Як реагувати на нетактовні запитання – поради психолога

pexels-uriel-mont-6280582

Люди ставлять нетактовні запитання з різних причин – незадоволеність власним життям, надто висока або надто низька самооцінка, заздрість.

Якою б не була причина, а викручуватися від «Чи в тебе є хлопець?», «Коли заміж?», «Коли діти?» потрібно тобі.
Психологиня Галина Гурак допомогла розібратися, як реагувати на запитання поза зоною комфорту.

Які запитання вважати нетактовними?

Нетактовні запитання зачіпають інтимні сторони життя особистості і змушують людину відчувати негативні емоції – гнів, сором.

Ці запитання можуть стосуватися будь-якої сфери життя.

У психології «нетактовні запитання» вважають однією із форм прихованої соціальної агресії.

Це двосторонній процес: люди, які незадоволені власним життям, наприклад своїм материнством, заміжжям, ставлять незручні запитання тим, у кого незадоволені інші сфери, наприклад, кар’єра, робота.

Таким чином, людина, яка ставить незручне запитання, виступає маніпулятором і прагне самоствердитись, принижуючи іншу людину. Ніби хоче сказати собі: «Зате я краща, успішніша, професійніша у тому чи іншому».

Реклама

Хто ставить нетактовні запитання?

Тема «незручних запитань» зазвичай турбує тих людей, які не вміють вибудовувати чіткі особистісні кордони і мають завищену або занижену самооцінку.

Це не залежить від віку чи статі. Такі запитання ставлять люди, які відчувають «емоційний голод».

Наприклад, одногрупниця, яка «штурхає» запитаннями про чиєсь невлаштоване особисте життя, може таким чином компенсувати відчуття сорому через свої невдачі в навчанні та низьку успішність, або невдачі у створенні власних довготривалих, надійних стосунків.

Як реагувати на нетактовні запитання?

Нащо тобі це? Можна просто щиро поцікавитися: «Для чого ти мене про це запитуєш?». Таким чином ти можеш перевести фокус уваги на співбесідника.

Правда чи брехня? Завжди можна просто сказати правду. Наприклад, на запитання «Коли вже заміж?» ти можеш чесно сказати «Не знаю».

Мої особисті межі – мої правила. Не забувай, що завжди можна просто не відповідати або ж дати мінімум пояснень: «Я не вважаю за потрібне відповідати на твоє запитання».

Чітко встанови власні межі, залиш за собою право не відповідати на ті запитання, які викликають злість чи сором. Це твої межі, твої відчуття, дозволь собі захистити себе ж.

Віддзеркалення. Постав цій людині таке ж запитання, або запитання з розряду «незручних». Зазвичай маніпулятор не очікує маніпуляторства у свій бік.

Іронія і сарказм – наше все.
Генріх Гейне писав: «З того часу, як вийшло з моди носити шпагу, однозначно необхідно мати при собі гострий язик».

У випадку нетактовного запитання завжди можна просто віджартуватися. Це особливо доцільно, якщо всі вказані вище способи для тебе складні, бо потребують впевненості, а іноді й самовпевненості.

«З’їхати з теми». Відповідь на нетактовне питання може бути якою завгодно, аби це не порушувало твої особисті межі і не завдало психологічного дискомфорту.

Як підготуватися до нетактовних запитань?

Реакцію на незручні запитання можна тренувати за допомогою простих психологічних вправ, які радить психологиня.

Партнер ставить тобі незручне запитання, а ти в цей момент уважно слідкуєш за ним: розглядаєш міміку, пози, жести.

Паралельно слідкуй за своїми реакціями: «Ким я зараз себе відчуваю? Що зараз з моїм тілом? Де знаходиться напруження в тілі?».

Таким чином може виявитись, що під час незручних запитань ти відчуваєш себе школярем біля дошки, який не знає правильної відповіді і відчуває приниження.

В такі моменти важлива робота з асоціацією, яка виникла. З позиції дорослого обійняти того школяра в уяві, підтримати його, не засуджувати і дати право чогось не знати.

Друга частина цієї вправи – це такі собі «рольові ігри». Тепер незручні запитання ставлять не тобі, а ти – партнеру. Це допоможе зрозуміти, що відчуває співрозмовник.

Після засвоєння цієї техніки переходь до наступної, складнішої, вправи.

Знайди бабусю, яка часто ставить незручні запитання, чи колегу, знайомого. І тренуйся: у відповідь на питання з інтересом вивчай обличчя, жести, міміку співрозмовника.

Ці вправи допоможуть передусім концентруватися не на тому, про що запитують, а на тому, що ти відчуваєш, і як в цей момент реагуєш. Тобто, фокус уваги ти переносиш на себе, а не прагнеш задовольнити цікавість співрозмовника.

Тренуйся до тих пір, поки твоєю реакцією на незручне запитання буде безтурботна повна розслабленість і легкість. Але це не одразу, все як в спорті: прес неможливо прокачати за 2 дні.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus