Громов Михайло
Липень 2024 року в Україні ознаменувався рекордною спекою, яка б’є багаторічні рекорди. Цей феномен кидає виклик не лише комфорту людей, але й економіці, сільському господарству та екосистемі країни загалом. Кліматолог Світлана Краковська в інтерв’ю Forbes зазначає, що хоча зараз спостерігається спад 60-річного циклу похолодання, наступне десятиліття принесе новий виток потепління, посилене антропогенними факторами.
Як повідомляє STUDway з посиланням на «itc.ua», швидкість, з якою відбуваються кліматичні зміни, свідчить про значний вплив людської діяльності.
Наслідки відчутні вже зараз:
– Зростання температур: Очікується, що до 2080 року клімат Києва буде схожим на південну Румунію, з літом на 7 градусів спекотнішим та на 17,2% сухішим. У песимістичному сценарії можливий клімат, аналогічний до Близького Сходу.
– Екстремальні погодні явища: Частота та інтенсивність граду, посух, затоплень, особливо у південних регіонах, зростуть.
– Зміна сезонів: Зими стануть м’якшими, зі значним скороченням снігопадів.
– Вплив на сільське господарство: З’являться нові культури, але загалом врожаї очікуються меншими, зміниться сезонність. Поширяться нові шкідники та хвороби рослин.
– Дефіцит води: Більшість річок України живляться талими водами, тому зростання температури може призвести до дефіциту води, що потребуватиме штучного зрошення.
Вторгнення Росії також посилює проблему. Каховське водосховище, яке зволожувало та охолоджувало південь країни, більше не функціонує. Руйнуються ліси та інфраструктура, ресурси, які могли б бути спрямовані на екологічні заходи, витрачаються на оборону.
Щоб мінімізувати негативні наслідки, необхідні комплексні заходи:
– зміна будівельних норм: запровадження енергоефективних будівель з системами кондиціонування;
– розвиток екологічного транспорту: перехід на електромобілі та інші екологічно чисті види транспорту;
– заміна асфальту: використання більш стійких покриттів, таких як плитка, для зниження теплового ефекту міст;
– впровадження нових технологій в аграрному секторі: використання посухостійких та теплостійких культур, нових методів зрошення;
– підвищення обізнаності: інформування населення про зміни клімату та заохочення до екологічної свідомості.
Зміна клімату – це не просто майбутня загроза, а реальність, з якою вже стикається Україна. Виконання вищезазначених заходів, а також активна співпраця на міжнародному рівні дасть країні шанс адаптуватися до нових умов та зберегти своє екологічне та економічне благополуччя.
Нагадаємо, ми раніше розповідали, що наслідки глобального потепління стають очевидними.
