Програма мобільності САМ: розширюємо кордони

pexels-fauxels-3184345

Перша програма всеукраїнської студентської академічної мобільності «САМ Україна» оголошує черговий open call та запрошує університети до плідної співпраці.
До 25 квітня ти матимеш нагоду долучитись до програми обміну між університетами країни та отримати досвід, натхненний кращими європейськими практиками.
Дізнавайся у статті, чому варто взяти участь у програмі «САМ Україна», якими були емоції та враження від кураторів університетів-учасників минулого року, та як подати заяву на участь.

Дедлайн подачі заявки: 25 березня-25 квітня 15:00.

Оголошення результатів відбору: 4 червня 2021 року.

Зареєструватися на програму можна за цим посиланням, а зареєструватися на вебінар, присвячений програмі – на цьому сайті.

Дата проведення: 2 квітня 2021 року о 12:00.

MyCollages (16)

Юлія Перегуда, викладачка Полтавського університету економіки і торгівлі:

Про кураторство і що воно включає

Наш університет з 2019 року реалізує програму внутрішньої академічної мобільності спільно з партнерськими вишами Полтави, тому коли оголосили перший конкурс Програми «Студентської Академічної Мобільності (САМ) Україна» від «Дому Європи» ми не могли не долучитися.

Запропонували нашому партнеру – Київському національному економічному університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ) – і підготували спільний проект програми мобільності.

Далі заповнили заявку, що включала актуальність пропозиції, детальний опис академічних аспектів мобільності, а також покрокову інструкцію для впровадження програми у кожному з вишів.

Подальші кроки як координатора включали: підписання грантової угоди з Британською Радою, міжінституційної угоди з КНЕУ, оголошення конкурсу серед студентів, збір документів, засідання відбіркової комісії, підписання угод на навчання, придбання квитків на потяг і яскраві враження від студентів, фото та відео, якими вони ділилися.

Чому досвід обмінів є цінним для університетів?

Програма внутрішньої академічної мобільності сприяє міжрегіональній академічній співпраці між закладами вищої освіти, для студентів збільшуються шанси на професійну самореалізацію, з’являється можливість подорожувати і навчатись, руйнуючи стереотипи про різні регіони України.

Якими були очікування і чи виправдалися вони?

Під час реалізації програми хвилювання переповнювали як організаторів, так і учасників обміну. Уперше до програми академічного обміну долучилися іноземні студенти ПУЕТ.

На щастя, все склалося чудово, і всі очікування були виправдані. У відгуках студенти писали про те, що вони отримали непересічний досвід, збагатилися ідеями, розширили свій світогляд .

Такі фідбеки стимулюють розробляти й надалі проєкти задля створення нових можливостей для розвитку молоді, та дружніх партнерських відносин між закладами освіти України.

Чи можуть програми обміну в межах України бути на одному рівні з програмами обміну за кордон таких, як Erasmus, Flex?

Так. Програми обміну в межах України є чудовою можливістю втілення мрії саме для тих студентів, які бажають взяти участь у програмах міжнародної академічної мобільності, але через певні обставини не можуть цього зробити цього.

Наприклад, мають низький рівень володіння англійською мовою. Тим паче, що Програма університетських обмінів «САМ Україна» подібна до програми міжнародної кредитної мобільності Еразмус+, відбувається за підтримки House of Europe, що фінансується Европейським Союзом.

Як вплинула пандемія на перебіг програми: якими були обмеження і чи вплинули вони на розклад проекту?

Пандемія беззаперечно внесла свої корективи у реалізацію програми «САМ Україна». На етапі написання проектної заявки спільно з партнерським ЗВО було заплановано організувати студентські обміни у першому семестрі 2020-2021 н.р.

У реальності нам довелося реалізовувати програму у 2 раунди: 5 студентів університету поїхали на навчання до Києва, як і було заплановано, у жовтні-грудні 2020 року, а семеро студентів саме зараз завершують своє навчання у КНЕУ, і 11 квітня вже повернуться до Полтави.

У той же час карантинні обмеження вплинули і на організацію освітнього процесу в цілому. Звичне для студентів навчання у стінах університетів перейшло в змішаний формат, а деколи й повністю в онлайн.

Так, перша група студентів, яка розпочала своє навчання у жовтні 2020 року, у зв’язку з посиленням карантинних обмежень була змушена перейти на дистанційну форму навчання вже на третій день свого перебування у Києві.

Другій групі пощастило більше, і вони поєднують онлайн лекції з практичними заняттями в університеті.

Які особисті висновки можете зробити після участі у програмі?

Для мене, як для Еразмус+ координатора в університеті, директора Міжнародного науково-освітнього центру, найцінніше – спілкування зі студентами на всіх етапах їхньої участі у програмах академічного обміну або міжнародних професійних стажувань.

Після повернення до Полтави бачу, наскільки кожен з них змінюється, стає більш самостійним, дорослішає та починає робити перші кроки на шляху до своєї мрії, а інколи й знаходить свою друг половинку.

Найголовніший висновок – бути максимально гнучким і готовим швидко адаптуватися до змін, які диктує навколишнє середовище

Євгенія Коломієць-Людвіг, викладачка КНЕУ:

Про кураторство і що воно включає

Кураторство включало багато аспектів. Від написання заявки, оголошення про участь у проєкті, проведення конкурсного відбору, складання розкладу, контакту з викладачами,, організації культурної програми і до вирішення питань, що не були передбачені проєктною заявкою, підготовки звіту тощо.

Плюс знайомство з колегами-переможцями з інших ЗВО. Дуже «гріє», що брала участь у формуванні умов участі у проєкті, протягом зустрічі з представниками Британської Ради у січні 2020, до оголошення конкурсу.

Які враження отримали від участі в програмі?

Загалом позитивні. «Прокачала» організаційні навички, тайм-менеджмент, комунікацію, у тому числі крос-культурну (були студенти-іноземці). Приємно було працювати з Юлею Перегудою, колегою з університету-партнера як під час розробки-написання проєктної заявки, так і протягом виконання проєкту.

Була приємно вражена професійністю колег: як адміністрацією, так і викладачів. Помітила плюси та недоліки викладання у нашому виші, зрозуміла, над чим варто працювати. Очікування були в тому, щоб виграти проєкт. І ми виграли

Чому досвід є корисний ЗВО та студентам?

Студенти порівнюють навчання вдома та у приймаючому ЗВО. Якщо у рідному виші краще, то більш шанобливо будуть ставитися до того, що мають, після повернення.

Якщо в гостях сподобалося більше, то зрозуміють, що життя різноманітне, і треба йти вперед, удосконалюватися, прагнути і досягати нових вершин.

Наскільки професійно була організована програма обміну?

З одного боку, це питання – самооцінка для мене, як виконавця. Є моменти, де я розумію, що було не на 100 відсотків супер. Виправлюсь наступного разу при організації прийому студентів за обміном з закордонних університетів-партнерів. Мобільність з Полтавою – це був шикарний тест-драйв «за своїми і на своїх».

Щодо організації від грантодавця: питань немає. Контактні, підтримували, дозволяли бути гнучкими і підлаштовуватися під обставини, що склалися. Щодо умов гранту: є побажання, які вже висловлювала, і, думаю, про них ще будуть запитувати після повного виконання проєкту.

Чи можуть програми обміну в межах України бути на одному рівні з програмами обміну за кордон як Erasmus, Flex?

Думаю, що так. Оскільки були студенти, які ніколи не жили у гуртожитку, не виїжджали без батьків на тривалий час (8 тижнів – це довго). У випадку з іноземцями – вони реально боялися великого міста – казали, що обрали для навчання в Україні не столицю, тому що тут шумно, великі відстані, не затишно.

Після мобільності САМ вони наважаться пробувати інші європейські університети. Відбулося розширення світогляду учасників, а наші виші здобули нові навички

Як вплинула пандемії на перебіг програми, якими були обмеження і чи вплинули вони на загальний розклад проекту?

Пандемія вплинула надзвичайно сильно. Не відбулися візити в офіси великих компаній, оскільки вони працюють дистанційно. А також залучення до репетицій у самодіяльності студентів та у їх виступах.

Навчання лише частково було в аудиторіях, тому не відбулося максимального «єднання» з колективом студентів від приймаючої сторони.

Які особисті висновки можете зробити після участі у програмі?

Вдячна за цей досвід. Вчуся писати звіти – мені це не подобається, але це – зворотня сторона солодкого смаку перемоги у проєкті. Виявила слабкі місця у роботі своїй, і свого центру, і бухгалтерії, і гуртожитку, і деяких викладачів.

Пишаюся деякими іншими викладачами і деканами. З ними було реально комфортно працювати. Буду знати, з ким можна йти далі у майбутніх реалізаціях ідей.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus