Нариси з візиту у Білосток

 

Білосток

Зустріч із однолітками з Польщі, України, Білорусі та РФ, 12 насичених і незабутніх днів, зустрічі з польськими політиками, громадськими діячами та студентами, майстер-класи з лідерства, роботи зі ЗМІ та… малювання ікон. Наш кореспондент побував у Польщі за безкоштовною програмою і поділився враженнями з читачами.

Про програму

Програма називається StudytourstoPoland. Вона передбачає подорож до Польщі групи з 13 студентів із України, РФ, Білорусі та Молдови, щоправда, існує вікове обмеження – до 21 року. Візити організовують різні громадські організації по всій країні. А проходять вони восени та навесні.

Організатором мого візиту стала фундація «Вікно на схід», яка розташована у місті Білосток. У звичайному житті фундація організовує обміни

Організатори беруть на себе майже все фінансування під час перебування у Польщі. Зацікавило? Гайда подавати заявку на осінь ! 

машина


Реклама

Про учасників

Як вже казав, наша група складалася з 13 людей, які приїхали зі Східної Європи. Група була доволі колоритна: тут тобі і програмісти з Калінінграду, і міжнародники з Одеси, економісти та філологи, феміністки та націоналісти, ті хто ніколи не був за кордоном, і ті, хто катаються Європами ледь не кожен місяць.

Але всіх об’єднувало те, що вони – молоді студентські лідери, яким не байдужа доля суспільства та країни.

Були, правда, деякі побоювання щодо взаємин українців та росіян (чесно скажу, я боявся можливих бійок і постійних сварок, як це буває під час зустрічей вірмен та азербайджанців), однак учасники з обох сторін проявили себе напрочуд толерантними і через деякий час завели справжню дружбу між собою.

 

Про Білосток

Білосток ─ це невеличке місто, розташоване поряд зі білоруським кордоном, центр Підляського воєводства.

Місто, з усіх боків оточене лісами, виявилося дуже гарним, затишним, спокійним. Тут майже відсутні висотні будівлі, а найвища споруда ─ це костел св. Роха, вежа якого має 83 метрb заввишки.

У це місто Євросоюз вкладає величезні гроші – за рахунок Європи побудовані дороги, відремонтовані будівлі. Величезні гранти виділяються навіть на таку маячню, як популяризація японського більярду, про що ми пересвідчилися під час візиту до однієї з громадських організацій. Окрім католиків, існує також велика православна громада, котра, однак ідентифікує себе як поляків.

 

Щодо мови

Офіційною мовою програми була російська, і перекладали нам з польської саме на неї. Однак усередині групи наші мови були зрозумілі (хоча і не завжди стовідсотково), і білоруси спілкувалися білоруською, а українці ─ українською.

Окрім того, ми все ж таки примудрилися навчити росіянок, як правильно вимовити слово «паляниця».

Щодо польської мови, то на п’ятий день перебування ми вже добре її розуміли і навіть могли оперувати такими фразами як «ґджє туалєта» і «якій єсть наступний пшистанек».

З іншого боку, поляки розуміли українську мову, однак білоруську краще.

студент ив Білостоці


Про державне управління

Ми були на екскурсії у різних державних установах Польщі – від міського самоврядування до сейму Республіки Польща. Треба сказати, що чому-чому, а от досвіду самоврядування нам треба повчитися у поляків.

Майже всі питання місцевого управління передані до рад і президентів окремих міст (ні, це не описка: у великих містах Польщі посада мера називається «президент міста», у менших – бургомістр).

Цікавою річчю є система e-puap, яка дає змогу вирішувати деякі питання, наприклад про виділення наділів землі, не встаючи від комп’ютера. З іншого боку, під час нашого візиту в управління воєводи (по-нашому ОДА) ця система пару разів глючила.

 

Про університети

Навідміну від України, у Польщі вища освіта більш елітаризована, і всі не намагаються будь-що отримати диплом. Отримує вищу освіту десь 45% студентів. Щодо іншого ж, сама структура вищої освіти майже така сама: бакалавріат і магістратура, є бюджетні і контактні місця тощо.

Фінансування отримують, як правило, природничі спеціальності та технарі, а гуманітарії до сих пір туляться у старій невідремонтованій будівлі, хоч і в самому центрі міста.

Але у розвитку студентського самоврядування та студентської активності ми безбожно відстали. Чого тільки коштують організовані студентським парламентом Білостока «Ювеналії» (аналог Дня студента), коли відбувається багатотисячна святкова хода студентів у різних костюмах, а потім упродовж трьох днів у місті триває повноцінний музичний фестиваль під відкритим небом. Одразу скажу: це щось, і це важко пояснити на словах. У цьому треба обов’язково взяти участь!

студенти в Білостоку


Цікаві візити

За час програми де ми тільки не були: у воєводському управлінні, у міському управлінні, на митниці, у музеї Заменгофа (батько мови есперанто, який родом із Білостока), на телебаченні, радіо (в тому числі і на знаменитому білоруському опозиційному радіо «Рацыя», яке базується у Білостоці), в офісі «Ґазети виборчєй», були в гостях у громадських організацій і студентських об’єднань.

Кожен день був у нас тематичним, присвячений якомусь певному аспекту польського суспільства. Наприклад, один з днів візиту був присвячений ЗМІ і в цей день ми були в гостях та слухали лекції від журналіста Ґазєти виборчєй, розповідь від головного редактора білоруського транскордонного радіо “Рация”, потім були на місцевому відділені Державної Телекомпанії, де оглянули буквально все і дізналися, що і на Підляшші є українці і для них існує щонедільна програма українською мовою. Були і дні, присвячені освіті, коли зустрічалися з представниками Білостоцького університету та з місцевим студентським самоврядуванням.

Також ми були в музеї ікон і навіть самі їх малювали (чесно кажучи, мало в кого вони вийшли гарними). Крім того, ми їздили у Варшаву, де були у святая святих польської держави – сеймі та президентському палаці, потрапили у музей Варшавського повстання. А от вільного часу ми майже не мали ─ все було забито візитами та тренінгами.

Фото: автора, Катерини Савельєвої

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus