Роботу треба шукати

Job search

В Україні більше 100 тисяч випускників вищих навчальних закладів отримують на руки дипломи і починають шукати роботу. Більші шанси на працевлаштування має молодь, яка закінчила рейтингові виші, проживає у столиці або в великих містах-мільйонниках. Дехто ще до закінчення ВНЗ десь стажується, а може, й підпрацьовує, на декого вже чекають великі компанії. А що робити випускникам із регіонів? Згідно з даними Державної служби зайнятості, станом на 1 вересня 2013 року кількість зареєстрованих безробітних становила 435,4 тис. осіб, з яких 42% – молодь.

 

Шукаючи роботу, бути готовим до всього

Тримати в руках диплом магістра політології Чернівецького національного університету випуску 2005 року мені було і радісно (нарешті закінчилося навчання), і сумно (а що далі?). Про таку спеціальність люди щось чули, але в маленькому місті, якими є Чернівці, знайти роботу політолога було рівнозначно чуду. Їхати до столиці не мала змоги. Розуміючи, що політологи потрібні Буковині так само, як і астронавти, почала думати: а в якій сфері можна шукати роботу? Перші дні просиджувала біля телефону, набираючи десятки номерів із газет оголошень. Там – то мережевий маркетинг, то кількамісячний неоплачуваний випробувальний термін, то рабські умови, то взагалі лохотрон.

Зрозуміла, що реальної роботи серед таких оголошень не знайти. Вирішила: треба йти до роботодавців самій. Роздрукувала резюме, захопила різні дипломи, сертифікати, відзнаки, подяки і відправилася у навчальні заклади Чернівців у пошуках роботи викладача. Приходила до кабінету директора, ректора, керівника і чекала, поки мене приймуть. Десь секретарі мене одразу футболили до відділів кадрів, десь взагалі посилали подалі (мовляв: хто вам сказав, що у нас вакансії є?). В одному коледжі мені таки вдалося, незважаючи на відмовки секретаря, дочекатись директора. Під час зустрічі я показала йому всі документи. Найбільше його вразили ті, які були англійською мовою. Після цього директор задзвонив секретарці і сказав їй викликати заступницю з навчальної роботи. Коли та зайшла в кабінет, директор сказав таке:

«Знайомтесь. Це – Надія, заступниця з виховної роботи».

Отак. З вулиці. Без оголошень чи рекомендацій, без досвіду роботи ─ й одразу на посаду заступника директора. Не скажу, що це та робота, про яку я мріяла, але… треба бути готовим до всього. Той, хто дійсно шукає – знайде. Та як це ─ дійсно шукати роботу?

роботу_треба_шукати_2

Реклама

Під час навчання напрацювати на резюме

Марк Твен казав, що «скромність померла, коли народився одяг». Дозволю собі перефразувати: скромність помирає, коли ти шукаєш роботу. Звичайно, можна наперед зменшити свої шанси стати безробітним, вибравши правильно спеціальність, беручи активну участь в усіх можливих заходах під час навчання, відвідуючи курси з поглибленого вивчення іноземних мов, влаштувавшись десь на підробітки за спеціальністю, яка припадає до душі, тощо. Себто наробляти пункти до майбутнього резюме. Вписувати туди варто все, що вважаєте своїм досягненням, плюсами та перевагами. Читаєте польською – пишіть, допомагали організовувати якусь конференцію – пишіть.

Є багато зразків того, як треба грамотно скласти резюме. Одна порада – максимум точної і достовірної інформації, релевантної до вакансії, на яку ви претендуєте. До резюме варто додати фото паспортних розмірів. Для представників творчих професій (у тому числі журналістів, перекладачів) бажано також мати та портфоліо з прикладами своїх робіт.

До речі, саме зі складання резюме починають семінар у міських центрах зайнятості. Туди можуть йти люди, які ще ніде не працювали, але бажають знайти роботу (з умовами реєстрації можна ознайомитися тут).

Наголошу тільки, що випускники вищих навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, повинні надати направлення на роботу, довідку про надання змоги самостійного працевлаштування, а ті, що навчалися на контрактній основі і звернулися до територіального органу протягом одного року з дня закінчення навчання, — довідку навчального закладу про підтвердження форми навчання.

План пошуку роботи

Наступний етап – це складання плану пошуку роботи. Бажано завести зошит у клітинку і розграфити його на чотири колонки: «Номер», «Суть заходів», «Термін виконання», «Примітки». Це не просто писанина. Це ─ організація часу та зусиль під час пошуку роботи.

Чернівецький міський центр зайнятості пропонує план, який становить кілька пунктів.

Перше – це розроблення маршрутів до закладів, у яких ви хотіли б працювати. Пам’ятайте, що до посади топ-менеджера треба дорости. А тому можна погодитись і на нижчі ранги. Так, у мене подруга влаштувалася спершу консультантом в кол-центр одного з банків, за рік вже працювала в офісі, ще за кілька років стала начальником сектора.

Для цього потрібно виписати в той таки зошит всі бажані підприємства, установи, організації. Їх потрібно групувати за місцем розташування. До прикладу, 13 січня плануємо обійти заклади на двох-трьох суміжних вулицях (до дедлайнів у своєму плані ставтеся, як до дат здачі курсових-дипломних). Намагайтеся потрапити на прийом до керівника, якщо ні – залишайте своє резюме, координати і беріть контакти відповідальної людини з установи. У своєму зошиті-плані навпроти кожного закладу після відвідин в розділ «Примітка» вносите координати людей та іншу потрібну інформацію. Психологи кажуть, що бажано такі речі записувати зеленим кольором (то колір надії), а там, де вас відшили, – чорним, червоним – дату, якщо ви домовилися про зустріч з відповідними людьми.

Другий пункт – це пошук пропозицій роботи в газетах оголошень, ЗМІ, інтернеті.

Спеціалісти дають кілька порад під час спілкування з роботодавцями по телефону. По-перше, на ваш дзвінок відповідатиме секретар або офіс-менеджер. Тому бажано не казати, що ви з приводу вакансії. Домовтеся під час розмови про зустріч із керівником з особистого питання (адже працевлаштування саме ним і є). Якщо вам вдалося призначити конкретну дату, то обов’язково поцікавтеся ПІП керівника і за той час, який лишився до зустрічі, зберіть максимум інформації про підприємство, його керівництво тощо.

Третім пунктом варто повідомити про те, що ви шукаєте роботу, своїм друзям, знайомим, родичам. Психологи кажуть, що кожна людина в середньому має близько двох сотень таких людей. Та ви тільки відкрийте свої соціальні мережі, телефонну книгу! Ще раз нагадую: скромність у цьому випадку ─ ваш ворог. Тому подзвоніть тим, хто десь працює, міг би допомогти, нагадайте про себе, розпитайте про їхнє життя-буття, наголосіть, що зараз активно шукаєте роботу і будете вдячні за допомогу. Якщо вам хтось щось пообіцяв, то можна перепитати через два тижні (у випадку, коли обіцяного дзвінка у відповідь не було).

роботу_треба_шукати_3

Також пропонується відвідувати різноманітні ярмарки вакансій, які організовують місцеві центри зайнятості.

Варто не забути розмістити власне оголошення з пошуку роботи в ЗМІ, газетах оголошень або на спеціалізованих сайтах, обов’язково вказуючи свій номер телефону, емейл тощо.

Але будьте дуже уважними до того, що ви пишете. Розповідали, що одна дівчина надиктувала в газету безкоштовних оголошень такий текст: «Молода дівчина шукає роботу бухгалтера». Їй почали телефонувати чоловіки з непристойними пропозиціями. І це не дивно. Адже варто було написати: «Бухгалтер зі стажем n років та знанням такої-то програми шукає роботу».

Можливо, ці дії видаються простими. Але пам’ятайте: щоб почати рух, потрібно просто зробити перший крок. І нехай цей перший крок буде для вас успішним, а наші поради стануть вам у нагоді!

 

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus