Повномасштабна війна чинить колосальний тиск на українське суспільство, руйнуючи не лише матеріальну інфраструктуру, а й психологічне благополуччя людей. Постійні повітряні тривоги, втрата близьких, вимушене переселення, фінансова нестабільність та хронічна невизначеність акумулюють глибоке емоційне виснаження.
Наслідки цього тривалого стресу чітко відображаються в офіційній медичній статистиці. Фахівці аналітичного порталу «Слово і діло», спираючись на дані Інституту судової психіатрії та судової медицини МОЗ України, дослідили, як змінився характер і кількість звернень до психіатрів за роки війни, пише Studway.
До і після: порівняння з «доведєнним» 2020 роком
До початку повномасштабного вторгнення структура психічних захворювань в Україні мала дещо інший вигляд. Для порівняння, у 2020 році амбулаторну допомогу отримували 627,1 тисячі осіб, а у стаціонарах перебували 260,8 тисячі пацієнтів.
Тоді до п’ятірки найпоширеніших діагнозів входили:
- Розлади через вживання психоактивних речовин – 271,9 тис.
- Розлади через органічні зміни або ураження мозку – 105,9 тис.
- Розумова відсталість – 71,4 тис.
- Невротичні та пов’язані зі стресом розлади – 59,6 тис.
- Шизофренія та маячні розлади – близько 59,6 тис.
Четвертий рік війни: стрибок госпіталізацій на 33%
Станом на 2025 рік загальна картина психічного здоров’я нації зазнала суттєвих та тривожних змін. Показник амбулаторного лікування дещо знизився (до 540,1 тисячі осіб), проте критично зросла потреба саме у стаціонарній психіатричній допомозі.
Якщо у 2020 році у лікарнях перебували 260,8 тисячі пацієнтів, то у 2025 році ця цифра сягнула 347,3 тисячі осіб. Кількість госпіталізацій зросла на 86,5 тисячі випадків, що становить майже 33% збільшення навантаження на стаціонари.
Які розлади вийшли на перші позиції?
Хоча перше місце за кількістю звернень досі утримують проблеми, пов’язані із залежностями від алкоголю чи наркотиків, саме невротичні та стресові розлади продемонстрували найстрімкіший ріст. Вони офіційно увійшли до трійки лідерів серед причин амбулаторних звернень та госпіталізацій.
Сьогодні найчастішими приводами для лікування в умовах стаціонару є:
- Залежності від психоактивних речовин, алкоголю та сильнодіючих ліків.
- Органічні ураження мозку (сюди відносяться не лише вікові чи судинні зміни, а й фізичні травми та важкі наслідки контузій у військових і цивільних).
- Невротичні розлади, пов’язані зі стресом – прямий результат пережитих психотравмуючих подій, що проявляється у вигляді панічних атак, депресивних станів, фобій та вираженого ПТСР.
Коли варто звертатися по допомогу?
Медики та психологи наголошують: підвищена тривожність, порушення сну, постійне почуття провини або емоційне заціпеніння – це поширені реакції психіки на ненормальні події навколо.
Проте, якщо ці симптоми стають хронічними, заважають працювати, будувати стосунки та виконувати щоденні побутові справи, не варто чекати критичного погіршення стану. Своєчасне звернення до психотерапевта чи психіатра допоможе впоратися зі стресом на ранніх етапах і запобігти тривалій госпіталізації.
Нагадаємо, ми раніше розповідали, як війна впливає на екологію в Україні.
