Студент із Лондона розповідає, як вивчив українську та переїхав у Київ

viktor-bystrov-3HrX85eoPhQ-unsplash (1)

Британець Мет Вікгем вивчав іноземні мови в Університетському коледжі Лондона, проте переїхав у Київ, щоб вступити на магістратуру з журналістики у Києво-Могилянській академії.
Він розповів Студвею, чому обрав Київ для навчання і з якими труднощами зіткнувся, вивчаючи українську.

Мет Вікгем

Майже п’ять років тому я вирішив, що хочу присвятити своє життя вивченню російської та української мов, а також вступити в місцевий університет.

Я хотів почати навчання якомога швидше, однак я й уявити собі не міг, що зіткнуся зі стількома труднощами.

Чому я почав вивчати мови

Кинувши гімнастику, якій я присвятив свої підліткові роки, я зрозумів, що для досягнення успіху в будь-якій сфері я повинен знайти нове призначення – щось, що змушуватиме мене розвиватися щодня, триматиме в постійному напруженні.

Також я хотів мати навички, які відрізнятимуть мене від інших.

Від багатьох людей я чув, що не варто витрачати час на навчання в університеті, якщо ти не маєш конкретних планів. Особливо це стосувалося вивчення мов: багато британців переконані, що англійська є єдиною необхідною мовою.

Проте довгий час мені доводилося слухати розмови тренерів з гімнастики незрозумілими слов’янськими мовами, тому задовго до вступу в університет я зрозумів, що хочу знати російську.

Спочатку мені здавалося, що оволодіння іншою мовою – це якісь надздібності.

Вступаючи на перший курс, я мав намір вивчати лише російську, адже щоб вчити дві мови в моєму університеті потрібно хоча б на базовому рівні володіти однією.

Я обрав російську, бо вважав, що це дуже поширена мова і що вона відкриває перспективи гарного працевлаштування в майбутньому. До того ж, я не знав, яку ще мову мені хотілося б вивчати.

Як я прийшов до вивчення української

Якось на першому курсі я почув, що викладачка української шукала студентів-початківців для своїх занять. Ймовірність того, що курс почнеться була низькою, оскільки не вистачало студентів.

Зрештою, мені вдалося записатися на цю дисципліну, обійшовши вимоги університету щодо вивчення лише однієї мови.

З самого початку я був переконаний, що одночасне вивчення двох мов тільки ускладнюватиме процес, адже тоді тільки почав вивчати російську і ще не розумів практично жодних граматичних правил російської, не кажучи вже про особливості іншої мови.

Українську я почав вчити, щоб вирізнитися з-поміж однокурсників.

До мого першого заняття я знав тільки один факт про Україну: там триває якась війна. (Так, тепер мені це соромно визнавати).

Я не знав, що на мене чекає, тому покладався на свої незначні знання російської. Для початківців, які вже знають російську легше зрозуміти суть уроків і скласти кілька простих речень.

Як я вчив українську

На першому курсі я проводив більшість часу на уроках української та російської просто киваючи головою, вдаючи, що мені все зрозуміло.

Сидячи на заняттях, я вдивлявся в очі моїх однокурсників і розумів, що я не самотній.

Після цих уроків я виходив з аудиторії з відчуттям, що пробіг марафон.

Університет був складнішим, ніж я міг собі уявити: одночасне вивчення двох мов здавалося нескінченним. Я досі працюю щодня, щоб їх удосконалити.

Незважаючи на те, що це був найважчий період у моєму житті, він був цього вартий. Я закохався як в українську, так і в російську мови.

Українська справила на мене більше враження: вона була якоюсь неочікуваною, непередбачуваною, якось випадково з’явилася в моєму житті.

До того ж, не тільки мова неймовірно красива, а й вся країна, історія та люди.

Україна вкрала шматочок мого серця, і коли я розмовляю цією мовою, я почуваюся спокійніше.

Я дуже вдячний за можливості, які відкрила для мене українська мова і сподіваюся, що будуючи майбутню кар’єру в Україні, матиму ще більше незабутніх моментів. Я з нетерпінням чекаю побачити й відчути те, що на мене чекає.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus