Зарицька Юлія
В українській мові важливо дотримуватися нормативності у використанні лексики. Наприклад, слова «дякую» та «спасибі» є цілком правильними для вираження вдячності, однак мають свої особливості. За словами мовознавчині Юлії Мороз, слово «дякую» вважається стародавнім і вперше з’явилося у писемних джерелах ще 1433 року.
Як повідомляє Studway із посиланням на «Тelegraf», слово «дякую» має глибокі історичні корені. Воно потрапило в українську мову, ймовірно, через польське «dziękuję» із німецького «danke». Цікаво, що латинський термін «tongo» (знати, пам’ятати) має спільне коріння з давньонімецьким словом «denken». У багатьох германських мовах досі використовують слова з тим самим коренем:
– «danke» – німецька;
– «thank» – англійська;
– «dank» – нідерландська;
– «tak» чи «takk» – скандинавські.
Цей корінь також присутній у західнослов’янських мовах:
– děkuji – чеська;
– dziękuję – польська;
– ďakujem – словацька.
Слово «спасибі» – молодше, але не менш вагоме
Слово «спасибі» вперше зафіксоване у XVI столітті й походить від словосполучення «съпаси Богъ», що означає «нехай Бог спасе». Це слово має спільнослов’янське коріння і зовсім не є калькою з російської мови. До речі, його активно вживали класики української літератури, а Борис Грінченко закріпив «спасибі» у своєму словнику.
Як же правильно подякувати?
Мовознавиця наголошує на поширеній помилці: словосполучення «велике дякую» є некоректним, адже «дякую» – це дієслово, яке не можна поєднувати з прикметниками. Натомість правильно казати:
– ґречно дякую;
– дуже дякую;
– красно дякую;
– вельми дякую;
– сердечно дякую;
– щиро дякую.
Для слова «спасибі», яке є іменником, використання прикметників цілком допустиме. Наприклад:
– велике спасибі;
– щире спасибі;
– сердечне спасибі.
Дотримання цих рекомендацій не лише зробить вашу мову красивішою, але й підкреслить знання українських мовних норм.
Нагадаємо, ми раніше розповідали як правильно писати: «до речі» чи «доречі»?
