На тобі хайплять за допомогою… І цей заголовок також клікбейт!

media (1) (1)

«Євробачення», томос, євробляхи й пакети «АТБ» – що спільного в цих акул українського інтернету? Хайп та клікбейт. Теми, які захоплюють інформаційний простір і стають мемом дня.

Нікому не подобається, коли йому активно насаджують певну думку, але кого звинуватити у вебпросторі? Немає єдиного відповідального за утворення шуму й гаму навколо якоїсь теми. А можливо, той шум не такий уже й страшний?

Що це таке і де воно взялось

Давай розбиратись на прикладі. Яскравий взірець хайпу, який завершився невдало, – відео від ютуба під назвою «YouTube Rewind», що підсумовує річну активність компанії. Ютуб прагне створювати позитивний образ усього, що відбувається на платформі, аби батьки не забороняли дітям користуватись ним, а рекламодавці вкладали більше коштів. Цьогоріч ця стратегія стала очевидною для користувачів – і «YouTube Rewind» мало тонну критики.

Розробники показали невдалі експерименти з плавленням губної помади, корейську попмузику, АСМР з їжею та інші веселі приклади. Користувачів обурило ігнорування негативу: скандалу з дитячими відео сексуального змісту, расистських відео, що збирали мільйони переглядів, і блогерів, які знімали незалежні розслідування. Через бажання позитивного хайпу команда ютуба отримала набагато більше дизлайків (16 мільйонів), аніж лайків (2,5 мільйони) за «Rewind».

Щоправда, ще частіше хайп якраз негативний. Основні його особливості:

  • обговорюваність серед масштабної цільової аудиторії;
  • резонанс за будь-яку ціну;
  • надмірна галасливість, кричущість, агресивність;
  • використання широковідомих образів, персонажів, особистостей;
  • ціль – просування певного продукту чи теми.

Клікбейт – зневажливий термін для вебконтенту, метою якого є дохід від онлайн-реклами, особливо на шкоду якості або точності інформації. У ньому використовуються сенсаційні заголовки чи привабливі картинки для збільшення кількості кліків і заохочення поширювати матеріал. Оскільки мета – не донести сенс найкращим чином, а переконати якомога більше користувачів перейти на сторінку з матеріалом, клікбейт-заголовки зазвичай недоговорюють суть інформаційного приводу і допускають брехню.

Кричущі заголовки «настрибують» на нас звідусіль. Усі ці «Їй вдалося схуднути на 30 кілограмів! Вона використала лише…», «Завдяки цьому продукту ви більше ніколи не будете хворіти!» або «Молодий хлопець зайшов у фейсбук і не зміг повірити власним очам!» Знайомо?

Приманка змушує нас переходити з одного посилання на інше, підіймаючи сайтам відвідуваність. Це роблять для того, щоб отримати першість у пошукових системах (у кращому випадку) чи поширити вірус на твоєму ПК (у гіршому випадку).

Часто клікбейт-маніпуляції використовують саме на ютубі. Через нестримний приріст кількості відеоблогерів, ютубери використовують нечіткі, яскраві та провокативні назви, щоб серед сотень інших відео користувач обрав саме їхнє. Інколи це виправдано: щоб привернути увагу до дійсно важливих подій. До того ж це можна весело обіграти в самому ролику. Проте частіше клікбейт слугує лише для підняття рейтингів.

Основні його ознаки:

  • провокація;
  • неповна інформація (три крапки, незавершене речення);
  • надто нав’язливе звернення («Ти знаєш…», «Тобі потрібно…»);
  • заклики до негайного перегляду («Терміново!», «Шок!»);
  • інтрига.

girl2 (1) (1)

Реклама

Чи є хайп однозначним злом?

Молодь наче вже й не фанатіє від телебачення і давно перейшла у вебпростір, однак блакитні екрани й надалі «рулять» масовою свідомістю. Це підказує, чому онлайн-видання і блогери активно використовують клікбейт і хайп: щоб скласти конкуренцію.

Чи ми б читали онлайн-видання, чи дивилися б інтерв’ю на ютубі, якби вони насильно не притягували нашу увагу? Якщо автор використовує хайп і клікбейт, це може означати, що він/вона потребує монетизації або благає звернути увагу на його роботу. Можливо, він/вона зробив(-ла) неймовірне відкриття чи розкрив(-ла) політичну таємницю! Найбільша різниця між справжніми новинами й пустим клікбейтом: перші розкривають у тексті всі деталі заголовка.

З українських незалежних онлайн-медіа можемо побачити, що «гучний крик» – вагома можливість розширити свою цільову аудиторію. Через стійких фанатів ТБ вебпортали потерпають від недовіри. Ще б пак, інтернет-журнали в нас читає прогресивна молодь, урбаністи й хіпстери. Людині ж, яка все життя читала газету, важко перелаштуватись на неконтактний інтернет. Його не можна покласти біля крісла, відчути запах фарби, зігнати муху теж не вийде. Річ у звичці. Щоб затягувати людей, доводиться «галасувати» сильніше.

Та чи є клікбейт основною ознакою популярних українських онлайн-видань? Не завжди. Часто журналісти, редактори й піарники намагаються прищепити нам звичку аналізувати інформацію, висловлювати свою думку, сперечатись чи підтримувати обґрунтовано.

Відома платформа «Buro 24/7» не приправляє «гострим соусом» хайпу назви своїх матеріалів, проте інколи залишає невелику інтригу для читача, наче фліртуючи запитаннями: «Звідки взявся Тімоті Шаламе?», «Реліквії Нотр-Даму: що вдалось зберегти» – або використовує яскраві терміни, як-от «Гід стосунками в епоху соцмереж: 8 головних трендів».

На противагу їм, редакція музичного онлайн-видання «СЛУХ» відкрито заявляє про своє «хайпожерство» й використання маніпулятивних технологій у заголовках. Пояснюють це тим, що для того, аби розширити цільову аудиторію музичних видань в Україні, вони намагаються поширювати свої матеріали в цікавий спосіб для людей з різними смаками і з різних соціальних груп. Саме так, через клікбейтні назви, вони ще й поширюють глибокі аналітичні матеріали про музику серед читачів: «Як емігрант із “совка” перевернув світ альтернативного хіп-хопу», «Чесна відповідь: навіщо я брав участь у відборі на “Євробачення”».

Свої тренди існують у кожній індустрії, і журналістика не виняток. Зараз незалежні українські медіа лише здобувають популярність серед широкої публіки. Згадаймо історію про недавнє підняття феміністичних рухів у світі. Через відкриті позиції учасниць акцій багато людей почали негативно реагувати на їхні ідеї. Проте зараз фемінітиви стали нормою, а публічні заяви, які надають привілеї одній статі, сприймаються негативно. Чи вегетаріанство: коли в Україні лише з’являвся тренд на «зелений» спосіб життя, багато людей не розуміли позицій першопрохідців. Тепер кількість закладів із веганськими та вегетаріанськими стравами зростає з кожним днем.

Клікбейт і хайп пройдуть той самий шлях. Зараз медійники з онлайн-видань намагаються таким методом привернути увагу якомога більшої кількості читачів. Коли ж вони досягнуть того рівня довіри й популярності, якого прагнуть, потреба в клікбейті зникне сама по собі. А зараз, коли для якісних українських незалежних видань хайп і клікбейт – це єдиний спосіб вийти назустріч загальнонаціональній аудиторії, то чом би й не додавати перцю корисній страві?

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus