Хронологія Східного фронту

mordor_by_annap_artwork-d70c1s1

«І темною волею міцно скувати

В Мордорі, де віковічна тінь».

«Володар перснів»

За часів Майдану в Донецьку побутував жарт, що тітушки в Києві – то орки, а справжній Мордор тут, на Донбасі. Якби ми тоді знали, що за кілька місяців цей жарт перетвориться на правду, не сміялися б. Про те, як змінюються настрої донеччан, – у нашому текстовому стрімі.


«Свободу попугаям!»

Референдум 11 травня не приніс бажаної «стабільності та покращення». Однак досі є люди, впевнені в правильності власного вибору. Тож пропонуємо підбірку особливо яскравих суджень донеччан.

  1. Пенсію та зарплатню тепер виплачує ДНР.
  2. Ми хотіли, аби все відбулося, «як у Криму», без галасу та війни. До того ж, начебто у Криму можна не виплачувати кредити українським банкам.
  3. Я голосував за федералізацію республік, але в складі України.
  4. «Не за ДНР, а за краще життя, щоб нас не вбивали».

Загалом людям дуже складно визнавати свої помилки. Однак частіше лунає думка, що коли ДНР не може нормально відстояти себе та захистити мирних жителів, то хай зізнається в цьому й припинить безглузді дії. І кількість тих, хто розчаровується в ДНР/ЛНР , усе більшає.

Більше про реакцію донеччан на сепаратистів – тут.


Реклама

Зомбіапокаліпсис сьогодні

Телецентр у Донецьку й досі захоплено ДНРівцями, відтак змоги вимкнути російські телеканали немає, а з 15.07 припинено трансляцію українського ТБ. Тому певна частина населення (здебільшого це люди, що не мають доступу чи не довіряють інтернету) залякана жахливим «Правим сектором», хунтою та «каратєлямі».

Проілюструю. Я зі своєю матір’ю чекала на ліфт у під’їзді, коли до нас підійшла сусідка.

─ Вот, скоро придет русская армия и всех спасет, ─ радісно повідомила вона.

─ Зачем нам русская армия на украинской территории?

─ Как?! Хунта же!

Я не витримала та, кинувши: «Тьфу, малороссы какие-то», ─ пішла геть. А потім дізналася, що сусідка тепер боїться, що я здам її «Правому сектору».

А ще побутують ось такі історії:

Untitled1

на східному фронті студвей 1-2

на східному фронті студвей 1-3

Але на пабліках ДНР помітно, що користувачі починають більш критично ставитися до інформації. Щоправда, недовго: люди, які виражають недовіру, зазвичай потрапляють в бан.

В історію про розіп’ятого хлопчика також вірять неохоче.

на східному фронті студвей 2

Українські ЗМІ також не цілком правдиво висвітлюють події, і over9000 загиблих терористів – це вже реально нісенітниця. ЗМІ з будь-якого боку подає перебільшені дані про перемоги та занижені – про поразки. Може, у такий час це виправдано, але аж ніяк не сприяє зростанню довіри до українського керівництва.

Поширюється інформація, що чоловікам від 18 до 40 років небезпечно ходити містом, оскільки ДНРдбівці можуть мобілізувати в «добровольно-принудительном порядке» (особливо якщо на цю мить не було з собою документів). Під час виїзду з міста є вірогідність, що «знімуть» з поїзда, заберуть прямо з рейсового автобусу чи з власного авто.

на східному фронті студвей 3 До речі, якщо у вас є дороге авто, краще заховати його якнайдалі, бо можуть «узяти покористуватися» представники ДНР. Наприклад, лише за добу було викрадено 19 автомобілів.


Бенкет під час чуми

на східному фронті студвей 511.07 відбувається весілля Арсена Павлова (Моторола) та мешканки Слов’янська Єлени, яке, однак, викликає певні питання. Так, в інтерв’ю газеті «Завтра» Павлов казав: «Чем заниматься буду после войны? Как чем – пить буду. (Смеется) На самом деле это шутка, не люблю пить. Сына воспитывать буду, пять лет ему. Вот сегодня звонил жене, с сыном поговорил, нормально у них все. Хочу шесть сыновей и одну дочку. Вот этим и займусь после войны. Буду детей делать и воспитывать их».

