Як оформити стартап: юридична тяганина

startup-issue

Чи потрібно реєструвати стартап? Які договори варто укладати засновникам у рамках стартапу? Як можна захистити право інтелектуальної власності і чи потрібно патентувати продукт? Як врегулювати відносини з потенційними інвесторами? Про це та інше розкаже «Студвей».

Реєструвати чи не реєструвати

Для гамлетів-стартаперів таке питання точно постане в якийсь момент.

Під час вибору країни реєстрації фаундери орієнтуються на ринок, де реалізуватиметься їхній продукт, і на можливості для фінансування стартапу. Привабливими в цьому аспекті є США та Велика Британія, на які українські проекти доволі часто орієнтуються. Коли для фундаторів очевидно, що їхній проект «вистрілив», то вони його продають іноземним компаніям або реєструють спільну з цими компаніями юридичну особу за кордоном.

Проте якщо стартап свої ресурси покладатиме на локальних, українських, інвесторів, то через деякий час після розростання самого проекту його варто буде зареєструвати, тобто обрати організаційно-правову форму для діяльності: чи стати ФОПом (фізичною особою-підприємцем), чи створити приватне підприємство (ПП) або ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), а також повідомити про свій вибір Державну реєстраційну та Державну фіскальну (колишня податкова) служби. Але це вже на випадок, якщо є дуже помітний успіх у фінансових і людських еквівалентах.

Реєстрація юридичної особи (ФОП) дозволить:

  • виглядати легітимно перед потенційними інвесторами;
  • мати офіційний рахунок суб’єкта господарювання в банку;
  • для юрособи – визначити внесок кожного учасника та захистити інтереси всіх членів, якщо хтось захоче вийти з проекту.

Недоліки реєстрації:

  • стартап відразу опиняється під прицілом податкових та інших «зацікавлених» органів;
  • засновникам потрібно вести бухгалтерію та подавати декларації про доходи (навіть ФОП повинен заповнювати Книгу обліку доходів, яку податкова може попросити для перевірки);
  • факт сплати податків (до реєстрації ніхто державі не винен). Проте можна обрати спрощену систему оподаткування і платити 3%, 5% або 7% від отриманих доходів (залежно від суми щорічного доходу).

Зрозуміло, що закордонні процедури більше приваблюють через незахаращеність бюрократією.

Поспішати з державною реєстрацією не варто, якщо:

  • проект існує наразі у вигляді ідеї, яка потроху перетворюється на продукт;
  • нестабільний дохід і не налагоджений обіг коштів.

startup-issue

Реклама

Якщо наважилися реєструвати в Україні: яку форму обрати

Стартап – не стартап, коли він – акціонерне товариство. А тому розглянемо найлегші в українських реаліях форми на підйом.

Фізична особа-підприємець

Переваги:

  • відсутні вимоги до наявності статутного капіталу (коштів, необхідних для початку функціонування суб’єкта господарювання);
  • коротка процедура реєстрації за місцем проживання підприємця;
  • контроль із боку держави незначний;
  • стартапер-підприємець працює самостійно і тільки на себе.

Недоліки: коли проект фейлиться і з’являються борги, то ФОП несе відповідальність усім своїм майном (не тільки тим, що на балансі, а й навіть спільно набутим у результаті, наприклад, одруження підприємця).

ТОВ

Переваги:

  • розмір статутного капіталу (суми, необхідної для можливості функціонування підприємства) не встановлений законодавчо, тобто визначається на розсуд засновників (може бути навіть 20 гривень);
  • статутний капітал вноситься на баланс ТОВ протягом року після реєстрації. Якщо засновники зазначили в статуті величеньку суму (такий потенціал теж може привабити інвесторів), то є вдосталь часу, щоб цю суму (чи майно) внести;
  • спрощена система управління підприємством: повноваження директора обмежені повноваженнями вищого органу управління – зборами засновників (учасників);
  • коли проект фейлиться, учасники відповідають тільки в межах своїх вкладів до статутного фонду (тобто прийти в офіс і забрати за борги комп’ютер кредитори не мають права).

Недоліки:якщо один із учасників діятиме всупереч інтересам товариства, то усунути його від діяльності навіть рішенням зборів учасників буде складно: він повинен сам захотіти піти.

Щодо приватного підприємства, то механізм його функціонування слабо врегульований (є згадка тільки в Господарському кодексі) і така форма підприємництва не вельми знайома іноземним інвесторам (на відміну від ТОВ – Ltd, яке впізнають). Проте прогалина в законодавстві дозволяє водночас самостійно визначити, як працюватиме ПП (порядок внесення вкладів, хто за що відповідає, механізм вибуття учасників), передбачивши ці положення в статуті.

startup-issue

Які договори можна укладати між фаундерами?

До моменту державної реєстрації (якщо вона взагалі колись відбудеться) стартапери повинні продуктивно працювати. Засновники ґрунтують свою діяльність на довірі, тому зазвичай відносини всередині стартапу ніяк не регулюються. Усі роблять усе. Проте ризики, що один із ідейних натхненників раптом зловить за хвіст іншу музу і захоче піти з проекту, теж потрібно враховувати. Або комусь, може, просто набридне. Українське законодавство для таких випадків спеціальних договорів не передбачає, проте й не забороняє. Стаття 3 Цивільного кодексу України гарантує свободу цивільного договору, тому можна закріплювати в договорах майже всі відносини (не порушуючи чинного законодавства та прав інших осіб).

На момент створення продукту та залучення фінансування найлаконічнішим засобом врегулювати відносин між фаундерами може стати засновницький договір (Pre-formation Founders agreement) без подальшого створення юридичної особи або зі створенням.

Які умови варто зазначити в договорі між засновниками?

У цьому договорі учасники стартапу можуть передбачити:

  • вільне волевиявлення всіх сторін на створення проекту. Від конфліктів ніхто не застрахований, і в країнах, де права людини захищають, можна апелювати, що до такої діяльності учасника примусили.
  • врегулювання права інтелектуальної власності, яке належатиме творцям об’єкта інтелектуальної власності, допоки юридична особа не буде створена і дозволить розмежувати, який об’єкт належить до проекту, а який ні. Також у договорі варто передбачити строк, впродовж якого всі права інтелектуальної власності повинні бути передані засновниками новоствореній юридичній особі (наприклад, 60 днів після реєстрації підприємства). Це з умовою, що засновники працюватимуть у цієї юридичної особи.
  • внески засновників у проект. Аби було чесно: хтось робить грошовий вклад, хтось – кількість годин роботи, еквівалентну цьому вкладу. Наприклад, 5 доларів = 1 годині.
  • право якої країни буде застосовуватись до майбутньої юрособи;
  • порядок внесення змін у договір.

startup-issue

Права інтелектуальної власності учасників стартапу

Після створення об’єкта інтелектуальної власності авторові, який займається розробкою об’єктів для проекту, варто отримати свідоцтво, яке засвідчить його право на твір. Для цього потрібно до Державної служби інтелектуальної власності подати такі документи:

  • заяву встановленої форми українською мовою;
  • примірник твору (у матеріальній формі);
  • документ, що свідчить про факт i дату оприлюднення твору (за наявності). Тут треба бути обережним, аби твір не вкрали: оприлюднювати потрібно в джерелах, яким автор довіряє, і заздалегідь підготувати необхідні для реєстрації документи, аби негайно їх надати для реєстрації.
  • документ або копію документа про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права або копію документа, що підтверджує наявність пільг;
  • квитанцію про сплату збору за оформлення i видачу свідоцтва або копію документа, що підтверджує наявність пільг.

Щодо примірників твору, які потрібно подавати:

  • літературні письмові твори (оприлюднені чи неоприлюднені) – у друкованому вигляді мовою оригіналу на паперовому або електронному носії;
  • комп’ютерні програми – у вигляді вихідного тексту (фрагментів вихідного тексту) програми в обсязі, необхідному для її ідентифікації. Тобто надати частину коду. Заявник самостійно вирішує, які фрагменти вихідного тексту комп’ютерної програми передати на зберігання та має право вилучати з поданих фрагментів вихідного тексту місця, які, на його думку, не варто висвітлювати.
  • твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва – у вигляді фотографій, слайдів або копій основних креслень проекту, передусім генерального плану. Українські стартапери дотримуються думки, що патентувати краще не створені продукти, а механізм вирішення певних завдань для реалізації цих продуктів.

startup-issue

Які договори потрібно укладати між учасниками стартапу?

Щоб захистити права інтелектуальної власності:

  • авторський договір між автором і засновниками стартапу:

–   про передання виключного права на використання твору: автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

–   про передання невиключного права на використання твору: автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.  ·        угоду про нерозголошення інформації (NDA – Non-disclosure agreement), яка передбачає для засновників та осіб, що розробляють об’єкти для стартапу, взаємний обмін інформацією, досвідом, знаннями з обмеженням доступу для третіх осіб. Чи потрібно такий договір підсовувати інвесторам – радше, ні, оскільки на етапі залучення фінансування, коли проект поки відсутній, такий формалізм може бути зайвим для взаємодії.  Щоб діяти в рамках стартапу:·        договір підряду з фрілансерами, за яким одна сторона (фрілансер) зобов’язується виконати на замовлення підрядника (засновників стартапу) певну роботу, а замовник зобов’язується її прийняти й оплатити. Тут важливий результат роботи, а не сам факт надання послуг. Це на випадок, коли стартап вийшов на рівень не просто дружніх починань і потребує залучення більшої кількості людських ресурсів.·        агентський договір із компанією, яка надає послуги з пошуку інвесторів (це якщо на самостійні пошуки немає часу або Kickstarter – платформа для краудфандингу – не допомагає.

Як залучати інвесторів?

Можна у формі:·

  • продажу частки в статутному фонді (для цього потрібно створити юридичну особу). Тоді інвестор стає учасником і має рівні з іншими учасниками права (наприклад, приймати рішення про діяльність на зборах, вносити вклади, отримувати прибутки). У випадках фінансування до моменту створення юрособи наполегливо рекомендуємо не робити інвестора єдиним засновником. Навіть якщо фаундер стартапу буде генеральним директором. Фаундера можуть просто звільнити.
  • укладення інвестиційного договору, за яким інвестор надає стартаперам кошти для розвитку проекту і претендує на відсотки від подальшої капіталізації проекту і його прибутків. Якщо знайти інвестора-альтруїста, то можна укласти договір позики. За ним інвестору потрібно повернути тільки ту суму, яка була позичена. Якщо повернути гроші невчасно, то плюсуються відсотки за відтермінування. І все.

Стартапери з досвідом наголошують, що в інвестуванні гроші – далеко не головне. Поради, знання та знайомства інвестора дуже можуть пригодитися початківцям. Тож зичимо вам успіху!

Фото: sealink.org, odesk.com, indiafilings.com, iidf-regions.timepad.ru, rusbase.vc

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus