Майбутнє Нахімовської академії та військової освіти

покидая севастополь нахимовцы студвей

 

Академію військово-морських сил імені П. С. Нахімова передислоковано до Одеси, де вона стала факультетом при Одеській національній морській академії. До Одеси переїхало близько 2% викладачів і 40% курсантів. Про сучасну військову освіту та про ситуацію з Академією ми поговорили з т. в. о. заступника начальника Академії з виховної роботи Аркадієм Степаненком.
Чорноморське училище ордену Червоної зірки імені П. С. Нахімова залишилося, але воно уже під РФ.

Хто наразі є начальником Нахімовського училища?

З 2013-го до 2014-го т. в. о. начальника академії є Гончаренко Петро Дмитрович. До нього був Неїжпапа Олексій Леонідович. На цей час він виконує обов’язки заступника командувача з бойової підготовки Військово-морських сил Збройних сил Украйни.

12_06_2014_Скорина_Іван_Нахімовське_зникне_фото1

В Нахімовському знімають прапор України, Севастополь.

Як буде організовано навчання в Одеській національній морській академії?

— Очікується директива з Києва щодо переміщення нашого училища з військової академії в Одеську національну морську академію. «Нахімку» буде розформовано, натомість створено факультет військово-морських сил ОНМА. Уже 4 червня 2014 року вийшла постанова про утворення факультету. Планується, що начальником цього факультету буде призначений Шаров Ростислав Анатолійович.

А Нахімовське училище в Криму залишилося?

— Так, Чорноморське училище ордену Червоної зірки імені П. С. Нахімова залишилося (перейменоване в Чорноморське — авт.), але воно уже під РФ. Начальником призначений російський контр-адмірал Смоляк, який до речі, також закінчив Нахімку.

Розкажіть трохи про навчання «нахімовців» за кордоном. Як нам відомо, Європа запрошує українських курсантів.

— Зараз курсанти інтенсивно вивчають англійську мову для того, аби навчатися у Великобританії та Франції. Для них це цінний досвід та можливість урізноманітнити процес отримання освіти. Ми відбираємо найкращих за знанням англійської мови, дисципліною та навчанням. Уже 7 числа три курсанти виїхали до Великобританії на навчання терміном півтора роки. Після повернення ці роки їм зараховуються в програму, і далі вони навчатимуться на факультеті.

Курсанти на шляху в Одесу.

Курсанти на шляху в Одесу.

Після рекордної мобілізації, коли велика кількість чоловіків записувалася до армії, почали говорити про відродження наших силових структур. Як ви вважаєте, чим спричинена така активність?

— Поки був мир, військові й армія були не потрібні. І тому тепер ми маємо те, що маємо. У зв’язку з ситуацією в країні ставлення до військових в суспільстві змінилося. Військових моряків дуже гарно прийняла Одеса. Було надано моральну та матеріальну допомогу в організації розміщення, харчування, тож потроху змінюється і система військових сил.

Мені не подобається, коли набирають всіляких сотників, які нічого не тямлять у воєнній справі. Але, загалом, я думаю, що «Правий сектор» — справжні патріоти.

А що ми все таки «маємо»? Які у військовій системі найкритичніші проблеми?

— Найперше — обмежене фінансування весь час, соціальні пакети мізерні. Через це статус офіцера впав нижче середнього рівня. Уявіть собі, у нього 1000 людей в підпорядкуванні, а він змушений думати не тільки про них, але і про свій добробут. З кораблями також проблеми — потрібно будувати нові. Ті, що є, вже 25─30 років у роботі. Всі терміни вийшли.

Які мають бути перші кроки Президента для вирішення цих проблем?

— По-перше, атестація — відібрати справді кращих. По-друге, забезпечити військовослужбовцям нормальний соціальний захист. Іще одне: Петро Порошенко на інавгурації сказав, що слово «генерал» має асоціюватись зі словом «герой», а не «корупція». От це теж проблема.

А як ви ставитеся до «Правого сектору» у складі МВС?

— Вважаю, що військові люди мають бути навчені, підготовлені. Це стосується і Національної гвардії. Мені не подобається, коли там набирають всіляких сотників, які нічого не тямлять у воєнній справі. Але, загалом, я думаю, що «Правий сектор» — справжні патріоти. Вони вже зарекомендували себе на Грушевського та на Майдані.

Також на інавгурації Петро Порошенко визначив важливим пріоритетом розвиток військової системи. Як ви ставитеся до нового Президента та його починань?

— Президент для нас у першу чергу — головнокомандуючий. Це та людина, накази якої ми виконуватимемо незалежно від власних уподобань. Скажу чесно, я і сам голосував за Порошенка. І він до нас приїжджав, піклувався, так би мовити. Мене все влаштовує, окрім того, що він бізнесмен.

Зустріч Порошенка з курсантами в Одесі.

Зустріч Порошенка з курсантами в Одесі.

До речі, щодо корупції. ви як людина зі сфери військової освіти могли б констатувати наявність корупції? Зокрема, у Нахімовському училищі?

— Зі свого власного досвіду скажу, що я з нею не стикався. У нас п’ять контрольних органів було. До того ж, сам вступний конкурс складний, багато людей відсіюються за станом здоров’я. Фізичної підготовки не вистачає сучасним вступникам. Коротше, нема за що давати хабарі.

Як вирішити проблему недостатньої фізпідготовки вступників?

— Поновити нормальне фізичне виховання у школах. Планку для військових опускати взагалі не можна. Бо їм потім нас із вами захищати. В СРСР ніколи такого не було, щоб люди приходили у військовий навчальний заклад і складали фізичне виховання на двійку.

 Ми, військові, називаємо тих, хто пройшов військову кафедру, «піджаками». Тобто, це люди, які отримали звання лейтенанта запасу, хоча розумово не досягли того рівня.

Але ж зараз військкомати приписують хлопців і зі сколіозом, і з короткозорістю.

— Насправді для сучасного військового не так важлива фізпідготовка, як інтелект і відданість державі.

Як думаєте, чи потрібно проводити обов’язкові курси військової освіти у кожному навчальному закладі?

— Звичайно. Треба поновити в школах не тільки фізичне, але і військове виховання. Потрібно проводити у кожному навчальному закладі спеціальні курси військової підготовки. Раніше це було. І люди були якось більш підковані у цих питаннях.

А має сенс військова кафедра зараз?

— Раніше військова кафедра була популярнішою, бо після неї не призивали на строкову службу в армію. Зараз популярність її різко упала, бо армія у нас контрактна. До того ж, в плані знання військова кафедра нічого не дає. Ми, військові, називаємо тих, хто пройшов кафедру, «піджаками». Тобто, це люди, які отримали звання лейтенанта запасу, хоча розумово не досягли того рівня. Наші діти п’ять років тренують дисципліні: зарядка кожен день, стройова підготовка.

Треба прожити в цій системі, щоб мислити як військова людина.Військова кафедра не дає цього ефекту. Хоча багато хлопців після неї самі йдуть у військкомати на призов. Зараз в армії багато хто потрібен — не тільки власне військові, але і різні спеціалісти. Узагалі військова кафедра має сенс лише в межах строкової служби. Потрібно повернути строкову службу, бо контрактна себе не виправдовує в Україні. Розумієте, Ізраїль і Німеччина не змогли перейти на контрактну службу, а Україна взяла і перейшла. На контрактній службі весь непотріб — люди, які не знайшли себе у житті. Як казав Анатолій Гриценко: «Армія ─ це не притулок для обездолених та ницих». Військові мають бути справжніми професіоналами.

Ми планували переїхати до Одеси тільки в найгіршому випадку. І він настав.

А які проблеми існують у сфері військово-морської освіти? Зокрема, у вас в училищі?

— Курсанти просять більше практики, а у нас була обмежена програма підготовки. До того ж, цього року в нас 92 вступники замість стабільних 40 у минулі роки. Це вдвічі більше. Кожному курсантові треба якнайчастіше виходити в море, а кораблів обмаль. Не вистачає тренажерів. Загалом, усе впирається у фінансування. От, наприклад, у курсантів, що переїхали в Одесу, стипендія 200 грн, а у хлопців, які залишилися в Росії, — 7000 гривень. Є різниця? А все інше ми напрацьовуємо. З досвідом та кваліфікацією у нас все нормально.

А що це за тренажери і де їх взяти?

— Симулятори. Наприклад, «ходовой мостик» (організація ходової навігаційної вахти (bridge team management) — авт.). Там є «капітан корабля», який має керувати моряками. Це все має відпрацьовуватися безпосередньо на бойових кораблях, але в той же час краще, щоб курсанти могли віртуально розібратися. Також є тренажери зброї. Їх постачають з-за кордону. Тут, в ОНМА, є ці тренажери, і вони все це напрацьовують. Тож і ми скоро підключимося.

Яка перспектива у випускника училища?

— Усі наші курсанти навчаються на бюджетній основі, денна форма навчання. І на них є певне державне замовлення. Це означає, що кожен випускник Академії буде працевлаштованим. Далі уже кожен за своїм фахом обирає ту чи іншу спеціальність — служба на кораблях, викладацька діяльність у навчальних закладах і т. д.

Чи ходять курсанти у дальні плавання?

— Наш корабель «Гетьман Сагайдачний» оце півроку був в Африканському розі, до того «Константин Ольшанський» і той самий «Сагайдачний» до Америки ходили. У всіх навчаннях, що проходять і у Чорному морі, й у Середземному, разом із НАТО, курсанти беруть участь.

«Одеса нас гарно прийняла…»

«Одеса нас гарно прийняла…»

Деякі молоді військовослужбовці скаржаться на «дідівщину», яка не дає можливості реалізовувати нові починання. Як ви прокоментуєте таке висловлювання?

— Я сам проходив училище, воно розвиває здатність навчатися самостійно. Взагалі, військова людина — це виконавець. Я повністю пройшов від самого низу до гори кар’єрної драбини. І знаю, що для того, щоб віддавати накази, потрібно спочатку навчитися їх виконувати. В армії є чітка ієрархія. У цьому плані «дідівщина» не є чимось поганим. Звичайно, коли там б’ють і знущаються… Це недопустимо.

І наостанок запитаю, чи хотіли б ви повернутися у Крим і повернути Крим Україні?

— Україна — воєнно-морська держава. Розумієте, ми планували переїхати до Одеси тільки в найгіршому випадку. І він настав. Багато офіцерів залишили в Криму дружин, дітей, сім’ї, квартири. Тому я особисто мрію про повернення. Але лише в український Крим.

Фото: infokava.com, dumskaya.net, news.bigmir.net, chasipodii.net, sevastopolis.com, pravda-tv.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus