Як повідомив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко у “Facebook”, заклади вищої освіти мають бути готовими швидко змінювати формат навчання відповідно до безпекової ситуації. Освітній процес під час війни не повинен залежати від одного сценарію, тому університетам необхідно заздалегідь підготувати порядок переходу між очними, дистанційними та асинхронними заняттями.
Кожен заклад вищої освіти має визначити зрозумілий для студентів і викладачів протокол дій на випадок повітряних тривог, перебоїв з електроенергією чи зв’язком. Учасники освітнього процесу повинні знати ці правила ще до виникнення кризової ситуації, а після стабілізації умов університети мають організовано повертатися до звичного розкладу, пише “Studway” (http://studway.com.ua/).
Вишам рекомендують підготувати кілька сценаріїв навчання
Університетам необхідно заздалегідь визначити, за яких обставин студенти продовжують навчатися очно, коли окремі заняття переводяться в дистанційний формат і як організовується освітній процес у разі тривалих повітряних тривог.
Серед основних ситуацій, для яких заклади мають підготувати алгоритми:
- очне проведення занять за безпечних умов;
- переведення частини навчального процесу в дистанційний формат;
- переривання навчання під час тривалих повітряних тривог;
- організація роботи за перебоїв з електроенергією;
- дії у разі проблем з інтернетом або іншими каналами зв’язку;
- порядок повернення до звичайного розкладу після нормалізації ситуації.
Окрему увагу Микола Трофименко приділив дистанційному формату. За його словами, університети не повинні починати створювати необхідну систему вже після виникнення чергової надзвичайної ситуації.
««Дистанційний формат теж має бути готовою системою, а не рішенням, яке починають збирати після чергової тривалої тривоги. Робочі місця викладачів, доступ до електроенергії та інтернету, університетська цифрова платформа, дистанційний розклад, навчальні матеріали, основний і резервний канали зв’язку — усе це варто підготувати завчасно», — повідомив Микола Трофименко.»
За роки пандемії COVID-19 та повномасштабної війни українські заклади вищої освіти вже напрацювали відповідні механізми. Тепер, як зазначив посадовець, варто перевірити їхню працездатність та за потреби вдосконалити.
Під час повітряної тривоги синхронні заняття перериватимуть
Безпека студентів і викладачів залишається пріоритетом. Якщо під час заняття необхідно перейти до укриття, синхронне навчання має бути перерване на час переміщення.
Якщо після цього частина студентів не може знову долучитися до заняття через відсутність електроенергії, проблеми зі зв’язком або умови в укритті, університет повинен передбачити альтернативний спосіб опрацювання матеріалу.
Трофименко пояснив, які можливості мають отримати студенти в таких обставинах.
««Безпека завжди має пріоритет. Якщо викладачу або студентам потрібно перейти в укриття, синхронне заняття переривається на час переміщення. Якщо після цього частина групи через зв’язок, електроенергію чи умови в укритті не може повернутися до заняття, люди мають отримати матеріали для асинхронної роботи, доступ до запису або інших навчальних матеріалів, а також можливість отримання консультації викладача», — уточнив він.»
Таким чином, пропущене через небезпеку синхронне заняття не повинно означати втрату навчального матеріалу. Студентам мають забезпечити можливість опрацювати тему в іншому форматі.
Лабораторні та практичні роботи потребуватимуть окремого планування
У МОН також звернули увагу на різницю між компонентами освітніх програм. Не всі види занять можна однаково ефективно перенести в дистанційний формат.
Лабораторні роботи, практичні заняття та навчання зі спеціальним обладнанням вимагають фізичної присутності. Їх рекомендують планувати на періоди, коли безпекова ситуація дозволяє працювати очно, або організовувати безпосередньо в належним чином облаштованих укриттях.
Водночас консультації, самостійну та проєктну роботу можна переводити в дистанційний чи асинхронний режим. Лекційний графік також має залишатися гнучким.
Трофименко деталізував принцип розподілу різних видів навчальної роботи.
««Лабораторні, практичні заняття та робота зі спеціальним обладнанням потребують очної присутності — їх варто планувати на періоди, коли це дозволяє безпекова ситуація або одразу в укриттях. Консультації, самостійну чи проєктну роботу можна організовувати дистанційно або асинхронно. Планування лекцій має бути достатньо гнучким, щоб забезпечити засвоєння необхідного матеріалу в безпечних умовах і не втратити зв’язок викладача з аудиторією», — зауважив заступник міністра.»
Такий підхід має допомогти зберегти зміст освітньої програми навіть тоді, коли звичайний розклад доводиться регулярно коригувати. У моделі навчання рекомендують враховувати, чи потребує конкретне заняття особистої взаємодії, спеціального обладнання або може бути виконане студентом самостійно.
Для студентів мають створити єдину цифрову точку входу
Ще одним важливим елементом організації навчання є комунікація. Інформація про розклад, посилання на онлайн-заняття та навчальні завдання не повинна бути розпорошена між різними чатами й платформами.
Університетам рекомендують мати зрозумілу цифрову точку входу, де студент зможе знайти необхідну інформацію. Паралельно потрібен резервний канал зв’язку на випадок технічних проблем з основною системою.
Трофименко пояснив, чому університетам необхідно впорядкувати цифрову комунікацію.
««Студент не повинен шукати розклад в одному чаті, покликання на заняття — в іншому, а завдання — у третьому. Університету потрібна зрозуміла цифрова точка входу та резервний канал на випадок технічних проблем», — зазначив він.»
Після тривалого періоду навчання у зміненому форматі університетам також рекомендують оцінювати виконання освітньої програми. Необхідно визначити, які теми вдалося пройти повністю, які практичні роботи потребують додаткового часу та що необхідно перенести на наступні тижні. Після такого аналізу навчальний план і розклад можуть коригувати.
Нагадаємо, раніше ми писали про те що медичні виші України можуть скоротити через плани щодо держзамовлення МОЗ.
