Самостійно відкрити візу до Великої Британії: правда чи міф

great britain 3

Розповідаємо про те, як самостійно відкрити візу до Великої Британії і (майже точно) не отримати відмову.

Відкриття візи до Великої Британії (а також до США, Канади й деяких інших країн) вважається одним із найскладніших процесів. Це коштує для когось від кількохсот до тисячі фунтів, а для когось – нервів і старань. Але все-таки, чи можна уникнути великих витрат і врешті пролупити сю скалу самостійно? Cпойлер: можна! Без старань не обійтись, але «Студвей» ділиться інсайдами й порадами, які допоможуть зберегти велику кількість нервів під час подання і зрештою відкрити візу до Великої Британії самостійно.

Пакет документів – перша перевірка на стійкість

Перше випробування, яке підготувала для тебе Велика Британія – зрозуміти, які документи збирати. На офіційному сайті Сполученого Королівства ти не знайдеш готового переліку документів, які потрібні для подання на певний вид візи. Коли почнеш там шукати потрібну інформацію, у тебе буде відкрито 10+ вкладок у браузері, і цей пазл потрібно буде якось скласти докупи в себе в голові. Для легшого структурування цієї інформації варто зрозуміти, що британці хочуть, щоб ти їм довів такі три основні пункти:

  • ти не збираєшся іммігрувати до Великої Британії (є робота, навчання в іншій країні);
  • у тебе достатньо коштів на перебування в цій країні;
  • у тебе є невдавана мета для поїздки (є конкретний привід приїхати в Англію або ти часто подорожуєш, і Лондон, наприклад, – це твій наступний пункт призначення).

Зберемо приблизний список обов’язкових документів для туристичної візи (це стандартний тип візи, який відкривають на пів року з можливістю багаторазового в’їзду і який не залежить від того, чи ти просто подорожуєш, чи їдеш провідати друга або родича в Англії). Для українського студента він матиме такий вигляд:

  • оригінал закордонного паспорту;
  • заповнена онлайн-анкета;
  • виписка з банківського рахунку(-ів);
  • довідка з місця навчання;
  • запрошення (у Великій Британії є друзі або хлопець / дівчина);
  • квитанція про оплату подання.

На перший погляд здається, що список подібний до звичного нам переліку документів для шенгенської візи. Справді, основні документи збігаються, проте британці просять значно більше «доказів», аніж у списку вище чи для шенгенської візи. Цей список залежить від конкретного кейсу. Наприклад, подавати довідку з роботи чи спонсорський лист від батьків, доводити свої стосунки з людиною, яка на тебе чекає у Великій Британії чи подорожує разом із тобою.

Є ще одна важлива відмінність між поданням на британську візу і шенгенську – купівля квитків. Для шенгенської візи нам часто радили подаватися з уже купленими квитками в обидва кінці, з детальним маршрутом поїздки, бронюванням готелів і квитками на автобус до іншого міста – британці навпаки радять цього не робити, щоб у разі відмови не втратити гроші. Для них такі докази – не аргумент, тим паче, коли нині лоукости користуються попитом і нерідко можна натрапити на квитки на літак із Києва до Лондона за 8 фунтів.

great britain 2

Реклама

Які підводні камені в співпраці з візовими агентствами

Віза до Великої Британії часто здається реальнішою, якщо звернутися до агентства, яке допоможе розібратися з потрібними документами, зібрати їх і навіть заповнити за тебе. Ціна такої британської візи, звичайно, теж підскочить у рази. Проте це не найважливіший нюанс. Є ще кілька речей, які потрібно знати перед зверненням по допомогу до агентства.

По-перше, візові агенції часто підробляють запрошення від британців, з якими тебе нічого не пов’язує, а отже, довести правдоподібно ваш зв’язок буде складно, якщо не неможливо. Візовий центр Великої Британії знає про такі прийоми й може цілком імовірно відмовити, якщо таке запрошення їм здаватиметься фіктивним.

По-друге, агентства часто сприймають процес подання саме як підпорядкування системі. Як показує практика, далеко не кожен кейс типовий, а отже, виникає безліч «але» до більшості вимог британського посольства. Це вимагає гнучкого підходу, а не мислення стандартними пакетами документів. Наприклад, траплялися випадки, коли агенції запевняли, що заробітна плата фрілансера не може бути ні доведена, ні подана як гарантія доходу, а отже, подаватися на візу з такою історією немає сенсу. Натомість реальна практика отримання віз показує протилежне!

Проте повністю відмовлятися від послуг агенції не обов’язково. Поради людей, які добре знають систему подання, або знайомих, що вже мали такий досвід, будуть корисні. Єдине – не варто доручати всю роботу людям, які не знайомі з твоєю ситуацією. Прислухайся до порад досвідчених у цій справі людей, але все інше роби самостійно: плануй свою «історію», збирай документи й обов’язково перевіряй усе, що буде заповнювати за тебе інша людина (зокрема анкету й особистий лист-звернення до посольства Великої Британії). Так, такий підхід вимагає часу, терпіння й сил, проте збільшує шанси отримати британську візу з першого разу і зберегти кілька сотень фунтів.

Практичні поради для туристичної візи

Неофіційне працевлаштування / фріланс. Для отримання візи потрібно подавати довідку з роботи і «свіжу» виписку з банку з усіма коштами й транзакціями на рахунку. Це засвідчить, що ти певний час працюєш на роботі (бажано більш ніж пів року), а не влаштувався(-лася) саме перед поданням документів, а також покаже, що ти регулярно отримуєш гроші за виконану роботу, а не «позичив(-ла)» у когось кругленьку суму для візи.

Проте довести свої доходи можна не лише таким способом. Скажімо, ти працюєш фрілансером, отримуєш стипендію і додатково «кишенькові гроші» від батьків – ти, насамперед, маєш усе це розписати в листі, вказавши конкретні суми й терміни, а потім додати офіційні й неофіційні докази своєї історії. Наприклад, ти можеш самостійно створити «довідку з роботи» і попросити у свого боса підписати її, і/або додати до аплікації скріншоти своїх робіт (якщо ти дизайнер), робочих переписок (якщо ти контент-менеджер), або ж посилання на публікації (якщо ти райтер чи журналіст). Для британців важливо не те, щоб усе було офіційно, а щоб у тебе РЕАЛЬНО й регулярно були кошти на поїздку. Офіційність – це лише простіший і швидший спосіб це довести.

great britainСтосунки з людиною, яка запрошує або з якою подорожуєш. Це теж потрібно доводити – самого листа-запрошення не достатньо. Як доказ того, що ти з такою людиною давно знайомий(-а) або ж часто спілкуєшся, можуть бути скріншоти ваших переписок / дзвінків у соціальних мережах (бажано в різні періоди часу), спільні світлини (це можуть бути навіть скріншоти з Instagram), ще краще, коли ці фото будуть із ваших спільних поїздок (що послугує доказом вашої любові подорожувати разом), а також копії штампів у закордонних паспортах, де видно, що ви разом перетинали кордон або що ця людина, наприклад, приїздила до тебе раніше. Так, це може скидатися на знайомство з батьками твого нареченого або нареченої, де ти намагаєшся переконати їх, що між вами щире кохання. Але що вже вдієш, коли ця тактика справді працює?

Ще кілька бонусів у твоїй історії. Кожна історія, безсумнівно, унікальна. Проте якщо в тебе була змога отримати або зробити дещо додаткове для британської візи, це буде перевагою. Зокрема беззаперечним бонусом буде дозвіл на проживання в європейській країні (наприклад, для навчання за кордоном). Історія поїздок світом та отримання інших віз також буде плюсом.

Існує думка, що простіше отримати візу до Великої Британії, якщо подаватися не в Україні, а за кордоном. Так, можливо, такий шлях справді буде легшим та однозначно швидшим (особливо, якщо подаватися у візовому центрі з невеликою кількістю відмов), проте май на увазі, що таке рішення потрібно буде обґрунтувати. Звичайно, у разі проживання чи навчання в Європі, подаватися там буде перевагою, і пояснювати нічого не доведеться.

Навіть якщо ти можеш зібрати всі потрібні документи для підтвердження своїх доходів, спонсорський лист від батьків стане додатковою гарантією, що британську візу відкриють. Таким чином, батьки запевнять британців, що в разі чого можуть підстрахувати або ж проспонсорувати всю поїздку (для цього потрібно, щоб на рахунку було мінімум 30 тисяч грн). Звичайно, коли ти вже не студент і не маєш постійної роботи, спонсорський лист навряд чи врятує.

Найважливіша порада, яку можна дати і яку обов’язково потрібно тримати в голові під час подання на візу до Британії – не сприймати процес як намагання підпорядкуватися системі й говорити лише її, подекуди не зрозумілою нам, мовою. Пам’ятай, що британці, які розглядатимуть твою заявку, – такі самі звичайні люди, які живуть в одному з нами світі. Не обов’язково кожен документ має бути офіційним, але він має бути достовірним. Уяви, що ти просто розповідаєш незнайомій людині, чому нарешті зібрався(-лася) поїхати до Лондона саме на цих осінніх канікулах, і показуєш фото з найкращою подругою, з якою плануєш поїздку.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus