Студентське самоврядування: права та можливості

redu

Традиційна модель закладу вищої освіти – це коли студенти вчаться, а викладачі навчають. Така концепція застаріла і зараз університети переходять до «пізнавального підходу», так званого inquiry-based learning.
Ця модель передбачає, що студенти є активними учасниками навчального процесу: вони ставлять питання, діляться проблемами, пропонують рішення.
Під час 5-денного тренінгу на тему студентського самоврядування від Британської Ради в Україні, у межах проєкту ЄС «Відродження переміщених університетів: посилення конкурентоспроможності, підтримка громад» ми поспілкувалися зі студентами та активістами, які кажуть, що реформувати сучасну освіту можна лише спільними зусиллями студентів, адміністрації та викладачів.

IMG_7607

Навіщо студентам самоврядування

Раніше діяльність органів студентського самоврядування не була закріплена законодавчо – студради користувалися положеннями на рівні університетів. Зараз же навіть фінансування самоврядування студентів – не менше 0,5% від доходів університету – визначає закон.

Активістка Аліна Познанська була однією з тих, хто пропонував виділяти частку коштів на студентські ініціативи із загального бюджету вищого закладу освіти. Зараз Аліна займається неформальною освітою в організації «Місто активних громадян».

Команда організації була обрана для розробки та впровадження тренінгу для представників студентського самоврядування трьох переміщених вузів – Східноукраїнського університету Володимира Даля, Донецького державного університету управління та Луганського національного аграрного університету.

Протягом 5 днів 27 учасників навчалися створювати проєкти, шукати інвесторів та залучати однолітків до студентських ініціатив.

За словами Аліни, студенти можуть самостійно створювати у своїх університетах можливості для розвитку: організовувати англомовні клуби, запускати освітні сайти, організовувати фестивалі чи табори.

Наприклад, студент Луганського аграрного університету Данило Яценко збирається започаткувати школу із фінансової грамотності та розповідати студентам про планування бюджету та пасивний заробіток, який не заважає навчанню. Також студенти його вишу хочуть допомогти першокурсникам адаптуватися до навчання.

Анастасія Первухіна, студентка Луганського аграрного університету, розповідає, що на першому курсі її група скаржилася на некомпетентного викладача, але протягом першого семестру боялася розповісти про це адміністрації. Як тільки студенти це зробили, викладача відкликали з посади.

«Ми намагаємося переконати студентів, що якщо ви мовчите, то адміністрація вважає, що все добре. Як можна вирішити проблему, якщо ти про неї не знаєш?», – каже Данило.

В університеті представники органів студентського самоврядування мають багато прав: вони допомагають з поселенням у гуртожиток, переведенням з контрактної форми навчання на бюджетну, перенесенням пар на зручний як для студентів, так і викладачів час.

«Студенти це потужна рушійна сила», – каже Познанська. Вони не повинні боятися говорити і створювати свої проєкти. «Найгірше, що буде – їм не дадуть фінансування і вони підуть шукати інших партнерів».

Чому важливо організовувати проєкти

Реалізація проєкту – це хороший пункт в резюме та можливість отримати практичний досвід ще до того, як влаштуєшся на роботу, – каже тренерка програми «Активні громадяни» Анна Гладка.

Також організація проєктів розвиває навички, які цінують сучасні роботодавці: здатність адаптуватися до життя, в якому відбуваються постійні зміни, вміння мислити цілісно та структуровано, можливість працювати в команді, планувати бюджет та знаходити компроміс.

«Раніше університети були орієнтовані лише на навчання і студентська активність не була такою популярною. Зараз молодь мислить більш глобально і частіше думає про зміни», – каже Анастасія Чорній, тренерка програми «Активні громадяни».

Проте для багатьох студентів університет так і залишається місцем пасивного навчання.

«У моєму університеті активних студентів дуже мало. Більшості просто не цікаво. Важко працювати та щось створювати, коли така мала підтримка з боку студентів», – каже Олександра Ласковець, студентка Луганського національного аграрного університету.

Такий підхід не сприяє змінам, адже часто державна освітня політика є не настільки ефективною як локальні рішення університетів.

«Якщо ми говоримо про реформу вищої освіти, то це не лише політика держави, а більше рівень зрілості та ініціативності університетської спільноти», – каже Світлана Калашнікова, керівниця проєкту від імені Інституту вищої освіти.

За її словами, успіх університету однаково залежить як від керівництва та викладачів так і від активних студентів.

«Якщо ти не активний студент – ти просто прийшов і пішов. Ти не відчуєш усього кайфу студентського життя», – каже Анна Гарькава, студентка із Сєвєродонецька.

Для довідки:

Проєкт «Відродження переміщених університетів: посилення конкурентоспроможності, підтримка громад / «Reinventing displaced universities: enhancing competitiveness, serving сommunities (REDU)» реалізується в рамках Програми Європейського Союзу «Підтримка ЄС переміщеним закладам вищої освіти на сході Україні» Інститутом вищої освіти НАПН України (координатор проєкту), Британською Радою в Україні, Донецьким державним університетом управління, Луганським національним аграрним університетом, Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля.

Мета проєкту – підвищити привабливість та конкурентоспроможність переміщених університетів шляхом посилення їх інституційної спроможності, розбудови ефективного врядування, вдосконалення викладання і навчання та розвитку інтернаціоналізації.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus