Ольга Афанасьєва: «Венчурна індустрія – майбутнє України»

формула

На що звертають увагу топові роботодавці бізнес-сфери під час пошуку нових працівників? Що варто робити студентам-економістам під час навчання в університеті аби підвищити свою конкурентоздатність, та як можна вирішити проблеми української бізнес-освіти? Відповідь на ці та інші питання «Чистим вишам» надала Ольга Афанасьєва, виконавчий директор Асоціації міжнародних інвесторів UVCA, викладачка Української академії банківської справи.

Про якість економічної освіти в Україні

Загалом, ситуація складна… є певні труднощі. Якщо аналізувати попереднє десятиліття, то ми можемо побачити серйозний розрив між реальністю та викладанням. Справа у тому, що більшість викладачів не мають практичного досвіду. Протягом кількох останніх років ситуація почала покращуватися. Зараз ми бачимо, що по країні відкриваються бізнес-школи, з’явилися онлайн-платформи з курсами для самоосвіти. Це дозволяє реалізувати знамениту концепцію “blended learning”.

До речі, зараз викладачі вже іноді вдаються до такого методу: пропонують студентам самостійно вивчати online той курс, який вони мали б читати (це може бути «Фінансовий менеджмент», «Макроекономіка» або що завгодно), та оцінюють студентів відповідно до їх балу за пройдений онлайн-курс. Іноді викладачі замінюють такими заняттями свої лекції. Але тут ми уже стикаємось з проблемою: викладач знімає з себе відповідальність і перекладає на інших свою роботу. Адже, виходить, що автор і спікер цього онлайн-курсу працює за викладача. Тобто, як і в будь-якому позитивному явищі, тут є свої проблеми.

Проте, окрім університетської освіти, студенти, які цікавляться економікою, фінансами або бізнесом, можуть брати участь у більш практичних освітніх заходах. Наприклад, наша асоціація регулярно організовує воркшопи, лекції, які проводять дуже досвідчені підприємці, інвестори або управлінці із компаній – членів нашої асоціації. Як правило, основними темами цих заходів є інвестиції, стартапи, підприємництво. Участь є безкоштовною, а заходи – абсолютно відкритими. В учасників є можливість послухати відомих практиків з міжнародним досвідом, поспілкуватися з ними. Зрозуміло, що спікери завжди розказують про практичні речі, а не про «понятійно-категоріальний апарат», який так люблять викладачі вишів…

Тобто головна проблема нашої освіти – це відсутність можливості отримати практичний досвід. Випускники економічних і фінансових спеціальностей не знають, як вести бізнес. Їх цьому не вчать. Звісно, тут ще й талант потрібен. Але багато чому можна навчити. Але, як на мене, ситуація покращується!

робоче місце

Реклама

Про корупцію в економічній і бізнес-освіті та маніпуляцію оцінками

На щастя, я знаю про хабарництво і корупцію в освіті лише зі слів моїх знайомих та колег, які навчалися чи працювали в інших університетах. Хоч я була і студенткою, і аспіранткою, і викладачкою, але на жодному з цих етапів я не зустрічала у своєму виші ані хабарництва, ані здирництва, ані підкупу. Тобто, я можу аналізувати ці процеси лише з інформації від друзів і колег з інших вишів.

Про корупцію у бізнес-школах говорити важко, адже вони переважно приватні. Щодо інших вишів, то можна відзначити, що рівень хабарництва в технічних, природничих та інженерних вишах і підрозділах – нижчий, аніж в суспільно-гуманітарних. Мабуть, це пов’язано зі складністю навчання. Але така закономірність точно існує.

Можливо, це трохи неоригінально, але я б радила студентам, які хочуть дати хабара за оцінку, подумати, що буде, якщо так само зараз чинять студенти медичного вишу, які можуть лікувати їх рідних.

Важливо зрозуміти, що цілеспрямовані та успішні дії неможливі без натхнення. А натхнення ви точно не купите за гроші. Нещодавно ми отримали ліцензію та проводили TEDx у Сумах. Вважаю, що нашим спікерам вдалося реалізувати концепцію «ідей, які варті поширення». Ми отримали відгуки, в яких гості заходу натхненно стверджують, що таки спробують зробити те, що вони раніше не наважувалися зробити.

До речі, в Україні ще є практика маніпуляції оцінками зі сторони студентів. Адже є якісні і кількісні показники успішності викладача. І якщо я поставила багато двійок – то це я поганий викладач, а не студент поганий. Тому деякі студенти щиро вважають, що коли викладач ставить їм погану оцінку – то робить гірше тільки собі.

Іноді зарубіжні університети навмисно штучно підвищують оцінки своїм студентам, аби утриматись на високих позиціях академічних рейтингів (деякі рейтинги передбачають наявність критерію середнього балу випускників). Мої колеги з University of Greenwich (Велика Британія) жаліються, що студенти на другому-третьому курсі можуть так само маніпулювати тим, що у разі їх відрахування, університет недоотримає значні кошти (адже навчання там – дуже дороге, а більшість студентів оплачують його за свій або сімейний рахунок).

робота

Поради студентам-економістам для подальшого працевлаштування

Бути активними. Бути ініціативними. Не боятися пробувати щось нове. Освоювати не лише свою спеціальність, але й суміжні спеціалізації. Їздити на різноманітні заходи як в інші міста України, так і за кордон. Зараз існує багато грантових пропозицій, і фінансову проблему, якщо вона існує, можна усунути. А такі візити – це завжди колосальний досвід, знайомство з новими і цікавими людьми, нові ідеї та можливості.

Вчіть мови. Коли співзасновника нашої Асоціації, інвестора запитують, яку мову краще вивчати, він відповідає, що будь-яку, головне, щоб це була мова програмування. Я також притримуюсь цієї думки. Оскільки зокрема моя робота пов’язана із венчурною індустрією (а це, переважно, інвестиції саме в ІТ), можу запевнити, що це – майбутнє України.

У студентській групі, де я була куратором, вчилася дівчина з Луганської області. У неї була академічна заборгованість з англійської, а вона її принципово не вчила, оскільки думала, що її життя визначене наперед. Що у неї немає іншого шляху, аніж повернутися у своє містечко і все життя працювати на заводі, де працювали її мати і бабуся. Я намагалася її переконати, що вона може влаштувати своє життя краще, але вона не вірила. Незабаром розпочалася війна. Дівчині довелося залишитися у Сумах (які вона вважала ледь не мегаполісом), перевезти туди матір. Вона закрила усі свої борги з англійської і почала підробляти репетиторкою. Шкода, що іноді людей можуть простимулювати до розвитку лише ось такі трагічні події. Проте, як бачимо, у складній ситуації завжди можна знайти рішення, яке перетворить життя на краще.

До речі, не думаю, що є сенс дивитись на диплом претендента на роботу. У наші часи профіль у соціальних мережах деколи може сказати більше про вміння і діяльність людини, ніж оцінки під час навчання.

робоче місце3

Про іноземні освітні практики, які варто запозичити

Я маю практику викладання в University of Greenwich (Велика Британія), а також для італійських студентів з Second University of Naples (Італія). Крім того, маю досвід участі у багатьох наукових конференціях і подіях як в Україні, так і за кордоном.

В Італії вважаю цікавими дві практики. Перша – це те, що студенти після закінчення бакалавріату мають можливість взяти собі “gap year” перед вступом до магістратури, аби краще зрозуміти, хто вони, і що вони хочуть. Друге – це введення поглиблених спеціалізацій під час навчання у магістратурі. На першому курсі магістратури студент обирає спеціалізацію, а на другому – ще більш поглиблену, яка дозволить йому працювати у конкретній компанії.

Це гарний приклад конструктивної співпраці між вищою школою та реальним сектором економіки. Студенти залишають свої побажання щодо подальшого працевлаштування, і якщо університет співпрацює з цією компанією, то вони виробляють план підготовки студента до роботи саме там.

*Редакція «Студвею» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор.

Фото: sitebuilderreport.com/stock-up

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus