Секретна формула крутого вишу

team

Що робить твій університет крутим? Навчальна програма, спільнота студентів, викладачі чи все це разом? Ми розкопали один секретний інгредієнт – студентський активізм. Як долучитися до покращення життя у своєму навчальному закладі та системи вищої освіти загалом, ми дізнавалися на тренінгу «Student Action» від British Council.

Я можу вплинути на освіту!

Почнемо з масштабного. Зовсім нещодавно в Україні створили Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке прагне сприяти позитивним змінам в освіті. Ми запитали Михайла Винницького, керівника секретаріату НАЗЯВО, як студенти можуть долучитися до його діяльності.

«Зараз на університети всієї країни чекає новий вид акредитації, і студенти, нарешті, матимуть можливість долучитися до забезпечення якості освіти, як експерти». Загалом тепер ти можеш контролювати якість навчання в різних університетах України, а потім поширювати набутий досвід у своїй альма-матер. Побачив(-ла) цікавий спосіб комунікації між адміністрацією та студентами чи просто крутий клуб, який хочеться створити і у своєму університеті? Повертайся до свого навчального закладу й ділися знаннями, втілюй свої ініціативи. Не треба придумувати колесо, якщо можна перейняти успішний досвід інших студентів.

Реклама

Агентство надало змогу долучитися до процесу, але отримало досить мало заявок. Чому?

«Є зневірення у тому, що студенти матимуть вплив. Але агентство розпочало роботу фактично у лютому цього року. Поки ми розібралися з правилами гри, вже кінець травня. У нас було мало часу, щоб оголосити відбір, але нам дуже важливо задіяти студентів у виїзних експертизах. Вони спілкуватимуться із однолітками, дивитимуться на результати студентських опитувань. Важливо розуміти, що роль експертів – не гоголівський ревізор. Це люди, які можуть вникнути у певні аспекти освітньої програми, а потім допомогти їх покращити».

Чому ж при створенні українського агентства орієнтиром став саме британський досвід?

«Британія вважається передовою у системі оцінювання якості освіти. Британська Quality Assurance Agency є зачинателем систем, які стали стандартними в Європі. Ну, і ми вдячні British Council за щедру підтримку, вони вірять у вплив наших проєктів на рівень якості університетів».

Як створити студентський простір

Крім контролю вже створених органів, можна втілювати власні ідеї. Саме в цьому процесі й допомагає «Student Action».

Ідея цього проєкту – надати студентам необхідні вміння та навички для того, щоб упроваджувати позитивні зміни зсередини. Перший етап проєкту зосередився на розвитку університетського життя. Воно й не дивно, бо в нас є ситуації, коли університети зачиняються о 17:00. І все. Студенти там не тусуються. Бачимо у фільмах веселі зібрання студентів після лекцій, десятки клубів, мріємо про такі ж можливості, а зранку знову йдемо відбувати пари. Як результат, ми не пишаємося своїм університетом, там немає сильної спільноти. І ми переконані, що якість не та і шукати її треба десь за межами України. Михайло ж певен: «Бакалаврат на Заході нічим не кращий, а часом гірший, ніж у нас, якщо говорити про рівень знань, які здобуваються в аудиторії. Різниця у тому, що український студент має значно менше можливостей для світоглядного саморозвитку, ніж студенти Заходу. Мова йде про освіту, ширшу за навчання в аудиторії».

studentІрина Микулин, студентка 3 курсу Ужгородського національного університету, наважилася змінити статус-кво у своїй спільноті: створила студентський простір «Aura Academica» відразу після першого модуля програми «Student Action» у минулому році.

Ні, вона не була активісткою з пелюшок, але після мотивуючих зустрічей на першому модулі зрозуміла, що в університеті можна творити, а не лише навчатися. «Ось так і почався шлях громадського простору “Aura Academica”. Це місце у гуртожитку стало майданчиком, де збираються активні люди, які хочуть на щось впливати та готові розвиватися разом».

Не все у сфері активізму виходить ідеально і з першого разу. «Одна з перших проблем, з якими ми стикнулися, – фінансування. Куди йти та кого просити? Ми використали знання, які отримали на проєкті, зверталися до меценатів та із палаючими очима розповідали про свою ідею, а потім набридали, набридали, набридали (звісно, у міру).

Гроші не були єдиною проблемою. Наше приміщення знаходиться у гуртожитку, і є люди, які хочуть щось зіпсувати, навіть вивіску поцупили. Можливо, заздрять або немає чим зайнятися, тому і треба щось змінювати зсередини. Мотивує те, що ми маємо вплив на цю ситуацію. Один із учасників зізнався: “Ви зробили таку круту штуку. Ми до того пили, гуляли, а тут така двіжуха у вас, що тепер лише сюди приходимо”».

Студентський простір організатори ласкаво називають «дитиною» і вже збираються відзначати «день народження». Початок семестру, дні факультетів є у всіх, а от відкриття студентського простору… Справді є що святкувати.

«Для мене це точка відліку, з якої в університеті почалися зміни. Момент, коли студенти почали самі ходити до керівників, набридати, просити. Ми діяли, бо бачили перспективи. Є позитивний досвід реалізованих проєктів в інших університетах, і постало питання: “Невже мій університет не може бути таким самим чи кращим? Що робить мій університет крутим? Хто на це впливає: студенти, викладачі чи адміністрація?”».

А як живеться активістам за кордоном?

Спитаймо самих студентів. Шрінівас Коул і Раджат Мутта ще й можуть порівняти індійську та британську системи через міжнародний досвід навчання.

«Звісно, в Британії студенти-активісти мають більше впливу, до їхніх думок дослухаються, рішення приймаються лише після загального обговорення. У той час як в Індії лідери студентського самоврядування часто обираються “для виду”».

На Заході не все безпроблемно: організаторам важко залучати нових учасників. «Навіть якщо всі студенти відчувають, що існує проблема, лише двоє будуть намагатися зробити щось для вирішення. Кожен думає, що проблему вирішить хтось інший, і не приєднується до дій. Також заважають очікування щодо лідерів активістського руху. Дехто вважає, що, якщо вони обрали людину на керівну посаду, він/вона все виконуватиме за них».

Щось це нам нагадує, так?

Шрінівас та Раджат мають позитивні враження від модуля: «У програми “Student Action” чудовий формат, який допомагає запалювати лідерів студентського руху. Перешкоди на шляху, звісно, будуть, бо не так багато людей знають про можливості студентських об’єднань. Але енергія цієї молоді точно допоможе багатьом університетам розвинути активізм у спільнотах».

Що робити далі?

Отже, шляхи до позитивних змін відкриті. Хочеш співпрацювати з владою? Слідкуй за новинами на сайті НАЗЯВО і долучайся. Мрієш створювати власні проєкти? Шукай команду і дій! Цікаво дізнатися більше про ситуацію з активізмом у своєму університеті? Кинь собі виклик і відвідай захід, який організовує студентська ініціатива. Скоро писатимемо про зміни, які здійснив(-ла) саме ти!

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus