Право на рівність

girl4

Праві виступають проти Стамбульської конвенції, нападають на «Гендерний клуб» НПУ, Docudays UA, зривають лекції про те, як зривають лекції – і все через те, що страшний і великий гендер загрожує традиційним цінностям. Щоб ви самі не гадали, у чому ж проблема, пояснюємо, що ж таке гендерна теорія і чому її так категорично не сприймають представники правих і традиціоналістичних течій.

Повільний процес

Античні часи подарували нам демократію, проте самі греки вважали свободу недоступною для деяких груп населення. Платон першим з філософів порушив питання щодо жінок у суспільстві: у «Законах» він стверджує, що жінка посідає проміжне становище між твариною та чоловіком, але вже в «Симпозіумі» різні статі мають однакову сутнісну природу, тому повинні мати рівні права. У «Державі» жінка завжди слабша, ніж чоловік, її відрізняє репродуктивна функція, але це не означає, що вона не може обіймати високі посади. Арістотель, спираючись на власні уявлення про біологію, вважав жінок не до кінця укомплектованими чоловіками – пасивними, схильними до роботи по господарству та покори.

На початку нашої ери відбулася зміна соціальних настроїв: жінки почали заробляти, багатші вимагали для себе більше прав, прагнули входити до складу різних союзів. Саме тоді приходить раннє християнство, приносячи з собою не лише утиски, а й певні права: хрещення як обряд ініціації зробило жінок частиною релігійного суспільства, вони отримали право обіймати посади в церкві.

Надання обом статям рівних прав на «спасіння душі» теж стало позитивним моментом. Але вже в другому столітті панівним стало уявлення про жінку як про людину, створену з частини чоловіка, а отже, підвладну йому. Приходить суворий патріархат: отці церкви ототожнюють чоловіків з благом, розумом і душею, а жінок – з темрявою та гріхом.

Уже в XVII сторіччі філософ Томас Гоббс висунув твердження, що патріархат не є природним, але є добровільним і потрібним: дівчина має право не погоджуватися на патріархальну модель. Водночас Джон Лок розглядав патріархат як обов’язкове антропологічне явище: жінка від народження перебуває під владою батька, а потім переходить до свого чоловіка.

На зміну цим уявленнням приходить філософія німецького романтизму, саме в цей час уперше говорять про емансипацію й представляють нову модель гендерних відносин, в основі яких були рівність, вільне кохання і взаємність. Але й романтики стверджували, що головною метою в житті жінки є любов та сім’я.

protest1До ХХ століття статі протиставлялися одна одній як протилежні соціальні групи: жінки вважалися неповноцінними без чоловіків і не мали права на самовираження й побудову кар’єри, чоловіки ж не мали права на «слабкість» і емоційність. Що ж змінилося потім?

Реклама

Гендерна теорія

У 1903 році вийшла книга Отто Вайнінґера «Стать і характер», що містить у собі досить революційну ідею бісексуальності кожної людської істоти, наявності в неї в різних пропорціях і чоловічих, і жіночих рис характеру.

Багато в чому поява таких тверджень завдячує «аномаліям» – явищам, які не можна було пояснити традиційними уявленнями про маскулінність і фемінність. Американська вчена-антрополог Марґарет Мід порівняла традиції трьох племен Нової Гвінеї й дійшла висновку, що моделі поведінки жінок і чоловіків у них відрізняються, подекуди аж до протилежностей. Якби поведінку визначала стать, то всі чоловіки й усі жінки поводилися б однаково.

1958 року в Університеті Каліфорнії відкрили центр вивчення гендерної ідентичності, де досліджували питання трансгендерності. Результатом кількох років роботи стали книги одного зі співробітників – Роберта Столлера.

Концепція Столлера передбачала відділення біологічного від соціального: тепер стать не визначала ролі людини в суспільстві. Це право залишалося за гендером – змінною соціокультурною конструкцією, яка, на думку вченого, є перформативним явищем, що залежить і від впливу оточення, і від власних вольових рішень, а значить, може змінюватися.

За традицією поняття, що не мають ніякого стосунку до статі, як-от раціональність, гріховність, побутові турботи, ототожнювалися з чоловіком або жінкою. Фемінізм, який став популярним у середині 70-х, вплинув і на гендерну теорію: жінка може поводитися «маскулінно», а чоловік – «фемінно», що дозволило вийти з-під впливу традиційних уявлень про біологічну стать як основу особистості.

У 80-х роках в академічний світ входять і гендерні дослідження, покликані знищити будь-яку статеву ієрархію. Саме в ці роки вчені вперше звертають увагу на те, що мова не пристосована до рівності.

У 90-х такі дослідження стають міждисциплінарними, а Джудіт Батлер визначає гендер не як бінарну систему, а як континуум, у межах якого кожен може поводитися так, як відчуває за потрібне.

girlРезультатом наукової діяльності стала сучасна гендерна теорія, яка вивчає роль жінок і чоловіків як суб’єктів соціальних відносин. Гендер можна визначити як змодельовану суспільством систему цінностей, норм і характеристик чоловічої та жіночої поведінки.

Гендер у законі

Закони про право на самовизначення, рівну оплату й однаковий доступ до освіти, квоти щодо кількості робочих місць – в Україні такі реформи поки що в новинку. До того ж праві намагаються заблокувати ратифікацію Стамбульскої конвенції, у контексті якої гендерну теорію згадують найчастіше.

Приблизно шість сотень жінок гинуть в Україні від домашнього насильства щорічно. Стамбульська конвенція передбачає низку заходів, що могли б допомогти захистити жертв: створення гарячої лінії, гарантія комплексної допомоги потерпілим, затримання нападника і належно проведене судове розслідування.

Ратифікацію конвенції планували на другий квартал 2016 року, потім – на третій. У листопаді позаминулого року президент вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами». Але затвердження досі не відбулося. Що ж не так?

У березні 2017 року Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій зробила публічну заяву проти ратифікації Стамбульської конвенції: на думку представників церков, згадка про гендер і гендерне насильство підриває «традиційні» сімейні цінності. Акція з такими самими заявами пройшла перед Кабміном 28 вересня, найупізнаванішим лозунгом звідти стала фраза: «Жінки мріють бути приборканими».

Станом на лютий 2018 року конвенцію досі не ратифікували в Україні.

girl3

Чому гендеру бояться праві

Праворадикали підтримують патріархат як єдину дієву форму розвитку відносин у родині й суспільстві. Гендерна теорія критикує такі погляди: чоловік не повинен розпоряджатися життям жінки.

Теорія також стверджує, що всі люди різні, але при цьому рівні. Ти можеш бути будь-якої статі, орієнтації, культури, національності та віросповідання і все одно матимеш рівні права, що, вочевидь, не сходиться з уявленнями радикалів щодо побудови ідеального суспільства.

Цілком зрозуміло, що саме не подобається правим. Незрозуміло тільки, чому своє «не подобається» вони виражають фізичним насиллям на просвітницьких лекціях, погрозами письменницям та приниженням студенток. Також дивною виглядає реакція представників університету, які відхрещуються від проблеми, наче її немає: гості та організаторки «Гендерного клубу» не можуть домогтися захисту ані від керівництва вишу, ані від поліції.

Ми будемо слідкувати за діяльністю клубу. Якщо ти хочеш дізнатися більше про гендерну теорію та поспілкуватися з людьми, які її вивчають, можеш приєднатися до проектів – за анонсами слідкуй на цій сторінці.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus