Чи варто починати кар’єру в науці – розповідає науковиця Дарина Гладун

1280px-Дарина_Гладун_2017

Дарина Гладун.

Науку неможливо покинути, якщо бодай раз відчуєш радість наукового відкриття, – каже Дарина Гладун, дослідниця, поетка та перекладачка.
Дарина вирішила займатися наукою, незважаючи на те, що це складно та займає багато часу. У інтерв’ю для «Студвей» вона розповіла, чому наукова діяльність варта усіх зусиль.

Про роль науки

Для мене наука – це спосіб життя. Наукові дослідження багато розповідають про світ і про місце кожної конкретної людини у ньому. Знайомлячись із працями вчених, ти розширюєш горизонти свідомості.

У світі пост-правди, переповненому псевдо-фактами і рекламою, наука — це Диво-Жінка, до якої можна звернутися за допомогою, підтримкою і перевіреною інформацією.

Під час навчання у школі та університеті я думала, що важливими є тільки значні наукові відкриття, тому не розуміла, чому нам дають такі дрібні завдання: дослідити дерева навколо школи, метафори в оповіданнях Ольги Кобилянської…Чому б одразу не дати нам дослідити щось грандіозне?

Але зараз я розумію, що не існує великих чи малих тем. Будь-яка наукова робота може мати вражаючий результат і стати причиною серйозного відкриття.

Ми оцінюємо велич того чи іншого відкриття пост-фактум. Але сам процес теж страшенно захопливий.

Не знаю, чому досі немає квест-кімнат або відеоігор, у яких кожен охочий зміг би спробувати провести наукове дослідження!

Реклама

Про невдачі в науці

Невдачі – така ж частина роботи, як і успіхи. Наприклад, я багато працюю з усною історією – збираю й записую спогади інших людей.

Мої повідомлення, дзвінки й листи ігнорують частіше, ніж відповідають на них. І це, звісно, засмучує, адже є інформація, якою володіє лише одна конкретна людина. На жаль, такі унікальні дані іноді відходять разом із нею.

Але я завжди сподіваюся, що збереглися нотатки, щоденники, листи… І насправді іноді таки знаходжу те, що вважала втраченим, у найбільш несподіваний момент.

Про те, як науковцю розподіляти час

Загалом, я не можу сказати, що маю хоча б хвилину вільного часу. Тобто часу, коли б узагалі не думала про дослідження. Тому, до певної міри увесь час, коли я не сплю, я працюю, перекладаю, навчаю й навчаюся.

А стороннім, навпаки, може здатися, що в мене забагато вільного часу, адже я можу кудись поїхати, погуляти, сходити в кіно… Просто робота науковиці і поетки — нескінченна й нерегламентована.

І я не можу взяти й припинити думати про перформанс, або думати про своїх учнів чи про онлайн-курс, який зараз проходжу, або про переклад. Десь між усіма цими активностями я пишу власні вірші.

Щоб не виснажуватися, я сегментую діяльність на проєкти. Наприклад, стаття — це проєкт, переклад поетичної збірки — це проєкт, лекція — це проєкт. Організовую час так, щоб два проєкти одного виду діяльності не йшли послідовно. Тоді все вдається значно краще і швидше.

Про успіх в науці

Для установи, з якою співпрацюєте, успішність роботи вимірюють у кількісних показниках.

«Але ж вона думає, що кількість не завжди означає якість!» — можете заперечити ви. І це буде слушне заперечення.

Я особисто сприймаю вимоги до кількості статей чи виступів на конференціях як рекомендації. І не завжди їх дотримуюся.

Для мене важливе, передусім, дослідження, його об’єктивність і якість. Сам процес дослідження переважно дуже захопливий і нагадує детектив — тільки я шукаю не злочинців.

Чому варто лишатися в науці

Уявіть лише: про це не написано у жодній книжці, у жодній статті, і це могло б спокійно залишитися непоміченим, але прийшли ви і все змінилося!

Найменші ваші наукові відкриття значно цінніші за всю інформацію, яку можна прочитати у виданих статтях і книжках, оскільки: 1) ця інформація вже відома; 2) її здобули не ви.

Різниця між просто читанням літератури й науковим дослідженням така ж як між відвідуванням музею й участю в археологічній експедиції. Зрештою, ви можете побачити ті ж об’єкти. Але в музеї ви будете дивитися на них з позиції споживача, а в експедиції — з позиції дослідника.

Я думала після магістратури припинити дослідження, але мого молодечого запалу вистачило на два-три місяці. Виявилося, щоб без пошуку й вивчення поетичних перформансів моє життя не таке вже й цікаве.

Я зрозуміла, що найцінніша частина моєї магістерської – не написана й захищена робота, а шлях до неї й ті люди, яких я зустріла на цьому шляху.

Але перерва на роздуми була дуже корисною для мене. За цей час я осмислила ті зміни, що відбулися в моєму житті, розставила пріоритети.

У когось такі перерви тривають кілька місяців, у когось – кілька років, інші можуть не бути задіяні в науковій роботі десятиліттями. Протягом цього періоду людина здобуває новий досвід, який потім зможе використати у дослідженнях.

Наприклад, я на роботі дізналася дуже багато цінної інформації про перформанс в Україні та познайомилася з митцями-перформерами.

Про вибір майбутньої професії

Коли вирішуєте, який фах обрати, важливо пам’ятати, що займатися ним ви будете не три дні, не місяць і не кілька років, а, в перспективі, кілька десятиліть.

Поговоріть із тими, хто багато часу присвятив тій професії, яку ви обрали, розпитайте про перебіг їхнього типового робочого дня, про вихідні, про те, чого їм бракує на роботі.

Важливо зрозуміти, чи підходить вам особисто графік роботи, рівень заробітної платні, перспективи кар’єри. І якщо ви будете все це знати, то зможете не лише обрати фах, але й такий графік і форму роботи, яка буде комфортною саме для вас.

Мені комфортно займатися проєктною роботою, а не працювати в офісі 40 годин на тиждень. Це знання я отримала з досвідом, тож ще одна порада від мене: спробуйте.

Коли мені було 16 років, я дуже хотіла бути журналісткою, тож влаштувалася на літніх канікулах у місцеву газету «Проскурів». Кілька місяців я час від часу виконувала там завдання і зрозуміла, що вони досить однотипні, що є певна політика редакції, якої всі дотримуються.

До мене всі добре ставилися й давали відповідальні завдання (наприклад, перше в житті інтерв’ю я взяла в голови обласного осередку спілки архітекторів). Але я зрозуміла, що займатися такою роботою ціле життя мені буде нецікаво.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus