Переробити не можна викинути: як журналістка «Студвею» вирішила сортувати сміття і що із цього вийшло

img9

Протягом останніх трьох років усі навколо мене говорили про важливість збереження довкілля. Друзі невтомно постили фото черепах із пластмасовими соломинками в носі та птахів з поліетиленовими пакетами на крилах. Усі здавали на переробку папір, купували воду в скляних пляшках, ходили з авоськами – і я теж здалася. Так почалася моя історія сортування сміття.

Це не було спонтанне рішення, прийняте за 5 хвилин. Йому передували нишпорення інстаграмними сторінками екофрендлі крамниць, постійне читання невтішних новин про клімат і переглядання адрес сортувальних станцій. Останньою краплею стала презентація в універ на англійську про переробку сміття. Одного дня я просто сказала хлопцеві, що відтепер у нас для кожного типу матеріалів будуть окремі сміттєві пакети. І понеслося…

Спочатку потрібно було знайти вдома окреме місце для різних типів пакетів. Було прийнято рішення елегантно прикріпити пакети скотчем до дверцяток кухонної шафки, а зверху на кожен із них приліпити папірець із позначенням типу сміття. Проте вже на другий день стало зрозуміло: сміття збирається настільки швидко, що скотч не витримує, пакет рветься і падає.

img1Врешті я здалася і погодилася на величезну картонну коробку посеред коридору, в яку ми почали складати пластик, TetraPak (коробки з-під соку, молока, кефіру), фольгу й алюміній. Для величезного пакета з папером ми виділили затишне місце на неробочому принтері.

img2За перші два тижні сміття назбиралося достатньо, щоб виносити. Проте влітку сортувальна станція від «України без сміття» закрилася на канікули, тому відвідини відклалися на місяць. За цей час я збирала всю можливу інформацію про новий спосіб життя.

Що і як сортувати? Як виявилося, далеко не всі матеріали піддаються переробці. Тепер щоразу, купуючи в магазині щось запаковане, я мушу уважно вивчати маркування. Та завдяки телеграм-боту «України без сміття» і мобільному додатку «Сортуй» я швидко навчилася розрізняти PP5 від LDPE, відривати папір від пластикових контейнерів з-під йогуртів і знімати кришечку з упаковок з-під соку перед тим, як класти їх в окремий пакет.

img5Деякі мої улюблені постачальники продуктів і косметики зробили мені неприємний сюрприз. Не всі їхні упаковки виявилися придатними для переробки. І вже після першого походу до сортувальної станції я повернулася додому з набором сміття, яке мені віддали назад як таке, що не переробляється. Тут опинилися невинні на перший погляд матеріали, як-от коробка з-під яєць і пластиковий контейнер від печива.

img3Наступним моїм кроком був пошук екофрендлі замінників пластику. Приїхавши додому, я закомандувала, щоб мама пошила мені кілька полотняних торбинок. І вже наступного тижня я гордо складала огірки, моркву і виноград у власні торбочки. Відчуття, ніби рятуєш світ від глобальної екологічної катастрофи.

img4Предмети щоденного вжитку теж були суворо переглянуті й замінені на екологічніші відповідники. Губки для посуду поступилися місцем натуральній люфі, гелі для душу й шампуні в пластикових упаковках – сухим замінникам, звичайні зубні щітки – екологічним бамбуковим. Проте головне правило такого способу життя – споживай менше. Тому я заходилася наповнювати дім екологічними товарами лише коли закінчилися їхні неекологічні попередники. До речі, помічною у пошуку крамниць, де можна придбати круті екофрендлі штуки, стане стаття на Studway.

img8Своїм наступним кроком у свідомому споживанні я би хотіла зробити повний перехід на власну тару під час покупки продуктів. Я все ще кладу до кошика йогурти, сири і ковбаси у харчових плівках та пластикових контейнерах, купую крупи в «шуршиках», а олію – у пластиковій пляшці. Багато з того, що можна знайти на вагу чи на розлив (а отже, скласти у свої лоточки), потрібно шукати на ринку. До цього я поки не готова.

Пакування продуктів у холодильник теж можна повністю перевести на багаторазову екологічну тару. Замість непереробної харчової плівки чи фольги раджу користуватися вощеними серветками. Вони нагріваються від дотику долонь і легко набувають форми потрібного продукту. А головне – багаторазові.

Всю магазинну тару перед тим, як здавати на переробку, потрібно вимити й висушити, щоб на ній не залишалося слідів їжі. Цей процес мені навіть подобається. Під час миття посуду не помічаєш кількох зайвих лоточків, а в результаті позбуваєшся не лише сміття, але й неприємного запаху зі сміттєвого бака, який обов’язково з’являється від контейнерів із залишками їжі.

Великим досягненням я вважатиму таке життя, в якому мені не потрібно буде щоранку виносити органічні відходи, складені в пластиковий пакетик. Поки не бачу для себе альтернативи. Взагалі вона є, доволі доступна і класна, – контейнер для органічних відходів, який виготовляє з них компост. Проте мені просто нікуди цей компост виливати. Я живу у квартирі, а отже, не маю городу чи саду (так само, як і не доглядаю за домашніми рослинами). Тому день, коли я повністю позбудуся органічних відходів, які назбируються щодня, я вважатиму святом.

За період сортування сміття я зробила кілька важливих відкриттів:

  • Реакції на фразу «Пакетик не потрібен» бувають абсолютно різними: від «Та як ви будете в руках це нести?» до «У себе вдома будете командувати!». Щоправда, одна продавчиня сувенірів на ринку після другої спроби відмовитися від пакетика для магніта таки сказала: «Я зрозуміла, ви про екологію піклуєтесь. Добре, молодці».
  • Сміття збирається дуже-дуже швидко! Набагато швидше, ніж здавалося.
  • Повністю відмовитися від пластику на перших етапах майже нереально. Все одно збирається частина сміття, яке не придатне для переробки і яке ти мусиш викидати в загальний бак чи в маленькі пластикові пакетики.
  • У Києві є лише одна станція, де приймають сміття, яке не переробляється, на високотемпературне спалювання. І вона далеко як від центру, так і від мого дому.
  • Сортувати сміття приємно і відповідально. Щоразу, виносячи величезний пакет пластику на сортувальну станцію, відчуваєш себе екологічним супергероєм, вартим як мінімум коміксу від Marvel, а як максимум – почесної премії імені Ґрети Тунберґ.

Є ентузіасти, що взялися рятувати Землю від екологічного лиха? Які у вас лайфгаки щодо сортування? Може, ви зуміли знайти вирішення проблеми з органічними відходами?

Діліться своїми знахідками й відгуками у коментарях!

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus