі корпуси розташовані поряд, у центрі — головний корпус, де навчаються майбутні юристи. Латинський квартал наче створений для студентів: букіністичні магазини, книгарні, бібліотеки й недорогі кафе, зовсім поряд — багато супермаркетів. Біля головного корпусу величезна велостоянка: цей вид транспорту французи люблять і часто використовують. Вони ще не така велонація, як голландці, але досить близькі до них.

французькі газети

Французька преса на французькій травичці

Де купити: в аеропорту, на залізничному вокзалі, у метро, у кіосках Lapresse, у супермаркетах.

Приблизна вартість: Leparisien — 1,30 €, Le Monde — 2 €.

Це той пункт, без якого відчути себе французом ну просто неможливо! Обов’язково купіть у найближчому кіоску преси відомі Le Мonde або Le parisien. Саме з останнім я відправилася гуляти в Люксембурзькі сади неподалік від Латинського кварталу.

У парку кого тільки не зустрінеш. На годиннику майже дванадцята, а жителі столиці займаються хто чим: одні бігають із невеликими гантелями, інші обідають на траві всією сім’єю, хтось ганяє м’яча, а хтось, як і я, примостившись зручніше, читає Le parisien. І байдуже, що за рік навчання в університеті я майже забула французьку, тому згадувала мову ще зі шкільних підручників. Найголовніше — атмосфера, а її тут відчуваєш на повну.

Опанувати паризьке метро

Ціна одноразового квитка: 1,70 €.

Ціна Carnet (10 квитків для використання в будь-який день) 13,30 €.

Ціна MobilisPass (одноденний проїзний) 6,80 €.

Банальна річ, здавалося б, метро. Штовханина, турнікети, які помилково можуть набити добрячі синці, якщо не зламати кістку, і люди, що танцюють гопака на твоїх ногах. Просто спустіться в паризьке метро, щоб зрозуміти, що там усе не так.

Одноразовий проїзд коштує 1,70 €. Тому вигідніше купити Carnet. Він включає 10 квитків, які ви можете використати в будь-який день. Ціна на «Карне» — 13 €. Якщо ж у вас одноденна поїздка, а подорожувати містом ви будете багато, то краще купити проїзний на весь день, що називається Mobilis Pass, коштує він 6,80 € і завжди окупається.

Свою першу поїздку в паризькому метро досі згадую не без мурах на шкірі. Тоді я подумала, що залишусь жити у французькому метрополітені. 13 ліній метро і чотири лінії приміських електричок RER становлять одну систему. Пересадочна станція може бути перетином не тільки двох, а й п’яти ліній метрополітену. І, якщо в нас платформа одна, а вже з неї їдеш у будь-якому напрямку, то в Парижі платформи дві, і щоб перейти на іншу, іноді доводиться скористатися не одним переходом.

паризьке метро

На щастя, скрізь є карти і привітні французи, які завжди покажуть дорогу. Один такий трапився мені на станції Opera. Сяк-так я пояснила молодому французу, що мені потрібен вихід до іншої платформи. А він подумав, що я шукаю вихід із самого метро. От і вивів мене з-під французької землі під французьке небо. А коли я пояснила йому, що мені потрібно назад, не просто провів мене до самої платформи й дочекався, доки я сяду в потяг, а й дав скористатися своїм проїзним, щоб я не витрачала зайвих коштів.

До речі, станцій метро в Парижі дуже багато, і всі вони зовсім близько одна до одної. Тому, якщо є багато цікавих для огляду місць, краще не спускатись у метро, а просто насолодитись прогулянкою. А ще тримайте всі свої речі при собі в закритій сумці: рівень злочинності тут дуже високий.

Не знаю чому, але саме після того, як освоїв паризьке метро, відчуваєш себе на декілька рівнів вище і впевненіше в уже не чужому, а рідному місті. Тому, коли подорожуєте Парижем, здійсніть це першим. Спустилися в метро? Вийшли з нього цілим і неушкодженим, з усім майном при собі? Вітаю, ви майже парижанин!

Чому майже? Тому що, мабуть, це відчуття всього на кілька днів, на час вашого перебування в країні. Згодом приходить час ставати українцем, повертатись на Батьківщину. Європейська валюта витрачена, у гаманці залишається декілька євроцентів, решта — українські гривні. А ще невикористаний квиток до паризького метро. Перевірено: для того, щоб повернутись.

Фото автора.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus