«Молоко з медом»: несолодка історія

books

Про підліткову вагітність, право на аборт і girl power

«Молоко з медом» – остання книжка з квадрології польської письменниці Йоанни Яґелло про Лінку Барську. Одразу зауважу чудовий переклад Божени Антоняк і ювелірну роботу над обкладинкою Надії Кушнір (так-так, мами Гуся).

Серія розповідає про життя пересічної польської гімназистки. У фінальній частині Лінка живе звичним життям: дописує у свій блог, завершує навчання в ліцеї і готується вступати до вишу, фотографує й подорожує з коханим Адріаном. Поки не дізнається, що вагітна, і з цією звісткою вона залишається сам на сам: її коханому важливіше вивчати живопис в Англії, аніж відповідати за свої вчинки.

Трохи про освіту – сексуальну і не тільки

Система освіти в Польщі дещо не така, як в Україні. У школі процес навчання поділений на два трирічні етапи й завершується випускним іспитом у шостому класі. Далі учні продовжують навчання в гімназіях, де студіюють із 13 до 16 років. Після цього можна випробувати свої сили в технікумі або ліцеї. За університетські парти поляки сідають пізніше, ніж українці.

Лінка – випускниця ліцею з небагатої польської сім’ї, їй 19 років.

Якраз той вік, коли думаєш, що фортуну можна впіймати, наступивши на неї каблуком випускного черевичка. А що робити, коли не бачиш черевиків за вагітним животом і всяка випускна сукенка тобі замала?

moloko-z-medomЗвістка про вагітність як грім посеред ясного неба: героїня щось наплутала з контрацептивами (які, звісно, виписала собі сама) – і «маємо те, що маємо».

У Польщі одне з найсуворіших законодавств щодо абортів. Зробити його можна лише у випадку загрози життю та здоров’ю дитини чи жінки або якщо вагітність настала внаслідок доведеного зґвалтування. Два роки тому в польському Сеймі пройшов перше читання законопроект «Про повну охорону початого життя». Це призвело до масових протестів, названих «чорними» через колір одягу учасників.

Утім, жінка має право на аборт, і це її справа, скористається вона тим правом чи ні. Лінка вирішує народжувати. До лікаря їй піти страшно. Почасти тут видно негативне ставлення польського суспільства до абортів: це засуджує католицька церква. Проте разом з рішенням народжувати Лінка наражається на невидимий ззовні булінг у школі й неоднозначну реакцію рідних. Поки Адріан стрімко будує кар’єру художника, Лінка мучиться від токсикозу й робить вимушену перерву у фотосправі. Уся відповідальність за ще не народжену дитину лягає тільки на її плечі.

Ранньої вагітності можна було б уникнути, якби в школах були регулярні уроки із секс-просвіти і вела їх не нафарбована дама, лякаючи підлітків венеричними хворобами й СНІДом. Згадай 8-9 класи. Дівчаток збирають в актовому залі, вручають пакетики з прокладками й випроваджують назад на урок. Жодного слова про відповідальність.

Реклама

Батьки й чадо, або Хто винен, коли діти народжують дітей

Окремий аспект – реакція Лінчиної сім’ї. Можеш уявити, що б тобі сказала мама на звістку про те, що скоро стане бабусею? Бо ж людський осуд лягає тінню не лише на репутацію дівчини, а й її сім’ї.

Паралельно з основним сюжетом розвивається лінія спогадів Лінчиної мами – Єви Барської. Бачимо, як можемо повторювати долі наших рідних, самі того не усвідомлюючи. Бар’єр між батьками й дітьми, який існує в багатьох сім’ях, – ще одна яскрава деталь до Лінчиної історії.

Якби між нею та її мамою були тепліші стосунки без недомовок і таємниць, Лінка не соромилася б запитати поради в матері, як правильно приймати ті ж протизаплідні пігулки.

Сюжет пронизаний Лінчиними роздумами. Чи потрібен її дитині батько, який зовсім її не любить? Чи зможе вона пробачити його зраду? Що краще: повна «щаслива» сім’я про людське око чи мама-одиначка з байстрям? І чи зможе така дівчина сподіватися на кохання?

moloko

Мама vs студентка – вибір без вибору?

Поки Лінчині однолітки буквально живуть у репетиторів перед випускними іспитами, дівчина розривається між зневагою рідних і бажанням вступити до вишу. Важко вчити математику, коли ти природжений гуманітарій, а ще важче, коли ти гуманітарій з не завжди спокійною дитиною. Водночас авторка зачіпає ще одне дражливе питання: чому важливо вчитися там, де хочеш ти, а не твої батьки. Саме ти вирішуєш стосовно основних життєвих віх: (не)вибору коханих, професії, кількості дітей чи їхньої відсутності. Ти й тільки ти за це відповідаєш.

Лінка давно мріє вступити на журналістику, проте за пелюшками й підгузками в неї зовсім не залишається сили на блог, який вона вела раніше. І якщо її друзі можуть розраховувати бодай на приватні виші й допомогу від батьків, то в Лінки зайвих грошей у сім’ї нема: ані на репетиторів, ані на університет. Дитина – дороге задоволення. Однак дівчата зможуть усе, навіть із малям на руках.

Книжка яскраво змальовує етап «Уже не школярка, ще не студентка» з незвичного ракурсу. Нема нудотного моралізаторства. Читаєш легко, швидко й проживаєш знову той етап випускних іспитів і найстресовіше літо свого життя.

Фото: Христина Содомора

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus