Зі сміхом або ніяк: історія єврейського Марка Твена

Шолом-Алейхем

Нехрестоматійна історія юності Шолом-Алейхема

Люди часто порівнюють своє життя із чимось: для Форреста Ґампа – це коробка шоколадних цукерок, для Григорія Сковороди – рух. На сторінках нашої історії живе ще один літературний геній – письменник Шолом-Алейхем, який порівняв своє життя з ярмарком: вирушаючи туди, сповнені надій і сподівань, ми не знаємо, що очікує нас на прилавках і з чим ми повернемося додому.

У своєму заповіті, опублікованому 1916 року в газеті The New York Times, Шолом попросив, щоб його згадували або з посмішкою, або ніяк, а творчим кредо письменника стали слова: «Писати правду з глибини душі, кров’ю серця, але – для радості».

Перед вами нехрестоматійна історія юності одного веселого й талановитого українського єврея, «чоловіка без прикрас і церемоній». Раніше ми публікували біографії Миколи Куліша, Тодося Осьмачки, Емми Андієвської, Ольги Кобилянської, Оксани Лятуринської та Василя Симоненка.

Шолом-Алейхем

Як містечко Воронків стало центром Всесвіту і що з цього вийшло

Наша драма бере початок у 1859 році. У маленьких повітових селах тієї доби часто траплялося так, що жителі вважали себе «обраними», а свій хуторок – центром Землі. Принаймні так було у Воронкові (тепер село в Бориспільському районі Київської області), де народився наш герой.

«А й справді, яке ще місто, чи то Одеса, чи то Лондон, чи то Париж, чи то Нью-Йорк, могло похвалитися таким великим базаром із численними єврейськими ятками, що завжди були завалені пахучими яблуками, динями та гарбузами. Місто без залізниці, гавані, міського шуму, проте з власною синагогою та кладовищем, де за легендою був заритий скарб Богдана Хмельницького».

У містечку була одна єврейська школа – хедер, де діти обдурювали вчителів, ті карали їх палицями, а життя «маленьких людей» протікало звичним темпом маленького міста.

У цій історії є лише одне велике «але», і ймення йому – Соломон Наумович Рабинович, відомий світу під псевдонімом Шолoм-Алейхем (у перекладі з їдиш – «мир вам»). Маленький Соломон мав усе потрібне для того, щоб пізніше стати письменником: суворого інтелігентного батька, друга Шмулика, який вигадував казки про все на світі, собаку Сірка і невгамовний веселий норов.

Проте найбільше успіху майбутнього письменника сприяв гарний почерк. Якось хлопець створив цілий біблійний трактат та аналіз давньоєврейської граматики. Учитель хлопчика сказав, що писанина ця не має сенсу, проте букви вийшли дуже красивими. Пізніше Шолом-Алейхем назве це «першою літературною критикою».

Шолом-Алейхем

Реклама

Блакитноока Роза і пошуки захованого скарбу

Нашому героєві тринадцять, він стоїть на порозі найбільшого випробування юності – першого кохання. Його обраниця – блакитноока донька багатого єврея Роза.

«Розі було дозволено все. Вона була єдиною дівчиною в місті, яка грала на фортепіано, єдиною дівчиною, яка розмовляла французькою мовою», – згадує у своїй автобіографічній повісті «З ярмарку» Шолом-Алейхем.

Чарівна Роза не звертала на бідного юнака уваги, натомість її обранцем став Хаїм Фрухштейн, що віртуозно грав на скрипці. Коли Соломон почув дует пари, він присягнувся, що знайде захований скарб Хмельницького і купить собі власний смичковий інструмент.

Але ніякі скарби не змогли б допомогти в боротьбі з хворобами. До міста прийшла холера й забрала двох дорогих для юнака людей: блакитнооку Розу і маму хлопчика.

Від словника нецензурних слів до письменника

Перші літературні спроби Шолома припали на юний вік. Мачуха хлопця була гостра на язик, і завзятий юнак вирішив скласти словник зі всіх лайливих слів, які почув від неї, посортувавши їх в алфавітному порядку.

На цьому літературні спроби не завершилася. Юнака постійно тягнуло до світу мрій, пісень і музики. Вже п’ятнадцятирічним Шолом уперше прочитав роман російською мовою. Ним виявився «Робінзон Крузо». Вражений світом морських пригод, наш герой вирішив написати свою версію книги, назвавши її «Єврейський Робінзон Крузо». Відтоді почалася письменницька діяльність Соломона Рабиновича, який узяв собі нове ім’я – Шолом-Алейхем.

Шолом-АлейхемДо двадцяти років юнак запоєм читав, а ще більше писав. Записував усе, що бачив: «маленьких людей» з їхніми маленькими проблемами, водночас не забуваючи говорити про світ із добротою та гумором. Через жартівливий тон його творів і любов до дитячої літератури автора часто порівнювали з Марком Твеном.

Письменник тонко і яскраво відтворював життя в колоритних єврейських кварталах, наголошуючи на нерівності, яка існувала в суспільстві. Наприклад, у повісті «Тев’є-молочар» є такі рядки:

«А що таке єврей і неєврей? І навіщо бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і
тих, і других, то чому вони мусять бути отакі роз’єднані, чому мусять ненавидіти
один одного?»

Писав Шолом-Алейхем їдишем і деколи російською. Сам він пізніше іронізував, що в той час його рукописи були корисними хіба що для розпалювання печі в редакції.

Усе змінила історія з «Ножиком». Приїхавши до Києва в справах, письменник довго не міг заснути й вирішив записати свої спогади про дитинство. Рукопис він відправив до редакції і забув про нього, доки одного дня не побачив критику на «Ножик» у літературній газеті. Критика була схвальною, і підбадьорений письменник вирішив писати далі.

«Моя літературна хвороба зайшла настільки далеко, що я більше не належу самому собі, а нашій літературі й тій великій сім’ї, яку я називаю народ».

«Життя як ярмарок», – писав Соломон. Воно змусило його рано стати дорослим. Однак, незважаючи на всі невдачі та падіння, Шолом-Алейхем далі усміхався, а його твори пройняті особливим настроєм, що його здатна відтворити лише та людина, яка навіть своїм ім’ям говорить усьому світу: «Мир вам!»

Must-read від Шолом-Алейхема

  • «Тев’є-молочар» – над циклом новел, що ввійшли до цієї повісті, письменник працював двадцять років. Це твір про буденні проблеми: злагоду в сім’ї, заробіток, призначення «маленької людини», проте з уст молочаря-філософа Тев’є кожен монолог звучить як життєва істина. За мотивами твору знято американський музичний кінофільм «Скрипаль на даху».
  • «Хлопчик Мотл» – історія тяжкого становища євреїв очима маленького Мотла з провінційного міста Касрилівка. Після революцій і погромів його сім’я емігрує в «країну свободи» Америку. Про пошуки втраченого щастя на «землі обітованій» герой розповідає із чистою дитячою щирістю.
  • «Мандрівні зірки» – романтична історія про кохання і мистецтво. Бідна донька конторника і син багача, зачаровані спектаклями бродячого театру, вирішують утекти з рідного міста й присвятити життя мистецтву. Втім, доля змушує їх опинитися в різних куточках світу, доки дві мандрівні зірки не зустрінуться знову – у країні вогнів Америці, де їх чекають чергові випробування і чергова розлука.

Ілюстрації: Анастасія Бабаш

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus