Мотиваційний лист: шукайте можливостей, а не виправдань.

Здається, про мотиваційний лист ми вже розповіли чи не все. Наостанок – кілька штрихів щодо того, чого очікують від вас організатори і в чому Ірина бачить причини свого успіху.

1. Що хочуть отримати з мотиваційного листа організатори? На вашу думку, чи приділяють вони вивченню інформації про аплікантів багато часу?

З мотиваційного листа організатори хочуть зрозуміти, чи підходите ви їм: чи відповідаєте усім вимогам, чи маєте достатньо необхідного досвіду та чи достатньо сильна ваша мотивація. Бувають випадки, особливо в академічному середовищі, коли мотивація може відіграти важливішу роль, аніж попередній досвід, оскільки практика показує, що саме добре замотивовані люди дають найкращі результати.

Оскільки через руки організаторів проходять сотні, а інколи й тисячі заявок, а на розгляд їх виділяється зазвичай не більше, аніж 2─3 дні, то можна підрахувати, що на одного апліката припадає не так вже й багато часу. Саме тому у ваших інтересах прикласти максимально зусиль для того, щоб ваша заявка вирізнялася посеред інших (в хорошому розумінні) та містила в лише концентровану релевантну до позиції інформацію.

Категорично не рекомендується в мотиваційних листах «лити водичку».

2. Не секрет, що хлопцям часто віддають перевагу на подібних речах – їх банально менше, і нерідко організатори зазначають у листі: «Потрібно n чоловіків для забезпечення гендерних квот». Наскільки гендерні, релігійні тощо показники впливають на відбір учасника?

Якщо чесно, то про таку «гендерну нерівність» щодо участі у міжнародних програмах я ніколи не чула. Навпаки, зараз є багато фондів, що спонсорують наукову діяльність саме жінок. Всілякі там міжнародні феміністичні організації і тому подібне.

3. Як ви вважаєте, у чому ваш особистий успіх? Як вдалося взяти участь у такій кількості міжнародних заходів?

Мабуть, одним із ключових моментів, який привів до успішного вступу на магістерську програму, був момент прийняття рішення. Я дійсно відчула тоді, що в мене немає шляху назад, і це єдиний можливий вихід для мене: я поїду навчатись за кордон. Вірте тому або ні, а це відчуття єдиного можливого виходу із ситуації добряче активізує всі нейрончики в мозку і дає змогу максимально сконцентруватися на виконанні всього необхідного для отримання бажаного результату.

Звичайно, відповідність усім вимогам, наявність необхідного досвіду, володіння англійською мовою й інше теж відіграли не останню роль, але саме РІШЕННЯ вступити на навчання за кордон дало мені сил і мотивації для успішної підготовки всіх документів і подачі їх у зазначений термін.

Участь же в інших міжнародних заходах (таких, як конференції, форуми та літні школи) – це результат активної студентської та громадської діяльності. Проактивність – головна запорука всього того, що я досягла. Шукайте можливостей друзі, а не виправдань!

Експерт: Ірина Сагайдак.

Фото: соцмережі.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus