Високий бал – ще не гарантія вступу?

Майже завершилася вступна кампанія 2014 року для більшості українських абітурієнтів. Утім, неодноразово піднімалося питання про порушення під час кампанії – нечесні підрахування балів, незрозуміло сформовані рейтинги вступників, рекомендованих до зарахування на бюджетні місця.

високий_бал_3

До кого звертатися і куди йти зі скаргами чи за консультацією?

Після написання ЗНО Міністерство освіти приймало всі скарги на спеціально створену гарячу лінію, проводилися зустрічі з абітурієнтами, які вирішили подавати апеляцію, – а таких було кілька тисяч. Юристи радять не винаходити ровер, а оскаржити результати, які викликають підозріння, через суд. Але що робити, якщо виникають питання щодо чесного розподілу бюджетних місць?

«З приводу кількості зарахованих балів порядок оскарження відомий: якщо вступник вважає, що його бали неправильно порахували – він звертається з апеляцією до Центру незалежного оцінювання. Якщо його скрагу не задовольняють, а він впевнений, що проти нього скоєне порушення, – він мусить звертатися до суду», ─ розповідає  досвідчений юрист у сфері освіти Василь Мірошниченко.

Щодо проблем із розподіленням квот держзамовлення юрист зазначає, що це, перш за все, загальна проблема корумпованості освітньої сфери.

«Вступник фактично не має шансів отримати простіший бланк тестування, інша справа, що він може отримати відповіді, давши хабара комусь із викладачів. Боротьба з хабарниками і корупціонерами, зокрема серед освітян, повинна проходити на найвищому рівні – самостійно студенти з цим нічого не вдіють», ─ вважає адвокат.

На думку пана Мірошниченка, в Україні слід діяти за досвідом країн Прибалтики та Польщі – це зміна політичної верхівки, залучення молодих кадрів, які контролюватимуть керівників і завершення бойових дій на Сході України.

високий_бал_2

Потрібні перевибори до Верховної Ради, зміни в уряді, подальше впровадження стандартів Європейського союзу. Наприклад система бухгалтерської звітності у нас потребує термінового і докорінного оновлення, а її застарілість та незрозумілий режим роботи дає привід для корупції. Але, найголовніше – потрібно виграти війну, оскільки під час війни корупція лише розквітає, і повноцінні реформи провести неможливо: немає інвестицій, а отже неможливе й реформування.

Між тим, на думку пана Мірошниченка, до люстрації у сфері освіти треба підходити помірковано.

Не всі викладачі – корупціонери, і самої усної скарги студента або запису в інтернеті, не достатньо для того, щоб когось звинуватити в корупції. Бажано збирати факти правопорушень, а тим більше репресивних дій з боку викладачів або ректорів вишів щодо волевиявлення студентів. З допомогою цих фактів ─ звільняти хабарника з його посади.

Фото: styknews.info, novadoba.com.ua.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

Реклама

comments powered by Disqus