Друга дружина? А як же традиційні цінності, що їх так опікують сепаратисти?

Цього ж дня лунає вибух в ЦУМі (одна людина постраждала). Версії знову різняться – хтось обвинувачує ДНР, хтось – нацгвардію та «правосєків». Однак наразі в Донецьку дуже складно розібратися в тому, хто скоює злочини, бо місто міліцією фактично не патрулюється.

на східному фронті студвей 6

Увечері з’являється запрошення на «славянский вальс» 12.07 на площі Леніна біля фонтану.

на східному фронті студвей 7

12.07 бажаючих «потанцювати» виявилось небагато: зграйка дівчат із квітами та переважно літні подружні пари. Та й мало було приводів для веселощів: у цей день відбувся обстріл Петровського району Донецька (загинуло, за даними обласної адміністрації, 6 осіб, за даними місцевих ЗМІ – 9), а також Мар’їнки (6 загиблих). Проте це не стало приводом для скасування заходу.

А на 13.07 було заплановано мітинг-концерт з нагоди 250-ліття Новоросії. Але чомусь святкували мешканці міста теж не надто завзято: пісні та вірші зі сцени слухали недовго. Усе чіткіше простежується тенденція – зі зростанням кількості жертв рейтинг ДНРівців стрімко падає.

на східному фронті студвей 8

Тим часом відбувається обстріл Луганська, в результаті якого загинуло 3 особи та 14 поранено.

на східному фронті студвей 9

на східному фронті студвей 10

на східному фронті студвей 11Наступні дні – суцільний безперервний кошмар. Збиті українські військові літаки, десятки загиблих та поранених.

16 липня Іван Стрєлков (Гіркін) увів військовий стан у певних районах міста і комендантський час з 23:00 до 06:00. Варто зазначити, що раніше комендантський час уже запровадило керівництво ДНР на чолі з Денисом Пушиліним.

17 липня Губарєв зустрівся з населенням Донецька. На прохання покинути Донецьк ДНРівці заявили, що не збираються відступати, та порадили людям поїхати з міста.

Великі торгові центри зачинено, але супермаркети, магазини та ринки працюють, товари на полицях поки що є. Гарячу воду постачають лише з 17:00 до 22:00. З 15 липня казначейство припинило постачати пенсії та бюджетні зарплати у Донецьк.

Транспорт ходить, але діють не всі маршрути. Так, відсутні автобуси до аеропорту і частково – Петровського району.

Люди ходять на роботу, проте певні приватні підприємства або закрили свої філіали в Донецьку, або відправили працівників у відпустку на невизначений термін. Розважальні заклади або зачинені через неспокійне становище, або працюють, але не в усталеному режимі (у місті комендантський час, тож відвідувати, наприклад, нічні клуби банально небезпечно).

Прихована боротьба триває буквально на вулицях міста – графіті з українською символікою перекреслено символікою ДНР. Проте часто зверху знову з’являються національні кольори. І так до нескінченності.

Хто не зміг виїхати, сидить вдома та стежить за новинами. Мешканці намагаються не впадати у відчай, хоча все більше жертв, все більше непорозумінь та питань. Звичними стають колони військових машин на вулицях і гудіння літаків, вибухи, вистріли та канонади серед ночі, озброєні люди в громадському транспорті.

Перша ейфорія минає, і населення починає розкаюватися в своєму виборі та відчуває провину за те, що відбувається. Багато кого обдурили, а люди були раді обманюватися. Проте з кожним днем зростає незадоволення ДНР, особливо в тих місцях, які було обстріляно. Сподіваюся, що для абсолютного прозріння не знадобиться, аби війна постукала в кожний будинок.

12

Фото: скріншоти з соцмереж та veooz.com.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus