Микола Бутченко
Впроваджувати гендерну рівність на роботі — це та місія, за яку взялася низка українських бізнесів сьогодні. А якщо зробити це на рівні великого університету? Цим займаються Ірина Андрусяк, керівниця Центру правових досліджень гендерної рівності Національного університету «Львівська політехніка», та Алла Зінченко, доцентка кафедри зв’язків із громадськістю Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Як повідомляє StudWay, Національний університет «Львівська політехніка» — один із найбільших університетів України, де готують фахівців і фахівчинь у технічних, IT-, гуманітарних і правових галузях. Він активно просуває політику гендерної рівності, яка передбачає створення рівних можливостей для всіх працівників, працівниць, студентів і студенток. Йдеться про забезпечення рівних умов для участі в наукових дослідженнях та освітніх проєктах, рівний доступ до посад незалежно від статі, регулювання освітнього процесу у зв’язку з потребою планувати сім’ю тощо. Також в університеті викорінюють будь-які прояви насильства та сексуальні домагання.
З початком війни Львівська політехніка адаптувалася до вимог воєнного часу та скоригувала свою діяльність. Вона приділяє багато уваги психосоціальній підтримці всіх членів і членкинь університетської спільноти, розробляє дистанційні формати навчання, проводить онлайн-лекції та тренінги.
Ірина Андрусяк працює в центрі при університеті, який займається аналітикою гендерних проблем в освіті та суспільстві, а також інформаційно-просвітницькою діяльністю.
«Важливо впроваджувати ініціативи, що охоплюють різні аспекти життя жінок — від освіти до економічної незалежності та правового захисту. Комплексний підхід дозволяє враховувати різноманітні потреби жінок у різних ситуаціях, особливо в умовах війни», — пояснює Ірина.
Окремим вектором роботи команди університету є ініціативи, спрямовані на підтримку жінок і боротьбу з насильством у громадах та на робочому місці. Цим також займається Центр правових досліджень гендерної рівності під керівництвом Ірини. Він працює над розробленням механізмів запобігання гендерному насильству та забезпеченням правових інструментів для постраждалих, а також бере участь у підготовці проєктів щодо гендерно відповідальної повоєнної відбудови країни.
Після навчань із впровадження Принципів розширення прав і можливостей жінок (WEPs) в університеті провели кампанію «Не мовчи — долаємо насильство разом» для підвищення обізнаності громадськості про домашнє насильство та розширення підтримки постраждалих. Також центр долучається до міжнародних заходів, зокрема до акції «16 днів активізму проти гендерно-зумовленого насильства», яка спрямована на боротьбу з дискримінацією та насильством у різних сферах суспільного життя. Команда центру проводить освітні програми та тренінги для студентства та громади, аби зміцнити нульову терпимість до будь-яких форм насильства.
«Зростання стресових ситуацій під час війни сприяло збільшенню випадків домашнього насильства. Це стало одним з основних викликів для центру», — коментує Ірина Андрусяк.
Тому, разом із Центром безоплатної правової допомоги Національного університету «Львівська політехніка», команда Ірини надає консультації жінкам, які постраждали від домашнього насильства або стресових ситуацій через війну. Також вони допомагають адаптуватися внутрішньо переміщеним жінкам після евакуації з небезпечних районів. Завдяки цим ініціативам виникла мережа підтримки для жінок і молодих дівчат, які можуть знаходити нових союзників та союзниць у боротьбі за свої права.
«Результати цих ініціатив підкреслюють важливість системного підходу до розширення прав і можливостей жінок. Це не лише сприяє їхньому особистісному розвитку, а й забезпечує стійкість суспільства загалом», — коментує Ірина.
Тож далі Ірина та її центр планують створити комфортний і безпечний простір, де батьки можуть проводити час із дітьми на території університету. Цей простір також буде корисним університетським працівникам і працівницям, які мають дітей і часто мусять брати їх на роботу з собою.
«Впровадження ініціатив для уповноваження жінок є критично важливим, особливо в умовах війни. Це дозволяє жінкам відновити контроль над своїм життям, здобути нові навички та відчути підтримку суспільства, що є ключовим для їхньої інтеграції в громади та на робочі місця. Щобільше, такі ініціативи допомагають долати стереотипи, створюючи умови для рівноправної участі жінок в економіці та суспільних процесах. Важливо, щоб жінки не лише адаптувалися до нових умов, але й були впевненими учасницями відбудови країни — від малого бізнесу до креативних індустрій», — підсумовує Ірина.
Інший великий український університет — Києво-Могилянська академія — теж працює в напрямку дотримання гендерної рівності у своїх стінах та просвіти своїх студентів і студенток. У закладі викладають навчальну дисципліну «Вступ до гендерних студій», яка пояснює, звідки береться гендерна нерівність, як розподіляються гендерні ролі чоловіків та жінок, як формуються гендерні стосунки в сім’ї, у сфері освіти й роботи тощо. Викладачка дисципліни Тамара Марцинюк також очолює Комітет протидії дискримінації, сексуальним домаганням та булінгу при університеті. Для студентської й викладацької спільноти Могилянки розробили Положення щодо протидії дискримінації, сексуальним домаганням, булінгу й чіткий порядок подання та розгляду заяв про порушення цього положення. Більшість із цих ініціатив реалізували саме під час повномасштабного вторгнення, коли багато студенток виїхали за кордон, а частину викладачів та студентів зарахували до ЗСУ як добровольців.
Як пригадує Алла Зінченко, у вересні 2022-го у Могилянці вперше провели Тиждень гендерної рівності. Протягом цього періоду в університеті відбувалися різні заходи, мета яких — продемонструвати, чому рівність статей є настільки важливою, особливо зараз. Це і розмови про гендерну рівність у військовій сфері з учасницями проєкту «Невидимий батальйон», і презентація книги «Коротка історія українського фемінізму» (2022) за участі автора Миколи Ябченка, і зустріч-розмова з випускницею університету Іриною Тишко, засновницею та координаторкою Громадського альянсу «Політична дія жінок» тощо.
«Ініціативи з уповноваження жінок роблять наш світ справедливим і підтримувальним», — коментує ці рішення Алла Зінченко.
Могилянка впевнено рухається далі в питанні розбудови прогресивного демократичного суспільства. Цьогорічний Тиждень гендерної рівності було присвячено темі війни та переосмислення гендерних ролей, зокрема на державних посадах і в літературі. До того ж студенти та студентки факультету соціальних наук і соціальних технологій і факультету природничих наук почали вивчати питання гендерної рівності та протидії дискримінації. Водночас студенти та студентки бакалаврської й магістерської програми «Зв’язки з громадськістю» почали вивчати WEPs.
«Найголовніше, що студенти та студентки мають можливість не лише отримувати знання з питань гендерної рівності й міжнародних ініціатив, практик із розширення прав і можливостей жінок, а й формувати цінність рівності й толерантності», — пояснює важливість впровадження таких ініціатив Алла Зінченко.
Цей матеріал створено в межах ініціативи «Розширення можливостей жінок у бізнесі», що здійснюється в межах проєкту «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні», який втілюється «ООН Жінки» за фінансової підтримки Уряду Швеції у співпраці з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
