Людина-першокурсник: далеко від дому

student girl

Здається, що після ЗНО та вступу все, нарешті, визначиться і тривога мине. Проте це тільки початок довгого шляху (звучить, як тост). Проблеми чатуватимуть на кожному кроці, як монстри на супергероя. Втім, усе не так складно: кожного монстра можна вколошкати, набравшись при цьому безцінних суперсил.

Майбутнім слухачам «Радіо Скорботи»

За дослідженнями Левенського католицького університету, що в Бельгії, 34,9% першокурсників у 2017 році відчували самотність, стрес через велике навантаження і мали прояви депресії. Чому?

Друзі й кохані далеко

Декому щастить вступити в університет з найкращим(-ою) другом/подругою, з яким(-ою) сиділи за однією партою одинадцять років. На жаль, це рідкість. Більшість разом зі школою змушені покинути старих друзів, а дехто навіть кохання свого життя. Тут самотньо не буде хіба Залізній Людині.

Що робити? Хоч би як банально це звучало, відпустити. Дружба й стосунки, що пройдуть випробування відстанню, тільки зміцняться. Однак для цього не потрібно цілодобово писати листи чи снідати під відеодзвінки. Найголовніша людина у світі – це ти. Витрачай час на себе і нові знайомства. Ходи на круті заходи («Студвей» у поміч). Стань членом студентської організації або візьми участь у волонтерській програмі. Це допоможе знайти нових друзів і не лити сльози в какао холодними осінніми вечорами.

Нестерпні сусіди

Інколи із сусідами в гуртожитку не щастить. Потрібно приготуватися до такого повороту. Якщо люди навколо нагадують персонажа гри «Як дістати сусіда?», ревуть, як воли, і розкидають шкарпетки, це перетворює кімнату на камеру тортур.

Що робити? Говорити, бо часто проблеми полягають саме в комунікації. Якщо сусід(-ка) постійно бере твою улюблену чашку, а тебе це бісить, чому б не сказати йому/їй? Можливо, він/вона просто не замислюється над таким. Якщо в кімнаті брудно і прибираєш там тільки ти, то перестань. Складіть разом графік і робіть це по черзі. Зменшити шум у гуртожитку важко: залишається звикати до нього, зате вже через кілька місяців спатимеш, як немовля, навіть на рок-концерті. У цьому можуть допомогти медитації.

Невпевненість у собі

У школі була репутація, яка часто працювала замість тебе. В університеті вона ще не відросла. На перших же заняттях викладачі дають зрозуміти, що до всіх студентів тут будуть однаково суворі умови. Тут тричі замислишся, перш ніж висловиш власну думку.

Що робити? Став запитання, якщо чогось не розумієш. Це не лише не виставить тебе дурним(-ою), а й покаже твою зацікавленість у предметі. Веди дискусії і будь активним(-ою). Інакше ж нудно!

Марта Приріз, психологиня-практикантка:

«Найпоширенішою проблемою є внутрішня адаптація. Виникає тривога, страх, нерозуміння, що робити з собою. Друга – пошук друзів. Третя – гонитва за можливостями, що її називають ефектом FOMO. Кожен хоче встигати все, робити проєкти, ходити на тусовки, боїться втратити результат, а від цього падає самооцінка. На початку року потрібно подумати, що ти можеш зробити, щоб легше переживати цей складний період. Склади список речей, які приносять радість, людей, до яких можна зателефонувати. Від чого стає краще, які нові речі ти можеш зробити? Пам’ятай: це нормально, що в тебе поганий настрій, тобі важко, є бажання відгородитися. Але ненормально, коли це не проходить кілька місяців. Тоді треба замислитись над тим, щоб поговорити з психологом, друзями, батьками».

man

Реклама

Ти те, що ти їси

Згідно з чотирирічними дослідженнями Обернського університету в Алабамі, 70% людей набирають вагу протягом студентських років. Це пов’язано з нічними перекусами, харчуванням напівфабрикатами і відсутністю фізичних вправ.

Що робити? Починай слідкувати за своїм раціоном відразу після поселення в гуртожиток. Якщо немає змоги готувати часто, старайся хоча б мінімізувати вживання шкідливої їжі та напоїв.

Віта Іванків, сімейна лікарка, дієтологиня, засновниця школи здорового харчування в Івано-Франківську:

«Обов’язково снідай. Нехай це буде бутерброд, але якісний, із цільнозернового чи житнього хліба, замість ковбаси – шматок твердого сиру, овочі. Чудовий і легкий у приготуванні сніданок – яєшня з овочами або домашній сир із фруктами та різні види зернових (пшенична каша, кукурудзяна, пшоняна, ячмінна, гречана). Перекусити можна фруктами та горіхами замість хот-дога, тому бери їх із собою або забіжи в магазин між заняттями. Добре втамовують голод кефір чи йогурт без наповнювача. Якщо є можливість, біжи на обід у їдальню: зазвичай там можна дешево й корисно поїсти суп і гарніри. Варто пам’ятати про овочі та салати на олії. Це та енергія і сила, яка буде зміцнювати твій організм. Не забувай про воду. Твій шлунок та шкіра скажуть тобі “велике дякую”. Моя любов до здорової їжі почалась саме на першому курсі медичного університету. Тоді мене вперше надурили в супермаркеті, продавши зіпсований продукт. З того часу завжди читаю етикетки та дивлюсь на дату виготовлення».

Самоорганізовуйся

Пошук житла

Дехто не хоче або не може жити в гуртожитку. Тоді починаються довгі й виснажливі пошуки квартири. Проте можна позбутися деяких пов’язаних із цим клопотів.

Що робити? Запитай поради в знайомих, які вчаться в тому самому місті. Монітор пропозиції на тематичних сайтах і в групах на фейсбуці. Починай пошуки заздалегідь. Якщо є змога, шукай варіанти неподалік від університету. Якщо можеш собі таке дозволити, то роби вибір з урахуванням виду з вікна на гарний захід сонця чи можливості вийти на дах.

Транспорт

Якщо ти їдеш навчатися далеко від дому, то дорога може забирати багато сил і грошей. Транспорт у місті теж не мед.

Що робити? Розглянь усі можливі варіанти (потяг, автобуси, «BlaBlaCar») та обери найзручніший для себе. Одразу після приїзду до нового міста вивчи дорогу в університет, щоб не загубитись у перший день і не почати навчальний рік із запізнення. Гуляй пішки: це допоможе скласти власні цікаві маршрути і зробить твої ноги стрункішими й підтягнутими.

Таймменеджмент

Після одинадцятьох років у школі важко призвичаїтись до університетського розкладу. Заняття можуть розпочинатись кожного дня в різний час, траплятимуться «вікна» й незапланована підготовка до модуля вночі. Якщо не вмієш організовувати свій час, то можеш недосипати або пропускати дедлайни.

Що робити? Пиши список справ і розставляй їх за пріоритетами. Можеш завести планувальник або завантажити додаток на телефон. Наприклад, «Trello», «TickTick» чи просто «Календар Google». Завжди розплановуй час на відпочинок і хобі. Також варто пам’ятати про форс-мажорні ситуації.

Фінанси співають романси

Більшість першокурсників уперше починають розпоряджатись власними коштами, і багатьом це вдається не відразу. Є велика спокуса витратити половину стипендії на День студента чи на розваги з друзями.

Що робити? Слідкуй за доходами й видатками, записуй їх. Можеш використовувати для цього зошит або один із корисних додатків для смартфона. Наприклад, «AndroMoney» або «Monefy». Не ходи по продукти на голодний шлунок, бо є ризик купити більше, ніж потрібно. Не дай увести себе в оману знижкам: якщо не збирався(-лася), не купуй навіть на 50% дешевше.

Євген Бондаренко, громадський діяч:

«Самоорганізація – доволі розмите поняття, і кожен його трактує по-різному. Хочу поділитись однією вправою, яка допоможе бути більш ефективними та продуктивними. Для початку перевіримо свій фізичний стан. Наше тіло звикає до типових дій, тому важливо постійно розвивати силу, витримку та зменшувати рівень виснаженості. Як? Проаналізуй власний день та виділи дії, після яких маєш більше енергії, після яких сила в організмі накопичується. Бігаючи зранку, маєш більше сил та більше встигаєш, ніж коли просипаєш будильник. Книжка на ніч зумовлює легше прокидання, ніж перегляди сторіс в інстаграмі. Досліджуй себе.

Розвивай емоційний інтелект. Почни усвідомлювати, про що ти думаєш протягом дня та на що звертаєш увагу. Є думки, які нас надихають та розвивають. Після них ми маємо сплеск енергії та готові до дій. Бувають думки, які руйнують нас, деморалізують. Як і в першій пораді, знаходь та розвивай ті думки, які зміцнюють та заряджають, змінюй підхід до тих, які виснажують. Ти сам(-а) контролюєш свій емоційний інтелект! Важливими є соціальні середовища, які формують нас. Над власним середовищем треба працювати. Знайомся з людьми, з якими розвиватимешся, які будуть готові йти на авантюри. Наприклад, уже на першому курсі прописувати модель спільного бізнесу чи наукового проєкту. Шукай семінари у різних сферах неформальної освіти. Долучайся до громадських організацій. Спробуй себе у різних соціальних ролях та сферах, шукаючи ту, яка розвиватиме.

workspaceНу, і трохи для душі: звертай увагу на особисті захоплення. Прогулянки лісом, танці, музика, світанки, хендмейд – вони будуть наповнювати тебе та збагачувати. Виділяй на них час. Вони будуть розвантажувати та наповнювати енергією. Планування дня, ефективність та самореалізація покращаться.

Використовуй навчальний заклад як простір можливостей та лови моменти для самореалізації. Як казав Скрябін: “Зроби порядок у своїй голові”. І вйо до зростань!».

Вирушаємо за кордон

Ті, хто обрав закордонну освіту, можуть зіткнутися не лише з обіцяною якістю, але й з не менш зубастими, ніж вітчизняні, монстрами проблем.

Мовний бар’єр

Іноді хорошого знання мови не вистачає, щоб перебороти в собі страх помилок і почати спілкуватися з одногрупниками. Те саме відбувається на заняттях.

Що робити? Розслабитись. Як казав мій друг американець: «Спокійно, твоя англійська в сто разів краща за мою українську!». Головне – вчасно знайти компанію, щоб тренувати мову в неформальній атмосфері.

Нова валюта

Постійно перераховувати в голові, скільки б це коштувало в гривнях, утомлює.

Що робити? Забути про це. Вчися розраховувати гроші на місяць одразу в місцевій валюті. Тоді ти вбережеш багато нервів від усвідомлення того, що інколи п’єш каву за 120 гривень.

Юлія Микитюк, студентка Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні:

«Вступ до ЗВО за кордоном – це вдвічі більший стрес, адже потрібно пристосовуватися до нового середовища. Основною проблемою стає мовний бар’єр. Здобуття вищої освіти в Польщі з’явилося в моїх планах ще в 9 класі. Вже тоді я почала вивчати мову, в мене був сильний викладач, і я була впевнена, що зможу говорити досконало. Після приїзду на нове місце я зрозуміла, що це не так: усе, що я знала, – то суха теорія і фрази, вивчені на зубок. Мовний бар’єр у першу чергу психологічний: ти знаєш мову, усвідомлюєш, що маєш сказати, але як тільки діло доходить до розмови, до горла підходить клубок, починаєш заминатися і поволі забуваєш усе, чого навчив тебе викладач. З часом я почала впевнено підтримувати розмову. Головне – не боятися, страх – найбільший ворог. Попри те, що я допускала багато помилок, ніхто мене не перебивав, інколи ввічливо вказували на помилку.

На початку мені було складно зжитися із сусідкою по кімнаті, оскільки ми були повними протилежностями. Не обійшлося без сварок, але одна відверта розмова поставила все на місце. Якщо виникають непорозуміння із сусідами, то запропонуй їм обговорити ситуацію та дійти компромісу. Головне – якщо щось не подобається, не мовчати, бо тоді сварки не оминути. Намагайся не забиватися в куток у новому колективі, долучайся до групи. Можливо, ти не побачиш друга в кожному з них, але з часом знайдеш “своїх”.

Якщо доля завела тебе вчитися за кордон, то сприймай усе, що коїться, як шанс досягти цілей. Використовуй можливості та розвивайся, щоб потім продовжити свої мандри або повернутися додому з безцінним досвідом!».

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus