Неекспресо. Феномен кави. Філіжанку?

Depositphotos_394840670_l-2015 (1)

ua.depositphotos.com / grivina

Усю тусовку кавових смаків, сортів, рецептів і звичок єднає один феномен. Феномен під назвою «неекспресо». Зараз видихни. Усе добре. Не «експресо», а «неекспресо».

Про користь, шкоду, етикет уживання кави написано вже багато, пишеться зараз і буде ще більше. І знову через неекспресо. Феномен старий, як міфи про Львівську копальню кави, але назва чомусь спала мені на думку лише кілька днів тому. Якраз після повідомлення колеги «Ми давно не ходили на каву», що в перекладі означає «Давай кудись вийдемо з офісу, я тобі таке-е-е-е-е-е розкажу!». От це і є неекспресо.

Це подія, культ, церемонія, ритуал, обряд, якщо хочеш. І зав’язане це все на каві. Тільки не на каві як напої, а на каві як ідеології. Так, як китайське чаювання, тільки кавування і не китайське. І так, у цій статті ще багато буде згадуватись «кава».

І щоб не було запитань, чому «неекспресо»: вважаймо це прихованою пропагандою, скороченою від «Та не “експресо”, а “еспресо”, коли ти вже то затямиш, безкультурщино!?». І якщо «експресо» (один раз прочитай і забудь це слово!) ще можна випити (якщо, звісно, після презирливого погляду бариста у відповідь на таке замовлення ще та кава лізтиме в горло), то «неекспресо» – це не тільки про напій, а й про новий спосіб комунікації.

Кава об’єднує. Так, те саме можна було б сказати і про келишок ігристого, і про кухоль хорошого нефільтрованого. Але кава об’єднує не смаком і п’янить інакше. Вона давно стала частиною нашого способу соціалізації і є свого роду неромантичним Купідоном, який пуляє в серця ароматами свіжозмеленої арабіки.

Якщо тобі знайомі фразочки на кшталт: «Давай підемо на каву? Я розкажу детальніше», «Не хочеш зустрітись на каву?», «Приїду – обов’язково маємо сходити на каву!», «Може, замість пари на каву?», то ти вже знаєш, що «піти на каву» вже давно не означає прийняти кофеїновий допінг, після якого ранками розплющуються очі, а ночами пишуться есеї. Це привід запросити краша на перше побачення, витягнути старого друга на зустріч (легше із себе видавити запрошення на каву, ніж «Я скучила, давай побачимось»), колегу на переговори чи себе на роздуми про життя-буття наодинці.

Можна піти на каву і в результаті навіть її не замовити. Потягувати какао, виловлювати шматочки імбиру із чаю чи дивитись, як м’якоть колишнього апельсина збирається під вінцями склянки із фрешем. Але говорити, говорити, говорити: ви ж на каву вийшли не просто так! От і неекспресо в дії.

Якщо раптом тобі захотілося випити кавуськи або просто «сходити на каву», ось трошки рекомендацій, де і напої смакують, і атмосфера неекспресо.

❤ Vagabond Cafe & Vintage Corner на вул. Сковороди, 7. Вінтажно, затишно, на Контрактовій.
❤ Кафе-пекарня «Хлібний» на вул. Великій Васильківській, 67/7 (але є ще й на Хрещатику та Шота Руставелі). По найсмачніші круасани в столиці – сюди!
❤ Бар «1818» на вул. Костянтинівській, 11. Шикарний заклад і пейзажі Подолу з даху готелю Bursa.
❤ ONE LOVE coffee у PinchukArtCentre. Мекка всіх кавоманів міста!
❤ «П’яна Вишня» на вул. Хрещатик, 13. Якщо ти не їдеш до Львова, він їде до тебе. І везе вишнівку. Неекспресо – це «йти на каву», а не обов’язково пити її, пам’ятаєш?

То як? Філіжанку?

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus