Шкільна освіта у містах та селах: чи для всіх вона однаково доступна?

zno_ukr (1)

Для всіх випускників шкіл, які складають ЗНО, іспит з української мови є обов’язковим. Але вже з 2021 року, обіцяє Міносвіти, стане обов’язковим ЗНО з математики та одного з двох предметів на вибір — історія або англійська. А з 2023, за планами міністерства освіти, всі вступники до вишів повинні будуть знати англійську мову на рівні В1.

VoxUkraine проаналізував, яких успіхів досягають школярі у вивченні цих предметів зараз, наскільки відрізняються успіхи дітей у містах та що заважає дітям у сільських школах опанувати шкільну програму на рівні з міськими дітьми.

Статтю вперше було опубліковано на VoxUkraine.

Головні результати дослідження:

  1. найвищі середні бали – з української мови (обов’язкового предмету). З необов’язкових випускники найчастіше обирають історію, і з неї також отримують досить високі бали. З англійської мови та природничих предметів бали нижчі;
  2. учні, які принаймні намагаються скласти математику, в середньому краще складають інші предмети;
  3. в середньому, учні сільських шкіл гірше складають ЗНО, ніж учні міських шкіл. У свою чергу учні з малих міст в середньому отримують нижчі бали, ніж учні з обласних центрів;
  4. міські школярі частіше обирають англійську, а учні з сіл – географію, біологію та історію. Це може бути пов’язане з гіршим рівнем викладання англійської в селах або зі спеціальностями ВНЗ, на які планують вступати випускники;
  5. у селах набагато гірша ситуація з обладнанням шкіл, а також багато вчителів-сумісників, що негативно впливає на якість викладання.

Пандемія коронавірусу негативно вплинула на освітній процес – школи та вчителі були змушені швидко переходити в онлайн-режим. Не всім це далося легко. Це, безперечно, негативно відіб’ється на навчальних результатах. Найбільше постраждають школярі з бідних родин (так, за опитуванням ОУЖД, 15% домогосподарств із дітьми не мають комп’ютера, ноутбука чи планшета) та учні сільських шкіл – адже в деяких селах немає ні інтернету, ні навіть мобільного зв’язку.

Що показують результати ЗНО

Хоча результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) не ідеальний маркер якості освіти, на сьогодні він залишається найбільш об’єктивним. Як і багато інших тестових іспитів, ЗНО часто не враховує творчі здібності майбутніх студентів. Також він не дозволяє оцінити, як вони вміють викладати думки, будувати причинно-наслідкові зв’язки тощо. Проте очевидними перевагами тестів є їх загальне охоплення, однорідність завдань та прозорість оцінювання. Майже всі, хто закінчує школу або інший заклад середньої освіти, складають ЗНО за однаковими правилами.

Окрім ЗНО для оцінки якості освіти в Україні можна використовувати результати тестування українців в рамках Програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2018. У тестуванні взяли участь 600 000 15-річних учнів з 79 країн світу, які репрезентують всіх школярів такого віку з цих країн. У 2018 році провідною галуззю для оцінювання стала читацька грамотність. Окрім неї оцінювалися здібності з математики й природничих наук. Дослідження не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітніх програм, воно оцінює те, наскільки підлітки здатні використовувати здобуті в процесі навчання знання, уміння та навички для подолання труднощів і викликів у незнайомих обставинах. Результати цього тестування 3 грудня з’явилися у публічному доступі – Україна опинилася серед країн, що демонструють результати нижче середнього. Різниця успішності учнів / студентів в Україні порівняно з середніми значеннями по країнах ОЕСР із читання становить 23 бали, математики — 39, а з природничих дисциплін – 22. Ця різниця – еквівалент майже року навчання.

Міносвіти проводить ЗНО вже понад 10 років. У 2008 році ЗНО стало умовою вступу до вищих навчальних закладів. Тоді ж іспит з української мови та літератури став обов’язковим, а решту випускники шкіл могли обрати залежно від вибору закладу для подальшої освіти.

У 2019 році на складання ЗНО зареєструвалося 353 813 осіб. Більшість із них – це випускники шкіл 2019 року (53%), друга за розміром група – студенти вищих навчальних закладів, які хотіли вступити до магістратури (23.8%), третя – студенти технікумів та училищ (13.8%). Цікаво, що найстаршій людині, яка зареєструвалася на ЗНО, виповнилось 70 років. Це жінка з Черкас. На жаль, вона не з’явилася на тестування. А ось дві інші жінки віком 67 років – з міста Кам’янське Дніпропетровської області та Борисполя Київської області – прийшли на іспит і склали свої предмети – математика та англійська – майже на найвищий бал – 197 та 199 балів відповідно.

Близько половини учасників ЗНО-2019 вже давно закінчили школу. Оскільки нас більше цікавить стан справ у шкільній освіті сьогодні, ми окремо проаналізували результати випускників денних закладів загальної середньої освіти. Після видалення з вибірки вечірніх та спеціальних (для дітей з інвалідністю) шкіл та тих людей, хто не має результату за жодним предметом (вони не складали певні тести або не з’явилися на тестування, або їхні результати були анульовані), у нас залишилися результати ЗНО для 186 151 учасника з 9476 шкіл.

Реклама

Українську мову та історію складають краще, ніж інші предмети

Українську мову складають майже всі випускники шкіл, окрім деяких пільгових категорій. На другому місці – історія, її складали майже 70% випускників, на третьому та четвертому – математика та англійська мова (52% та 41% відповідно).

Не всі випускники змогли подолати прохідний бар’єр (графік 1). Кількість тих, хто не зміг впоратися із завданнями, в середньому становить 8-12%.

Графік 1. Відсоток учнів, які подолали прохідний бар’єр ЗНО у 2019 (110 балів)

Джерело: дані з Сайту Українського центру оцінювання якості освіти за 2019 рік, розрахунки авторів. Розмір кола відповідає кількості учасників ЗНО, які складали певний предмет.

Графік 2. Середній бал ЗНО учнів, які подолали прохідний бар’єр у 2019

Джерело: дані з Сайту Українського центру оцінювання якості освіти за 2019 рік, розрахунки авторів. Розмір кола відповідає кількості учасників ЗНО, які складали певний предмет.

Попри те, що іспит з математики складає лише половина дітей, оцінки за нього є дуже низькими (графік 2). Після запровадження обов’язкового ЗНО з математики середні бали за іспит по країні будуть ще нижчими.

Середні оцінки з англійської мови (графік 12) дещо кращі за оцінки з математики, але і складає цей іспит лише близько 40% дітей. Цей іспит не є обов’язковим, тож його обирають діти, які знають англійську. Після того, як ЗНО з англійської стане обов’язковим для всіх, середні результати можуть істотно погіршитись.

Запровадження обов’язкових іспитів з англійської мови та математики – це вимога часу. Математика дедалі частіше стає одним із основних інструментів не лише у природничих, а і в суспільних науках, де раніше вона мало використовувалася. Англійська мова сьогодні – це можливість спілкування та обміну знаннями зі світом. Тому більша увага до цих предметів справді необхідна.

Проте, чи вдасться забезпечити доступ дітей до вивчення цих предметів?

Графік 3. Середній бал за результатами ЗНО випускників шкіл 2019 року у розрізі навчальних дисциплін та типу населеного пункту

Джерело: дані з Сайту Українського центру оцінювання якості освіти за 2019 рік, розрахунки авторів

На графіку 3 видно, що учні шкіл в обласних центрах за всіма предметами демонструють кращі результати, ніж учні інших міст. Найгірші результати у учнів сільських шкіл. Всі результати є статистично значущими. Цікаво, що учні міських шкіл часто обирають для складання англійську, а ось діти з сіл із необов’язкових предметів віддають перевагу географії, біології та історії України.

Учні сільських шкіл в усіх областях і за всіма предметами демонструють гірші результати на іспитах, ніж міські школярі і, відповідно, рідше долають прохідний бар’єр (графік 4).

Статистичні тести (T-test) підтвердили, що різниця між результатами учнів із сільських та міських шкіл є значущою. В рамках однієї області учні сільських шкіл не лише гірше долають поріг склав/не склав (графік 4), але й ті, хто склав тест, відстають від міських однолітків на 8 -17 балів (графік 5). Водночас результати сільських шкіл в одних регіонах можуть бути кращими за результати міських в інших (так, наприклад, учні сільських шкіл Львівщини в середньому отримали за ЗНО з історії 140,2 бала, а міських шкіл на Закарпатті лише 137,8 балів).

Графіки 4. Частка осіб, які подолали поріг склав/не склав ЗНО, за типом місцевості та предметом

Графік 5. Середній бал за ЗНО серед тих, хто подолав поріг за 2019 рік

Джерело: дані з Сайту Українського центру оцінювання якості освіти, розрахунки авторів

За результатами ЗНО 2019 року, найбільше хвилювання викликають фізика, математика та англійська. Їх того року не склали понад 22% учнів середніх загальноосвітніх шкіл у селах і більше 10% учнів міських шкіл. 

Дослідження Інституту Каліфорнії з публічної політики показало, що вивчення алгебри та геометрії позитивно впливає на післяшкільне навчання та заробітки у дорослому житті. Отже, і МОН, і вчителям, і батькам варто приділити більше уваги вивченню математики.

Цікаво, що учні, які обирають складати математику, у середньому краще складають і інші іспити — англійську, українську та історію. Винятком є лише іспит з історії в обласних центрах — там ті, хто не обрав математику, складають історію краще (графік 6).

Графік 6. Результати ЗНО з навчальних дисциплін, за умови, що учасник ЗНО складав/не складав ЗНО з математики

Джерело: дані з Сайту Українського центру оцінювання якості освіти за 2019 рік, розрахунки авторів

Чому в учнів сільських шкіл гірші результати?

Для нас важливо зрозуміти, у чому причина такого відставання сільських школярів за результатами ЗНО. Ми вирішили подивитися, чи достатньо в сільських школах учителів та обладнання, щоб діти могли отримувати якісну освіту.

Проблема сільських малокомплектних шкіл – дуже давня і дуже болюча. У середньому в міській школі навчається 551 учень, а у сільській – 125. Якщо розподілити цю кількість дітей на різновікові класи, стає зрозуміло, що в селах майже всюди є такі класи, де вчиться менше 10 дітей. Також ми нарахували в Україні 1351 сільську та 69 міських шкіл, де загалом вчиться 35 чи менше дітей.

Малокомплектні школи несуть у собі декілька ризиків:

  • нестача спілкування. У маленьких класах діти обмежені у спілкуванні з однолітками, а це є важливим аспектом розвитку та соціалізації. Вони не мають можливості навчитися командній роботі, розробці спільних проектів та конструктивній взаємодії;
  • значні витрати на одного учня. Вартість навчання одного учня в малокомплектних школах у 2018 сягала 58 тисяч гривень, в той час як середня вартість по країні становить 15 тисяч гривень;
  • і при цьому низька якість знань. Як показує подальший аналіз, у малих школах вчителі змушені суміщати викладання кількох предметів, що негативно впливає на якість викладання.

Закриття малокомплектних шкіл проходить важко, оскільки часто довезення учнів до опорних шкіл пов’язане зі значними затратами часу та коштів. До того ж, існує усталений стереотип «немає школи – нема села». Тим не менш, місцева влада разом з мешканцями може знайти прийнятне рішення в найкращих інтересах дітей.

Щоб розібратися, чи вистачає у селах учителів, ми проаналізували дані зі «Звіту про чисельність та склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» та «Звіту денного закладу загальної середньої освіти» за 2019 рік. Ці звіти учбові заклади щоосені надсилають до Міністерства освіти і науки України.

Ми порахували кількість вчителів у міській та сільській місцевостях, кількість учнів на одного вчителя, а також «намалювали» портрет типового вчителя в міській і сільській школах.

Кількість учнів на одного вчителя у місті вдвічі вища (графік 7). Найбільше навантаження на вчителів хімії у Києві – на одного вчителя припадає 701 учень. Можна було б зробити висновок, що вчителі в селах можуть приділити дітям більше уваги. Але таке враження оманливе. 

Графік 7. Кількість учнів на одного вчителя

Джерело: Дані зі Звіту про чисельність та склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за 2019 рік, розрахунки авторів

По-перше, одна людина може суміщати викладання декількох предметів. Тоді навантаження на неї сумується, але це не відображене у статистиці. Звіти надають інформацію лише про кількість вчителів, які суміщають викладання трьох і більше предметів. Проте у них немає інформації про тих, хто суміщає два предмети.

Згідно зі звітом про чисельність та склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в Україні налічується 38,7 тисяч вчителів (близько 10%), які суміщають викладання трьох і більше предметів. З них у сільській місцевості працює 27,5 тисяч. Звісно, сумісництво негативно впливає на якість викладання. До речі, з такою проблемою зіштовшуються не лише українські, але й британські, американські та австралійські школярі.

По-друге, є школи, де викладачів певних предметів немає, і тому ці предмети взагалі не викладаються. Наприклад, в середньому у малокомплектних школах (до 35 дітей) працюють 3 вчителі. А у 149 школах на весь учбовий заклад є лише 1-2 вчителі. Ми можемо припустити, що 1-3 вчителі не в змозі охопити всі предмети, і тому деякі предмети у цих школах не викладаються (проте точної інформації про це немає).

Таким чином діти з малокомплектних шкіл програють одноліткам у результатах ЗНО та шансах на вступ у кращі навчальні заклади. Але якщо 25 школярів у малокомплектній школі ніколи не бачили вчителя хімії, на загальну статистику це не дуже вплине.

Щоб порівняти міста і села за цим параметром, ми подивилися на відкриті вакансії вчителів (таблиця 1). Загалом в активних школах (за винятком вечірніх та спеціальних навчальних закладів) відкрито 1605 вакансій на посаду вчителя. Найбільша потреба у викладачах інформатики (271 вакансія), на другому місці – вчителі англійської мови (230), на третьому – фізкультура (175), на четвертому – фізика (114).

Якщо у школі є хоча б один викладач предмету, ситуація менш критична, ніж коли предмет зовсім нема кому викладати. Тому ми звернули увагу на заклади освіти, де вказано 0 вчителів за певним напрямом і є потреба у них (про що свідчать відкриті вакансії).

  • В Україні налічується 1993 школи (з них 1298 у селах), які не мають жодного викладача української мови та літератури. Проте з цих 1993 шкіл вакансії відкриті лише у двох. Можливо, в усіх інших українську мову та літературу викладають сумісники або вона не викладається.
  • У 5439 (з них 4214 сільські) школах звітують про нульову кількість викладачів фізики. Але вакансії відкрили лише 92 школи, при чому дві з них на 0,1 ставки.
  • 7119 шкіл (5817 – у селах) не мають жодного викладача інформатики, проте вакансії відкрили лише 99 із них.
  •  У 2930 школах (з них 2089 – у селі) немає жодного викладача історії, але лише у 19 із цих шкіл відкриті вакансії.
  • 2308 (1548 – у селах) шкіл не мають жодного викладача математики. З них вакансії вчителя математики мають лише 29 шкіл.

Таблиця 1. Кількість відкритих вакансій на посаду вчителя

Джерело: Дані зі Звіту про чисельність та склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за 2019 рік

Те, що школи не шукають профільних викладачів, означає лише одне – шанси дітей на якісну освіту знижуються.

Сільські школи гірше забезпечені необхідним обладнанням. Звіт денного закладу загальної середньої освіти показав, що в Україні досі існує 691 школа, де немає каналізації (89% із них сільські). У них навчається 80,8 тисяч дітей. Менше половини сільських шкіл мають обладнані кабінети хімії, біології, географії та іноземної мови. Трохи більше половини – обладнані кабінети фізики та математики. Дещо краща ситуація з кабінетами української мови та літератури – вони є у 64% сільських шкіл (графік 8).

Графік 8. Відсоток шкіл у міській та сільській місцевості, у яких немає…

Джерело: Звіт денного закладу загальної середньої освіти за 2019 рік

У селах середній рівень освіти вчителів нижчий

Більшість викладачів в Україні (майже 83%) жінки. Регіональний розподіл педагогічних працівників у 2018 році показав, що у всіх областях учителі віком від 41 до 60 років становлять більшу частку. Близько 20% викладачів уже на пенсії. Це співвідношення зберігається і в містах, і в селах.

Проте відрізняється рівень освіти викладачів. 70% всіх викладачів з середньою освітою та 60% викладачів з освітою молодшого спеціаліста працюють в селах (графіки 9 та 10).

Графік 9. Яка частка вчителів з певним рівнем освіти обрала для роботи місто/село

Джерело: Звіт денного закладу загальної середньої освіти за 2019 рік

Графік 10. Розподіл учителів у містах та селах за рівнем освіти

Джерело: Звіт денного закладу загальної середньої освіти за 2019 рік

Замість висновків

У 2017-2019 роках Міністерство освіти та науки України активно працювало над розвитком Нової української школи, де навчатимуть не запам’ятовуванню, а корисним компетенціям. Зараз реформа торкнулася лише 2 класів початкової школи. В березні МОН опублікувало для громадського обговорення новий державний стандарт освіти для 5-9 класів з чіткими критеріями, що саме має знати учень. Якщо все піде за планом, цей стандарт буде в червні розглянутий на засіданні уряду. Сподіваємось, це дозволить покращити якість освіти і досягти рівності у можливостях українських школярів з міських і сільських шкіл.

Дані

Дані з результатами ЗНО (зовнішнього незалежного тестування) були взяті з сайту Українського центру оцінювання якості освіти. Дані про школи, наявність вчителів та кількість учнів були взяті зі зведених Звітів денного закладу загальної середньої освіти та Звітів про чисельність та склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, що заклади освіти готують для Міністерства освіти і науки України.

З даних ЗНО ми спочатку виокремили випускників закладу загальної середньої освіти 2019 року і створили базу даних для роботи. Потім прибрали з неї інформацію про результати іспитів з іноземних мов (французька, німецька, іспанська), окрім англійської, оскільки вони не цікавили нас в рамках цього дослідження. Також ми видалили ті спостереження, за якими немає оцінки «зараховано» чи «не зараховано» за жодним іншим іспитом, тобто тих, хто їх не складав, «не з’явився» чи чий результат анульовано (ми не знаємо, подолали вони поріг чи ні). Таким чином у вибірці залишилися люди, які складали хоч один з 8 іспитів (українська мова та література, історія, математика, фізика, хімія, біологія, географія, англійська мова). Для того, щоб результати були порівнювані, ми прибрали з бази результати випускників вечірніх шкіл, коледжів, спеціальних шкіл та спеціальних шкіл-інтернатів. В результаті ми отримали результати для 186 151 учасника ЗНО.

Методологія

Порівняння сільських та міських шкіл ми робимо на основі звіту про чисельність та склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, який містить деталізовану інформацію про посади викладачів у школах. Оскільки цей звіт верифікується не так ретельно, як Звіт денного закладу загальної середньої освіти, який використовується при нарахуванні субвенції Міністерством освіти та науки України, в ньому можуть бути відхилення від фактичної інформації.

Згідно зі Звітом про чисельність та склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, в Україні працює 377 364 учителів та директорів і заступників директорів, які можуть суміщати свої посади з викладацькою діяльністю. У школах відкрита 1653 вакантна посада. Після чищення даних (видалення вечірніх та спеціальних, а також неактивних шкіл та тих, хто не прозвітував про жодного учня, проте має певну кількість вчителів, а також тих, хто не надіслав звіт вчасно) у базі залишилося 15465 шкіл, де працює 367376 викладачів та є 1605 відкритих вакансій. Важливо зазначити, що у звіті, кожен вчитель вказаний один раз, навіть якщо він викладає одразу декілька предметів. У такому випадку його «приписують» до тієї навчальної дисципліни, за якою він має найбільше навчальних годин.

Дисклеймер. Попередні результати цього дослідження були представлені в рамках Academy Day Українського фінансового форуму ICU у листопаді 2019 року.

Автори: Тетяна Тищук, Ксенія Алеканкіна
Зображення: Лєна Шуліка


Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus