Висока зарплата і практика за кордоном: що пропонує профтехосвіта в Україні

jeswin-thomas-uXsBGF5CrpU-unsplash

В Україні до професійно-технічної освіти ставляться з упередженням: «бурсак», «пту-шниця», «невдаха» – так часто називали студентів і студенток, які обирали навчання у технічних училищах.
Професії колишніх «пту-шників» затребувані у всьому світі, а сама освіта стає більш перспективною та інтернаціональною. Розповідаємо, для кого вона і для чого.

Професійно-технічна освіта охоплює багато сфер: бізнес, індустрія краси, туризм, транспорт, харчування, поліграфія, сільське господарство, промисловість, будівництво.

Упередження й порадянські проблеми з фінансуванням і перспективами профтеху призвели до того, що в Україні надто багато людей мають університетський диплом, а тих, хто закінчує професійні училища і працює за фахом, бракує.

Через кризу цього року уряд почав розробляти новий закон про професійно-технічну освіту.

Для кого профтехосвіта?

Професійну освіту можна здобути в будь-якому віці та з будь-яким бекґраундом: після закінчення 9-го класу, 11-го класу, у дорослому віці. Навчатися можна за повним або скороченим графіком. Профтехосвіта має три ступені.

Перший ступінь охоплює професійні курси, школи й навчальні комбінати, які за рік навчання чи менше дають базові навички, як-от, водійські курси.

Другий ступінь – це професії середньої складності на основі базової середньої освіти (після 9-го класу). Навчання триває від 1,5 до 4 років.

Третій ступінь освіти опановують після 11-го класу за два роки навчання. Далі йде післядипломна освіта.

Де навчатися?

За даними Міністерства освіти і науки, в Україні працює 708 закладів профтехосвіти. Там навчаються майже 240 тисяч студентів – це як населення Івано-Франківська.

Є заклади різних типів: коледжі, профільні професійно-технічні училища, професійні ліцеї, художні професійні училища, аграрні коледжі, навчально-виробничі центри, комбінати, центри перепідготовки.

Кожен заклад профтехосвіти має чітку спеціалізацію: аграрне училище не може випускати медичний персонал, а коледж харчових технологій – слюсарів.

Це особливість профтеху: тут готують працівників і працівниць для конкретної галузі.

Що змінилося з часів ПТУ?

Позитивних змін багато. Найголовніша – зміна ставлення до профтехосвіти. В Україні почали підтримувати міжнародні проєкти. Наприклад, «EU4Skills» допомагає зробити навчання таким, що відповідає вимогам сучасного ринку праці.

Ще один важливий крок – збільшення фінансування. Держава інвестує в технологічні навчально-практичні центри, у яких школярі вчитимуться на практиці, а дорослі – підвищуватимуть кваліфікацію.

За п’ять років в Україні створили чи переобладнали 194 такі центри. У 2021-му році на них виділили 150 млн грн із держбюджету.

Також розвивається інклюзивне навчання, який передбачає рівний доступ до освіти. В Україні стає популярнішою дуальна освіта, коли 30% часу теорію вчать у закладі, а 70% – відпрацьовують у компанії або на підприємстві.

Читай більше: Куди вступити, щоб поєднувати навчання і роботу в ІТ?

Цього року за дуальною формою працюють 217 українських закладів освіти. У них навчаються 12 395 людей.

Основою профтехосвіти є співпраця училищ із бізнесом, промисловістю, підприємствами. Працедавці зацікавлені у такому форматі. Адже після закінчення навчання до них приходять студенти і студентки, які пристосовані до умов роботи, розуміють, як працює техніка, мають професійний досвід.

Розкажете про профтехосвіту в Україні на прикладах?

Досвід показує, що професії випускників профтеху затребувані, оплачувані й важливі для розвитку економіки.
Наприклад, Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу одержав 12 мільйонів гривень за 2019-ий рік, продаючи послуги своїх студентів і студенток.

У коледжі навчаються близько тисячі людей, які хочуть працювати у сфері послуг. Вони готують солодощі для місцевих кафе, обслуговують масові заходи (кейтеринг, святкові столи, барбекю), а також мають власні ресторани, хостел, туристичні бюро тощо.

До прикладу, співпрацюють із рестораном «Park. Art of Rest» та Холдингом емоцій «!FEST». Ще одне джерело прибутку – міжнародні проєкти, яких зараз чотири. Крім грошей, таке співробітництво дозволяє відправляти студентів і студенток на практику й навчання за кордон.

У коледжі планують побудувати кулінарні лабораторії, навчальні платформи для сомельє, бариста та демонстраційну залу. Також заклад освіти має власний готельний комплекс «Діамант», що включає готель, бар і ресторан, а також SPA-салон. Фінансують роботи з інвесторських, власних та державних коштів.

У вищому професійному училищі №41 м. Тульчина, що на Вінниччині, заробляють, навчаючись, 520 учнів та учениць. Заклад викладає 11 робітничих професій. Директорка Тетяна Друм каже, що рівень працевлаштування випускників та випускниць сягає 92%.

Училище має 210 гектарів землі, на якій студенти і студентки здобувають практичні навички і заробляють гроші, вирощуючи та продаючи овочі та фрукти. За 2020-ий рік училище одержало 3 мільйони гривень. Гроші вклали в агротехніку, ремонти й навчальні матеріали.

ВПУ вже десятиліття співпрацює з французьким технологічним ліцеєм Ле Шенуа у місті Монтаржі. Тому студенти і студентки проходять практику у Франції.

Аграрна галузь у Вінницькій області активно розвивається, тож є регіональний попит на кваліфікованих фахівців і фахівчинь. У цілому, це і є пріоритет держави: розвивати на місцях заклади профтехосвіти, щоб молодь шукала роботу у себе в селі чи в місті.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus