Як пандемія робить нас тривожними і що з цим робити

andrew-neel-JBfdCFeRDeQ-unsplash

Під час пандемії люди почали хвилюватися більше, – кажуть вчені. Серед причин – самотність, втрата роботи, невизначеність у майбутньому та надмірний доступ до негативної інформації у медіа.

Разом з лікаркою-психотерапевткою Ольгою Кітурою розповідаємо, як продовжувати рухатися далі попри тривогу та негатив.

Зрозумій свою проблему

Ольга працює у Центрі Психічного здоров’я при шпиталі ім. Митрополита А. Шептицького. Під час пандемії до неї зверталася молодь з різними проблемами.

Наприклад, через тривале перебування вдома у пар погіршувалися стосунки.


«Коли ми довший час вдома, то починаємо згадувати старе або ж випливає щось нове. І коли згадуємо це старе, то починаємо з’ясовувати стосунки. Але це шанс вийти на новий рівень, я б цього не боялась», ‒ говорить Кітура.

Через коронавірус деякі пацієнти також втрачали близьких. Наприклад, на психотерапію приходила дівчина, в якої померла від коронавірусу мама, а також жінка, яка втратила через ускладнення від хвороби чоловіка.

Поширеною проблемою була фінансова нестабільність. Згідно із соціологічним дослідженням, через можливі фінансові труднощі переважно переймались люди 24-34 років, дещо менше – підлітки та повнолітні віком 18-23 років.

Були випадки, коли приходили за допомогою через те, що втратили роботу і довго не могли знайти нову. Так, станом на серпень 2020 року, втратили роботу і шукають нову 8% тих, хто працював на постійній основі, 30% ‒ хто мав тимчасову зайнятість і 21% безробітних до карантину.

Четверта частина всіх опитаних, тобто понад 300 людей зазначили про значне погіршення свого емоційного стану.

Серед них: 30,5% молоді мали депресію, 45,9% – постійний стрес та тривогу, 40,4% – проявляли непритаманну раніше агресію, 17,9% – панічні атаки переважно через страх, що можуть заразитись вірусом самі або ж хтось з близьких, 43,3% молодих людей говорили про значне погіршення свого сну.

Реклама

Спробуй антистресові техніки

Подумай про себе наперед. Уяви майбутнє, в якому трапиться те, що лякає зараз: хвороба, провал, звільнення. Тоді склади план дій на різні випадки. Старайся шукати практичні відповіді на запитання, як от:

  • Що, якщо я захворію?
  • Де я зможу позичити гроші?
  • Хто готуватиме їжу?
  • Де я зможу ізолюватись, щоб не наражати на небезпеку інших?
  • Як знайти місце в лікарні, якщо буде така потреба?

Зустрінься зі своїм страхом. Зрозумій, що конкретно викликає в тебе найбільшу тривогу. Якщо це читання чи перегляд новин, то користуйся лише офіційними перевіреними ресурсами, намагайся фільтрувати інформацію. Якщо страшно спілкуватись з людьми, виникла якась соціопатія – йди та спілкуйся, ділись своїми проблемами та слухай інших. Якщо страшно говорити про свої переживання близьким людям ‒ звернись до фахівця.

Веди «щоденник емоцій». Все, що ти відчуваєш та переживаєш, навіть образа чи злість, є корисним для тебе, бо може стати ключиком до розуміння ситуації, в якій ти опинився. В такому випадку може допомогти ведення щоденника власних емоцій.

Старайся щодня писати про свій емоційний стан, а наприкінці тижня аналізувати. Записуючи думки про свої емоції, вказуй причину переживання, рівень тривожності через неї, власну оцінку ситуації і чи можеш ти якось вплинути на це.

Вправа «60 секунд». Її рекомендують автори книги «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях».

Завдання: встанови таймер на 60 секунд, після – повільно вдихай, затримуючи дихання на 2-3 секунди, а потім так само повільно видихай.

Повторюй протягом 60 секунд в комфортному ритмі, кількість вдихів та видихів не надто важлива, головне – комфортний ритм. Дихальні вправи допомагають зосередитись на собі та є хорошою профілактикою тривоги.

Досліджуй тривогу

Ми підібрали подкасти, відеолекції та книги, які допоможуть зрозуміти тривогу, щоб краще справлятися з нею.

Слухай:

«Простими словами» від онлайн-медіа The Village Україна. Ведучі подкасту ‒ Марк Лівін та Ілля Полудьонний.

П’ятий епізод ‒ «Тривога і страх – Серйозний епізод про тусовку для однієї людини». У ньому ведучі говорять про страх та тривогу, їхній вплив на життя людини, а також розповідають, як пройшли через такий стан.

«Сродна праця» з Уляною Салій на Radio SKOVORODA.

Зокремап’ятий випуск подкасту з львівським психотерапевтом Володимиром Станчишиним присвячений тривожності та депресії.

«The happiness Lab» від викладачки психології Єльського університету Лори Сантос.

В подкасті ведуча розповідає, як медитація, спорт і сон допомагають бути щасливим. Окрема рубрика присвячена людським емоціям під час пандемії.

Дивись:

«Тривога, страх, паніка: як подолати» ‒ розмова з психотерапевтом Євгеном Пілецьким в студії Радіо НВ про різні прояви тривожних розладів та як з ними боротись.

«Як Covid-19 впливає на психічне здоров’я?» ‒ розмова з Ольгою Кітурою на Живе радіо про те, які психічні розлади виникають під впливом пандемії та як з тим боротись.

«Тривога. Як з нею впоратись» ‒ вебінар Володимира Станчишина про тривогу як норму і вміння прийняти це. Головна думка – бути щасливим, незважаючи на те, що тривога завжди присутня в нашому житті.

«Зникнути взагалі» ‒ лекція Володимира Станчишина з циклу «Психотерапія для міста» про депресію як хворобу, а не просто якусь там забаганку.

«Панікувати без паніки» ‒ лекція з цього ж циклу. Мова йде про панічні атаки та розлади й різницю між ними.

Читай

:

  • «Стіни в моїй голові. Жити з тривогою і депресією» психотерапевта Володимира Станчишина
  • «Тривога і фобія, робочий зошит» директора Центру лікування тривоги в Каліфорнії Едмунда Борна
  • «Як подолати неспокій та почати жити» психолога Дейла Корнегі
  • «Свобода від тривоги» психолога Роберта Ліхі
  • «Сенс тривоги» теоретика екзистенційної психології Ролло Мея
  • «Спершу ми робимо чудовисько гарним: нова подорож через неспокій» журналістки Сари Вілсон.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus