Медіатека – простір для навчання й обміну думками

mediateka

Коворкінг-центри, так звані треті місця для переговорів, дискусій і дебатів, особистий мультимедійний простір поза робочим кабінетом – це сучасні тренди європейського суспільства. Модернізованій зайнятій особистості нині вже неохота працювати вдома – вона прагне все більше соціалізовуватися. Для цього у світі поширюються  медіатеки ­– мультимедійні простори для роботи.

Одна з таких структур нещодавно з’явилась і на теренах України. Перша мультимедійна бібліотека (дослівно – медіатека) розташувалась у Львові на вулиці Мулярській, 2-а, на першому поверсі Центральної бібліотеки для дорослих імені Лесі Українки. Мерія міста з часом обіцяє перетворити всі бібліотеки Лемберга на мультимедійні простори.

Сучасний гібрид бібліотеки

Поняття «медіатека» вперше почали вживати французи у XX столітті. У ті часи це був далеко не інноваційний інтерактивний простір, а звичайнісіньке сховище оцифрованих книг.

Прогресує суспільство – прогресують і поняття. Сучасна медіатека включає грандіозне скупчення мультимедійний файлів на різній технічній апаратурі, змогу працювати як на комп’ютері, так і зі звичайними книжками, використовувати в роботі диски, великі екрани й інші інноваційні технології. Приміщення медіатек у світі здебільшого нагадує штаб-квартири бізнес-компаній: це просторі кімнати, модерний дизайн і мінімум меблів. Використовують лише найпотрібніші речі.

Інша, «соціальна», можливість медіатек – мультифункціональність. У таких приміщеннях проводять дискусійні клуби, кінопокази, літературні вечори, засідають мовні клуби. Це місця, де збираються люди, аби попрацювати як самостійно, так і в колективі. Ідеальний варіант для студента, бізнес-працівника й простого фрілансера.

Плюс медіатек ще й у тому, що вам не доведеться платити за час, проведений там, як це буває у звичайних коворкінг-центрах. Це громадське місце з безоплатним доступом. Достатньо виробити особисту картку, інколи з одноразовим внеском.

Принцип дії медіатек дуже нагадує звичайні бібліотеки. Хоча сучасні літератори та публіцисти не надто популяризують роль книжкових бібліотек, вони сходяться на тому, що у майбутньому вони будуть популярними – варто лише змінити формат.

mediateka

Реклама

Досвід Польщі

Мультимедійні центри з Франції поступово перекинулися та виникли в інших країнах. Польща підхопила таку ініціативу швидко й активно займається нею досі.

Одна з потужних медіатек розташувалась у Вроцлаві. До речі, саме з цього приміщення взяли приклад українці. За статистикою керівників медіатек, найбільше відвідувачів – віком від 25 до 44 років. У Європі в цю вікову категорію входять і студенти.

У медіатеці у Вроцлаві є великий каталог DVD, музичних компакт-дисків, аудіокниг, настільних ігор та електронних освітніх програм. Є також доступ до електронної бази даних книг Ibuków, популярної серед відвідувачів. Вільний доступ до комп’ютерів з інтернетом також є.

Цікавою особливістю Вроцлавської медіатеки є сучасний характер інтер’єру. Мету організатори поставили благородну – створити приємний простір для молодих людей для обміну ідеями та думками, де вони могли б працювати над важливими проектами та поглибити свій кругозір.

Медіатека у Вроцлаві не втратила первинної «бібліотечної» місії – тут можна «орендувати» диски й інші електронні ресурси для перегляду та читання. Усе працює за принципом звичайнісінької бібліотеки.

Ще одна польська медіатека розташувалась у Варшаві. В її основі лежить обмін знаннями з різних галузей науки, що зберігаються на цифрових носіях. Ці структури, до слова, переважно фінансуються міською владою та благодійними організаціями.

Особливістю медіатек у Польщі є Multicentrum. Це інтерактивний центр освіти, де організовуються курси з носіями мови. У приміщенні проводять виставки, фестивалі та зустрічі з авторами. У Варшавській медіатеці є окреме приміщення прес-центру, а також місце для проведення культурних і наукових подій, кінопоказів. Театральні вистави проходять у залі Kinoffej.

Окремий інтерактивний майданчик призначений і для дітей.

Медіатеки в Польщі повністю адаптовані до потреб людей із фізичними вадами (ліфти, туалети, робочі місця). Такий же досвід переймають українці.

mediateka

За межами Єврозони

Мультимедійні осередки дедалі частіше з’являються не лише в межах ЄС, США та Канади, а й на пострадянському просторі, у країнах, які лише подали заявку на членство у ЄС. Один із чудових прикладів – медіатека у Тбілісі (Грузія).

Принципової різниці між мультимедійним простором у Грузії та в ЄС нема. Є лише ментальні особливості. Медіатека розташувалась у красивій парковій зоні. У цілому структура збирає сучасні видання в різних цифрових форматах, інвестори планують розширювати зону медіатек по місту, аби для жителій зручнішою була локація.

Особливість дизайну Тбіліської медіатеки – її будівля скляна.

Досвід Штатів

У США мультимедійні центри – must have не лише кожного університету, а й школи. Тут студенти навчаються, влаштовують ті ж дебати, що й у Європі. Особливість таких місць у Штатах – інтернацональні клуби. Бувають медіатеки, де дні тижня розподіляються між клубами, наприклад, по понеділках День міжнародних забав тощо.

mediateka

Перша українська медіатека

Оскільки Україна впевнено розвивається у проєвропейському напрямку, медіатеки дійшли і до нас. Перша відкрилася наприкінці жовтня у Львові.

Проект став можливим завдяки спільним зусиллям Львівської міської ради, відомого у Львові німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ і програми «Бібліоміст». До участі та збору коштів долучилися також інші благодійні фонди. Мерія міста виділила 450 тисяч гривень, а решту забезпечують вищеназвані організації.

Що є в українській медіатеці? Інтерактивний публічний простір нового покоління – це поєднання книгозбірні новітніх видань, колекції DVD, BLU-RAY та аудіодисків, електронних книжок, мультимедійних освітніх програм та інтерактивного простору. В основі такого місця лежить сучасне обладнання й актуалізована база корисних медіаресурсів. Потенційними партнерами медіатеки у Львові є Вроцлавський мультимедійний центр і такі ж структури Данії та Фінляндії.

Фундатори ідеї наводять статистику: діяльність сучасної бібліотеки у великому місті зменшує негативні прояви поведінки у громаді на 60%.

Львівська медіатека наразі поділена на три приміщення. Це традиційний медіахол, де проводитимуть презентації та зустрічі, ще одна кімнатка – гравіта – клуб настільних ігор і місце для курсів іноземних мов, і нарешті кіноплоща, де проходитимуть покази кіно, презентації медіа- та арт-проектів. Також тут планують відкрити звукозаписувальну студію. Відтак сучасні тренди – це не лише модні кафе і креативні простори, а й медіатеки, які в майбутньому цілком можуть замінити звичайні бібліотеки й стати улюбленим місцем багатьох яскравих особистостей.

Фото: соцмережі.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus