Я тупо не можу вчитись – у чому моя проблема?

girl

Ця стаття не підкаже тобі шляхів до вирішення проблем, але допоможе зрозуміти свій стан. Якщо ти знайшов(-ла) у себе одну з проблем – це вже частина рішення. Наприкінці статті ти знайдеш корисні посилання і телефони «гарячих ліній».

Є час, коли навчання стає суперважке. Коли семінари, лекції і практичні роботи раптом розростаються в Халка, який трощить плани, час на хобі й навіть стосунки з друзями.

Проте досвід кожного різний, як і сприйняття ситуації. Для того, щоб собі допомогти, важливо зрозуміти себе і свій стан. Наталія Бондаренко, психологиня Києво-Могилянської академії, зазначає, що є кілька основних причин. Можливо, ти знайдеш себе них себе! То від чого міг вирости твій Халк?

Навколо люди, але мені самотньо

Низка сучасних досліджень демонструє, що молоді стало важче знайомитись одне з одним і спілкуватись у режимі офлайн. Є студенти, яким справді важко почати розмову, потоваришувати чи підтримувати стосунки.

Це може стосуватися навіть взаємин у групі. Є студенти, які на 2 – 3-му курсі досі не мають друзів. Проходить перший рік навчання, після нього на потоці утворюються групки – а ти не знаєш, із ким спілкуватись. Там групка тих, хто добре вчиться, там – мутери, там – ті, хто не може жити без творчості, а там – просто друзі зі школи.

Крім того, це може бути причиною страху відповідати на парі. Якщо поруч немає друзів, які готові підтримати, то є страх зробити помилку і стати посміховиськом або опинитись у ще більшій ізоляції. Насправді відповіді на парі не впливають на те, чи буде в нас друг, тому із цим страхом варто боротись. Якщо під час пари починається тривога – можна випити води, це запустить біохімічні процеси і трішки заспокоїть.

Реклама

До побачення, Морфіус

Що важливіше: добре підготуватися до семінару чи вчасно піти спати? Підготуватися до семінару! Адже від цього залежать оцінки, успішність і майбутнє… Чи все-таки ні? Доволі легко пожертвувати сном, щоб дописати роботу, коли в голові вибудовується ланцюжок, де від оцінки залежить, чи ти сидітимеш в офісі, чи кричатимеш «Вільна каса!» до кінця життя. Проте насправді сон має дуже важливий вплив на майбутнє, бо дає мозку змогу відпочити і запам’ятати інформацію.

Сон для людини – як зарядка чи павербанк для смартфона. Смартфон не зможе виконувати своїх функцій (телефонувати, фотографувати, вмикати програми тощо), якщо не матиме енергії. Так само і ти: якщо не матимеш енергії сну, помітиш, що певні функції даються важче. Недосип призводить до розпорошення уваги, погіршення інтелектуальних здібностей, сприяє старінню шкіри, погіршенню пам’яті та може стати причиною появи депресії.

Краще лягти до 11 – 12 ночі, встати о 4:30 і довчитись, аніж сидіти всю ніч. Це важливо, бо під час сну в мозку виробляється мелатонін – диригент нервових процесів, який впливає на те, щоб підтримувалась енергія і призупинявся процес старіння. Якщо перед сном сидіти в ґаджетах і дивитись інформацію, яка не запам’ятається і не є потрібною, – це може обнулити те, що вчив(-ла) до того.

Я люблю батьків, але…

Не завжди з батьками вдається порозумітись. Це пов’язано з низкою причин: гіперопіка, нереалізовані мрії батьків, небажання відпустити дитину в доросле життя тощо. Конфлікти з батьками часто працюють як криптоніт на Супермена – це позбавляє студентів сил. Студенти, які вимушені вирішувати питання з батьками й поглинати великі масиви інформації університету, мають більше труднощів у процесі навчання. Доктор Гордон Гарольд зазначає, що «діти, які росли в сімейному середовищі, де часто були невирішені конфлікти, мають ризик гіршої академічної успішності, ніж ті, хто має здоровішу атмосферу вдома».

Конфлікти впливають на те, як людина сприймає світ, інших людей. Це також впливає на стосунки з друзями та можливим партнером. І тимчасом як здається, що студент лінивий, недалекий або на своїй хвилі, – насправді це просто вплив сімейного негативу.

Бачити недоліки у своїх батьках не означає відсутність любові. Це твій прояв турботи про себе та самостійності в житті. Це квест, який складається з кількох етапів, серед яких дуже важливими є: усвідомлення проблеми, її впливу на життя і навчання, мінімізація або повне припинення негативного впливу.

Я не залежний(-а), мені просто важко

Стрес від навчання часто стає ґрунтом для появи залежності. Залежність не обов’язково означає наркотики чи алкоголь. Це може бути кава, цукор, кока-кола, певна діяльність тощо. У психології залежністю вважають стан, у якому людина хоче швидко відчути стан «нагороди» для свого мозку, без думки про наслідки цього. Також це швидко перебиває відчуття тривоги. Проте наслідки часто є шкідливими для тіла – цукор сприяє тому, що студент набирає вагу, кава з часом призводить до порушень тиску і так далі.

Як зрозуміти, що ти залежний(-а), наприклад, від кави? Якщо ти не можеш два тижні прожити без цього – ти залежний(-а). Це не про те, що геть взагалі не можна їсти цукор чи пити каву. Не варто відмовлятися – треба дозувати (ми, звісно, про легальні речі тут говоримо).

Здавалося, навчатись буде легше

На цьому етапі ти повністю відповідаєш за своє життя, сон і харчування. Для тих, хто живе в гуртожитках або у квартирах окремо від батьків, це особливо важливо. Неготовність до цього призводить до порушення сну та харчування. Є низка продуктів, які можуть допомогти знизити рівень тривожності (серед них банани, коричневий рис, зелений чай).

Крім того, багато студентів були в школі відмінниками або «хорошистами». Синдром відмінника в університеті шкодить, адже всі опиняються в одних умовах, «на нулі». Бажання мати найвищі оцінки наражається на регулярні поразки, і це призводить до тривожного синдрому. Таких студентів можна дуже легко помітити під час сесії. Неначе Ґолуми, вони хапаються за «автомати», як за маленькі персні влади, і, не отримавши високої оцінки, тікають у скелі тривоги. До наступної боротьби за оцінки.

Оцінки – це особистий «дохід» кожного студента, і кожен викладач має свої умови щодо того, як їх отримати. Для цього важливо почути конкретні умови, які висуває викладач, або зрозуміти ситуацію, якщо викладач неадекватно оцінює.

«Себе дуже складно мотивувати, якщо ціль далеко, – додає Наталія Бондаренко, – якщо це бажання стати професіоналом чи мати гроші. Мету треба наблизити. А як? Можна добре закінчити бакалаврат. Для цього – добре скласти сесію. Для цього – добре підготуватися до семінару. Кожен семінар чи практичне завдання – це внесок у твою ціль. І щотижня ти робиш внесок у свої плани».

Як зрозуміти, що тобі потрібна допомога?

Якщо протягом тижня або двох відбувається щось нетипове для тебе – це організм бунтує. Наприклад, ти не спиш чи дуже роздратований(-а), плачеш і не хочеш їсти (або щось інше). Якщо це триває понад тиждень – тобі потрібна допомога. Також це стосується випадків, якщо тобі треба щось випити щоб заспокоїтися, посмалити чи прийняти заспокійливі пігулки.

Для того, щоб собі допомогти, важливо усвідомити проблему, яка заважає вчитись, і конкретно її назвати (скажімо, недосип, депресія, низька самооцінка, закінчення улюбленого серіалу). Зрозумівши проблему, не чекати поки припече – шукати рішення. Для цього є університетський психолог або інший професіонал, якому ти довіряєш.

Як працює університетський психолог?

Наталія Бондаренко: «Наше завдання – це допомогти студенту вчитися. Є багато труднощів і перепон, з якими їм потрібна допомога в цьому процесі. Коли студенти записуються через мейл, я намагаюся відповідати так, щоб вони розуміли, що до їхніх проблем ставляться з повагою. Коли вони заходять – вітаюсь, жартую. Зазвичай, студенти сідають біля входу і думають, що я сяду за стіл і буду так спілкуватись. Але я заводжу їх у захищений куточок. «Це спеціально?» – питають. «Так, – кажу, – щоб якщо відчинять двері, вас не побачили». Багато людей приходило і казало: «Дайте обіцянку, що ви нікому не розповісте». Я, певно, маю повісити репліки з етичного кодексу психолога, щоб розуміли, що не страшно. Я не розповім».

Тому, якщо ти відчуваєш, що тобі важко вчитись, – проблема не в тобі. Зазвичай це якесь явище твого життя, яке потребує виявлення і пошуку рішення. Якщо ти виявив(-ла) в собі одну із цих проблем або маєш іншу – не зволікай звернутися до університетського психолога, людини, якій ти довіряєш, або на «гарячу лінію».

«Гаряча лінія» ГО «Ла Страда – Україна» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного).

Кризова національна лінія з питань запобігання суїцидам і профілактики психічного здоров’я Lifeline Ukraine – 7333.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus