У сучасній українській літературі з’явилася книга, яка змінює наше уявлення про творчість. Роман «Проти вітру» Марини Бородіної, виданий у «Фоліо», став унікальним явищем: він написаний не руками, а очима. Як зазначає Studway, ця книга – символ сили духу й приклад того, як технології допомагають долати обмеження та відкривати нові можливості для творчості.
Марина – акторка, телеведуча й письменниця. Вона навчалася в театральній студії «Чорний квадрат», Ukrainian Film School та навіть у New York Film Academy. Її шлях завжди був пов’язаний із сценою та мистецтвом. Але кілька років тому життя різко змінилося: лікарі поставили діагноз – БАС (бічний аміотрофічний склероз). Хвороба поступово паралізувала більшість м’язів, і писати чи друкувати руками стало неможливо.
Там, де інші зупинилися б, Марина знайшла спосіб іти далі. Вона використала спеціальний пристрій Tobii Dynavox, який відстежує рухи очей, і саме так створила роман обсягом майже 300 сторінок. Це перший в Україні літературний твір, написаний повністю за допомогою eye-tracking технологій.
Технології, що повертають голос
«Проти вітру» – це не лише історія життя й боротьби, це ще й приклад того, як інновації змінюють людські можливості.
«Писати очима – це більше, ніж інструмент. Це спосіб повернути собі право говорити», – розповіла Марина Бородіна в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна.
Пристрої на кшталт Tobii Dynavox дозволяють людям із важкими діагнозами спілкуватися, працювати, творити. Для студентів технічних і медичних спеціальностей цей роман може стати наочною ілюстрацією того, як технології стають інструментом гуманності.
Не про хворобу, а про вдячність
Марина підкреслює: ця книга – не про трагедію. Це історія про свободу, любов і вибір жити навіть тоді, коли здається, що можливостей більше немає. Це текст про вдячність за просте: промінь сонця, сміх дитини, здатність сказати «я є».
Культурний вимір
Проти вітру – важлива подія для сучасної української літератури. Вона показує, що творчість не має меж: навіть фізичні обмеження не стають перешкодою для голосу автора.
За словами видавців «Фоліо», роман Марини Бородіної – «книга, яка змінює уявлення про літературу та відкриває нові можливості для української культури».
Це не лише літературний експеримент, а й важливий внесок у розвиток культури інклюзивності.
Чому це важливо студентам?
- Мотивація. Якщо можна написати роман очима, то будь-який курс, диплом чи стартап – теж можливий.
- Міждисциплінарність. Театр, література, медицина й технології можуть зустрічатися та народжувати нові ідеї.
- Соціальний вплив. Історії на кшталт цієї формують суспільство, яке бачить можливості, а не обмеження.
Йти проти вітру
Бути студентом – означає долати власні «вітри»: дедлайни, сумніви, невизначеність майбутнього. Але роман Бородіної нагадує: навіть якщо вітер сильний, можна йти вперед. Іноді – повільно, іноді – лише поглядом. «Проти вітру» – це більше, ніж книжка. Це доказ того, що людський дух сильніший за обставини. І питання, яке вона залишає після прочитання, звучить так: а що я можу зробити, щоб не зупинитися?
Нагадаємо, раніше ми писали про П’ятий саміт перших леді та джентльменів, що відбувся у Києві під гаслом «Освіта як сила миру».
