Попри систематичні та цинічні удари російських окупантів по цивільній інфраструктурі та розподільчих центрах ритейлерів, ситуація на українському продовольчому ринку залишається повністю контрольованою. Жодного критичного дефіциту базових товарів харчування в країні немає.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час офіційного брифінгу пояснив, як ворожі обстріли впливають на логістику та який запас продуктів дійсно варто мати кожній українській родині, пише Studway з посиланням на РБК-Україна.
Форс-мажори війни: на скільки днів купувати продукти
В умовах повномасштабної війни потенційні форс-мажори залишаються реальністю, тому мати певний обсяг харчів дома – цілком розумний крок. Однак урядовець наголошує: скуповувати гречку й консерви мішками на місяці наперед немає жодного сенсу.
Оптимальний та обґрунтований орієнтир для цивільного населення – мінімальний тижневий запас продуктів.
Формувати його варто з урахуванням індивідуальних потреб родини:
- Запас на 7 днів: дозволяє комфортно пережити можливі тимчасові затримки в логістиці чи збої в постачанні до конкретного магазину;
- Відсутність паніки: передумов для створення довгострокових продуктових резервів на місяці немає, адже обсяги вітчизняного виробництва основних категорій повністю перекривають внутрішнє споживання.
Навіть якщо через обстріли складу певний товар тимчасово зникає з полиць супермаркету, ритейл швидко перенаправляє потоки, і позиція знову з’являється у продажу.
Мільярдні збитки бізнесу та децентралізація складів
Ворожі атаки на продовольчу інфраструктуру завдають серйозного удару по українському бізнесу. Зокрема, тільки серпневі удари РФ по великих розподільчих центрах завдали збитків, які оцінюються у десятки мільярдів гривень.
Аби мінімізувати ризики та убезпечити логістику від нових прильотів, український ритейл змушений кардинально змінювати підходи до зберігання товарів:
- Відмова від гігантських хабів: на зміну великим централізованим складам приходить модель мережі дрібних розподільчих пунктів.
- Диверсифікація ризиків: розсередження товарних запасів по різних локаціях дозволяє уникнути одномоментної втрати величезних обсягів продукції та гарантує безперебійні поставки в магазини.
Українська аграрна система та торговельні мережі демонструють високу гнучкість, тому дефіциту соціально значущих товарів в Україні не фіксується і не передбачається.
Нагадаємо, ми раніше розповідали про субсидії з вересня 2026: як зміняться виплати та кому проведено перерахунок.
