Програма Au Pair: що варто знати перед поїздкою?

Depositphotos_165708846_l-2015 (1)

ua.depositphotos.com / IgorTishenko

Розповіді дівчат, які вирішили змінити своє життя та поїхали за кордон як Au Pair. Вони на власному прикладі описують, як уникнути непорозумінь та провести час з користю.

«Я втратила роботу у Києві. Родичі порадили поїхати до Німеччини на соціальний рік, щоб трохи попрацювати і підтягнути мову. А потім я стала Au pair» — саме так розпочалося моє знайомство з Вікторією, яка працювала у німецькій родині, куди я мала їхати. Закінчивши бакалавріат, я з нетерпінням чекала на свій переїзд до маленького містечка під Штутгартом. Це був вже мій другий досвід роботи Au Pair, тому я з цікавістю розпитувала знайомих, яких зустрічала завдяки програмі.

Якщо ви ніколи не чули про Au pair, то це програма, завдяки якій люди віком до 30 років можуть жити в іншій країні з місцевою родиною, допомагаючи з дітьми та легкою домашньою роботою. А у вільний час можна подорожувати, вивчати мову і ближче знайомитися з культурою та звичками місцевих.

Щоб розповісти більше про цю програму, я поговорила з кількома моїми знайомими, які скористувалися її послугами.

Як ти вирішила стати Au Pair?

«Мій хлопець переїхав з батьками до Німеччини. Тому після закінчення університету я почала готуватися до переїзду. Вчила німецьку мову на курсах та шукала хост родину», – каже Вікторія, яка пропрацювала цілий рік Au Pair у двох абсолютно різних сім’ях в Німеччині.

«Під час стажування я познайомилась з дівчиною, яка вже працювала Au Pair. Тоді я й збагнула, що це дуже гарна можливість поєднати роботу з переїздом до іншої країни на деякий час. Маючи лише літні канікули, довелося обирати серед родин, де шукали няню тільки на період канікул. Отримавши повідомлення від турецької родини, я погодилась, думаючи, що батьки не відпустять до Туреччини. Але все ж таки вони відпустили», — говорить Олександра, яка два роки поспіль проводила літні канікули в Туреччині.

«Я вирішила стати Au Pair для того, щоб батькам було легше, бо вони платили за моє житло в іншому місті та навчання. Я вирішила підтягнути французьку та займатися репетиторством. Довелося піти в академвідпустку. Мені здавалося, що ця програма — це ідеальний варіант для того, щоб познайомитися з новою культурою та підтягнути мови», — ділиться своїм досвідом Анна після проведених 6 місяців у Бельгії.

Реклама

Скільки кишенькових грошей ти отримувала?

Вікторія: «Я отримувала 260 євро на місяць, а також родина давала 50 євро в місяць на курси. Грошей на курси, звісно ж, не вистачало, бо курс на три місяці коштував 210 євро. Коли мені потрібно було їхати на курси в інше місто, то родина не давала мені гроші на автобус. Хоча ми домовлялися, що я буду додатково отримувати 5 євро на дорогу».

Олександра: «Мені видавали 100 євро на тиждень, але не платили за курси. Вони були майже не потрібні, бо я приїхала тільки на два місяці. Три тижні ми провели в літньому будиночку біля моря. Я майже не витрачала гроші, бо якщо ми йшли кудись з сім’єю, вони завжди платили за мене. Також мені віддали гроші за квиток до Стамбула».

Анна: «Сім’я давала мені 500 євро на місяць, а також вони заплатили за мої приватні уроки французької і місячний проїзний в Брюсселі. Батько давав мені гроші на їжу для дітей і мені, тож я майже не витрачала гроші на їжу».

Розкажи про твої обов’язки?

Вікторія: «У другій хост родині у мене було набагато більше обов’язків. Прокидалася о 6, робила сніданок для всієї родини, а потім збирала дітей до школи. Я все ще “у захваті”, бо кожної середи мені треба було мити всі двері у трьохповерховому будинку та всі полички на кухні. По понеділках і четвергах було генеральне прибирання. Треба було прибрати весь будинок. Я повинна була займатися пранням тільки дитячих речей, але батькам здавалося нормальним віддавати свої речі у прання з дитячими, щоб цим займалась я. Дім повністю був на мені. Бувало, що доводилося проводити з дитиною цілий день, бо батьки не хотіли йти на лікарняний, коли одна з дівчаток хворіла».

Олександра: «Мені треба було тільки займатися дітьми. Молодшій було 6, а старшій — 10. Вони були дуже самостійними, тож зустрічалися ми вже за сніданком. Потім займалися англійською, читали, щось дивилися разом, ходили в басейн або грали в різні ігри. Коли ми їздили на море, то жили утрьох в одній кімнаті. Ось тоді було по-справжньому весело, бо ми були разом 24/7. Прокидалися о 8, а лягали після 23. Здається, що за ці два роки вони мені стали сестрами. Було трішки стресово залишатися з дітьми на морі або в басейні. Тоді вони були гіперактивними і потребували уваги як ніколи. Мені не потрібно було готувати і прибирати, бо є хатня робітниця. Тож я увесь свій час проводила з дівчатками».

Анна: «Мої обов’язки змінювалися, коли мама дітей виїжджала по роботі. Тоді мені завжди потрібно було готувати ще й вечерю. А так, то я складала ланч бокси дітлахам до школи (старшому було 11, а молодшій — 8). Коли діти йшли до школи, то треба було приготувати обід і я мала вільний час приблизно до третьої. Нагодувавши дітей після школи, іноді треба було їм допомогти з домашньою роботою. Найчастіше вони все робили самостійно, мені лише треба було залишатися вдома до повернення батьків на всякий випадок. І вечір був повністю вільний, але інколи доводилося працювати і на вихідних».

Які спогади залишилися після Au Pair?

Вікторія: «Родина дуже привітно мене зустріла. Вони дуже близько мене прийняли, ми багато розмовляли. Тому, коли не треба було займатися прибиранням, я відчувала себе частиною сім’ї. Але з іншого боку, я не розуміла інколи батьків, бо вони надзвичайно мало часу займалися з дітьми. Залишали хвору дитину і їхали відпочивати в інше місто, майже не проводили з ними часу, бо ходили у зал або зустрічалися з друзями. Мені краяло серце, коли я поверталася додому з курсів о дев’ятій вечора, а молодша дівчинка, якій було тоді 3 рочки, сиділа на сходах і плакала, бо думала, що прийшла мама. Це змусило мене змінити свої погляди на сім’ю в цілому. Але за цей рік я підтягнула німецьку та залишилась тут працювати».

Олександра: «Найсолодші спогади пов’язані з дітьми. Спочатку було важко, бо молодша не підпускала до себе. Але коли мені вже треба було їхати, то плакали ми разом. Приїхавши до них в гості наступного разу, на мене вже чекала ціла купа малюнків від неї та історій. Зі старшою було легше налагодити стосунки, бо вона краще спілкується англійською. Моя турецька родина завжди брала мене з собою у подорожі. Вони показали мені справжню Турцію. Завдяки цій подорожі я закохалась в Стамбул».

Анна: «Я почувалася няньою або гувернанткою. Це непогано, але я думала, що буду більше як старша сестра. Так склалося, що я була працівником, бо в сім’ї така культура. Діти вже звикли, що з ними завжди є Au Pair, якою намагаються замінити батьків. Я не витримала до кінця контракту та поїхала додому на кілька місяців раніше. Але мені дуже сподобалось в Бельгії, бо це дуже сучасна країна».

На що звертають увагу хост родини?

Якщо ви теж у пошуках себе та плануєте стати Au Pair на деякий час, то ось декілька порад від однієї з хост родин.
«Перше, що ми бачимо — це фото, які людина публікує у своєму профілю під час реєстрації. Я звертаю увагу на посмішку та макіяж, — розповідає Онур, пригадуючи чим вони з чоловіком керувалися, обираючи чотири попередні Au Pair. — Також звертаємо увагу чи є досвід роботи з дітьми, може є маленькі брати або сестри. Це теж великий плюс. Для нашої родини важливо, щоб Au Pair спілкувалися англійською, тому рівень володіння мовою відіграє важливу роль. І якщо у мене запитують про дітей під час першої розмови, то я розумію, що людина зацікавлена роботою, а не хоче приїхати до нас лише заради подорожей».

Програма передбачає щасливе співіснування родини та людини, яка буде допомагати з дітьми та візьме на себе частину домашніх клопотів. Коли є мета, наприклад, навчатися у Франції, то вже зрозуміло, куди треба їхати, щоб підтягнути мову. Але треба дуже уважно обирати родину та обговорювати велику кількість побутових нюансів, щоб кілька місяців або рік не перетворилися на щоденне випробування.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus