Viter Сeramics – глиняна майстерня

 Іван Григорчук – мандрівник, архітектор за освітою, а найголовніше – художник. З-під його пензля/комп’ютерної миші з’являлися грандіозні архітектурні проекти та дримби, які продавали у крамницях хендмейду та різних ексклюзивних авторських речей, поставали оригінальні малюнки та комікси і народжувалися прикраси з дерева. «Студвею» стало цікаво поспілкуватися з мандрівним філософом. У нас вийшла цікава бесіда, насичена філософськими роздумами.

viter

Зараз Іван постійно подорожує, заробляючи на життя частуванням чаєм людей на фестивалях, а також виготовленням прикрас і речей побутового вжитку з глини. Ще він практикує human design – філософсько-езотеричний напрямок самопізнання. Майстерня його називається Viter Сeramics – саме з вітром асоціює себе майстер.

З чого все починалося

Я довго йшов до свого нинішнього стану. Був студентом, як усі, мав дурні (як уже зараз розумію) звички, але почувався загалом добре. Гуляв, розважався, експериментував із зовнішнім виглядом, творив, обожнював фотографувати і створювати різноманітні візуальні ефекти. Я також виготовляв дримби, іноді прикраси на замовлення. Перші зрушення у свідомості почалися із закінченням університету.
Коли закінчилося навчання і вичерпали себе й без того напружені стосунки, сам собою виник вибір: або запускати подібний цикл (продовжити навчання), або щось (усе) кардинально змінювати. На щастя, випав шанс усе поміняти. Я вирішив за нього вхопитися!

Тут на кількох рівнях проходили процеси, які в Кастанеди називаються «зупинкою світу».

viter-ceramics

Самоізоляція в село, де серед світських утіх – раз на тиждень збори в клубі під бухло, максимум часу для вільного споглядання ззовні і всередині… Тоді потягнуло на розширення кругозору в бік ведичної культури. Дуже смішно, що тоді не відійшла ще залежність від куріння та спиртного, вигадувались усілякі смішні штуки про “свободу і вільний вибір”.

До речі, про звички. Вони – основна перепона на шляху до вільного життя. Дуже важливо відпускати умовності і всілякі рамки-шаблони – будь-які, включаючи маркування “хороше – погане”, “свій – чужий”. Бо якщо ні – хоч «зазубри» всі духовні і метафізичні трактати, а далі релігійної системи не вийдеш, бо вона і є умовностями всередині нас.

Потім повернувся в Київ, але вже все було інакше. Відбувався якийсь феєричний треш, усякі гулянки, але водночас вибудовувались нові шляхи, сформувався запит на розвиток, потроху «облущувались» звички і зв’язки.

Шлях пошуку істини привів у власну майстерню. Потім пощастило об’єднатися з такою ж людиною на тій же стадії шляху, і все пішло значно інтенсивніше: парна структура працює, як чотири людини. З розвитком всередині відбувається і пошук вираження назовні, проби пера були в усьому, але зупинився я поки на кераміці, хоча не відмовлюсь і від дерева, і від каменю. Може, колись вдасться все це поєднати.

Глина – матеріал із прекрасними механічними властивостями, буквально робиш що хочеш і як хочеш.

viter-ceramics

Тут теж постійний розвиток і експерименти, можна передати у виробі що завгодно, вкласти ідею і настрій та відпустити в чиїсь руки.

Процес ліпки сам собою дуже медитативний, втрачається відчуття часу, затихає розум, ясніє душа.

В кераміці (та і в будь-якому матеріалі, просто у мене зараз глина) вимальовується та ж плинність, як і в житті: зародження ідеї, формування запиту, його матеріалізація як процесу та остаточний результат. Усе пов’язано. Без всякої шизотерики кажу, що Бог і всесвіт у нас чує будь-яку думку, втілити її – лише справа наміру. Власне, не думку, а процес усвідомлення, стан.

Реклама

Любов є Закон

З відходом від умовностей (я в жодному разі не кажу, що ми від усього відійшли і всі такі просвітлені, ні-ні) щезають і звички. І ти не куриш чи не п’єш не тому, що це погано, а просто тому, що це нічого в собі не несе. У Кастанеди (часом апелюю до його книг, бо там багато справді толкових речей) є дуже цінна концепція економії енергії: кожен рух чи слово без значення – просто витрата себе і зусиль у нікуди, а енергія – це ресурс, який треба використовувати не на стояння на місці та розмахування руками, а на рух по тому ж шляху розвитку. Кажу це все умовно, бо ніякого чіткого шляху і ніяких категоричних критеріїв немає.

Так от, врешті-решт усе впирається в любов. Скільки не прокачуй чакри чи не викручуйся в асанах, не вчи доброму і вічному – усе впреться рано чи пізно в стіну, яку далі пройти можна лише з безумовною любов’ю. Просто тому, що це найвищий прояв людяності і ключ до вирішення всього, що нас обтяжує.

Зцілення крізь покоління

Коротше, зараз ми дійшли до прекрасних учителів (хоча тут не навчання, а передача станів іде), вони працюють у парі і проводять дуже сильні і високі стани, можуть їх передавати людям навколо. Я рік тому не повірив би, що таке можливо. Так от, через ці стани досягається повне поєднання з усім живим, є можливість для налаштування навколишньої ситуації та пробудження людей. Зараз випрацьовуємо різними методами приблизну структуру дій у країні для виходу на новий щабель, бо якщо і цього разу не буде ніяких висновків – війна буде знову.

Працюємо над найбільш покаліченою частиною народу – над родовими зв’язками, над переданням любові і мудрості в поколіннях, лікуємось потихеньку.

Зараз усе дуже швидко відбувається, особливо після 21 вересня – прийшов у дію якийсь новий етап. Побачимо, куди це нас заведе.

ceramics

Взагалі життя в певний момент вступило в дію саме собою, ми перестали формувати чіткі плани і живемо, як у потоці, без опори на примарне дно. Бували важкі уроки, після яких стало зрозуміло: чим більше маєш зачіпок (планування, правил, усіляких норм) і чим сильніші та більші вони, тим більші шматки вони від тебе, зрештою, вириватимуть. Вчимося бути вільними!

У нас прокидається дух, але поки немає для нього фундаменту, бо його старанно знищували останніх років триста. Але, так чи інакше, потік сильнішає і винесе куди треба, коли перестанемо опиратись.

Ми поки бачимо лиш початок цих процесів, і відчувають їх одиниці.

Але процес запущений, головне – відчувати ці глибокі стани любові. І в нас виходить! Тому нам так відчайдушно заважають.

Фото: група Viter Сeramics у Фейсбуці.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus