Як повідомляє Міністерство оборони України, у 2026 році до українських військових закладів освіти зарахували майже 3 500 вступників. Дев’ять із десяти осіб, які вступили за державним замовленням, навчатимуться для потреб Збройних Сил України, а решта готуватимуться для інших складових Сил оборони.
В окремих військових закладах освіти державне замовлення виконали повністю. Майбутніх офіцерів готуватимуть не лише за традиційними військовими спеціальностями, а й за сучасними напрямами, серед яких безпілотні системи, кібероперації, радіоелектронна боротьба, космічна розвідка та автоматизоване управління військами, пише Studway.
Майже 3 500 вступників обрали військову освіту
Вступна кампанія 2026 року засвідчила значний набір до закладів, які займаються підготовкою майбутніх офіцерів та інших фахівців для Сил оборони. Загальна кількість зарахованих наблизилася до 3,5 тисячі осіб.
При цьому переважна частина державного замовлення припадає саме на потреби ЗСУ. Дев’ять із десяти зарахованих за держзамовленням навчатимуться для подальшої служби у Збройних Силах. Інші вступники здобуватимуть освіту відповідно до кадрових потреб решти складових Сил оборони України.
У Міністерстві оборони наголосили, що вибір військової освіти під час війни передбачає особливий рівень відповідальності. У відомстві також окреслили завдання держави щодо підготовки нових офіцерів.
«Майже 3 500 вступників цього року обрали військову освіту. Під час війни такий вибір потребує зрілості й готовності взяти на себе відповідальність за службу. Завдання держави – забезпечити якість навчального процесу, який має сприяти вихованню лідерів та відповідати реальним потребам війська».
Які військові спеціальності обирають для підготовки офіцерів
Програми військової освіти охоплюють як традиційні напрями підготовки, так і спеціальності, значення яких суттєво зросло через зміни характеру сучасної війни.
Серед напрямів, за якими готують майбутніх фахівців:
- безпілотні системи — підготовка кадрів для напряму, роль якого суттєво зросла на сучасному полі бою;
- кібероперації — робота у сфері кіберпростору та виконання відповідних військових завдань;
- радіоелектронна боротьба — підготовка спеціалістів для роботи із засобами та системами РЕБ;
- космічна розвідка — напрям, пов’язаний із використанням відповідних розвідувальних можливостей;
- автоматизоване управління військами — підготовка фахівців для роботи із сучасними системами військового управління.
Паралельно військові заклади продовжують навчати курсантів за традиційними спеціальностями, необхідними різним видам і родам військ.
Які військові виші набрали найбільше вступників
Найбільша кількість зарахованих припала на заклади, які готують кадри для Повітряних сил, Сухопутних військ та міждисциплінарних військових напрямів.
Трійка закладів із найбільшим набором виглядає так:
- Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба — понад 700 вступників;
- Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка — понад 550 вступників;
- Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного — понад 500 вступників.
Отже, лише до цих трьох закладів зарахували понад 1 750 осіб. Це щонайменше половина від майже 3 500 вступників, які цього року обрали військову освіту.
Для кого готуватимуть нових військових фахівців
Основним замовником підготовки залишається сектор оборони. За наведеним співвідношенням, близько 90% зарахованих у межах державного замовлення мають навчатися для потреб ЗСУ.
Решта майбутніх фахівців призначені для кадрового забезпечення інших складових Сил оборони. У деяких закладах показники вступної кампанії дозволили повністю закрити визначене державне замовлення.
Міністерство оборони заявляє, що робота з підготовки кадрів має довгостроковий характер. Йдеться не лише про закриття поточних потреб, а й про системне формування кадрового резерву українського війська на наступні роки.
Військова освіта орієнтується на реальні потреби війська
Одним із ключових завдань навчального процесу у військових закладах залишається підготовка офіцерів, здатних працювати в умовах сучасної війни. Саме тому поряд із базовою військовою освітою розширюється підготовка за напрямами, пов’язаними з безпілотними комплексами, кіберопераціями, РЕБ та сучасними системами управління.
Такий підхід має поєднати академічну підготовку з практичними кадровими потребами війська. Окрему увагу держава планує приділяти вихованню майбутніх військових лідерів та якості освітнього процесу.
Набір 2026 року водночас формує кадрову основу на перспективу, адже випускники військових закладів освіти мають поповнювати офіцерський і спеціалізований склад Сил оборони протягом наступних років.
Нагадаємо, раніше ми писали про рейтинг українських шкіл за результатами НМТ 2026 та найкращі заклади.
