«Майдан – це диво суспільства», – польський журналіст

Павел Боболович

Павел Боболович на Євромайдані не перший день – він кореспондент радіо WNET. Журналіст розказав «Студвею», як поляки підтримують Україну, чому Євромайдан – це справжнє чудо і які останні події його по-справжньому шокували.

Поляки  зацікавлені у підтримці України

– Скільки ви вже на Майдані?

– Я тут  з 26 листопада. Перед Новим Роком їздив до Польщі через хворобу і нещодавно на день до Луцька, а решту часу був тут. Знову потрібно їхати, але здається, що як тільки поїду, то одразу щось важливе відбудеться.

– До України прикута увага всього світу. А як країни Євросоюзу?

– Є різні держави, які це по-різному сприймають. Просто є ті, хто хоче надавати більшу підтримку Україні. Це не завжди пов’язано з політикою, підтримку може надавати і суспільство. Таким  прикладом є Польща. Сюди, на Майдан, приїжджають провідні польські музичні гурти, які будуть виступати. Приїжджають і польські політики. Дуже складне питання: як підтримувати когось на рівні держави? Бо це завжди викликає велику кількість проблем.  Хоча би тому, що в Україні є демократично обрана влада. Ніхто не хоче потрапити в прямий конфлікт між суспільством і владою держави.

– Як поляки сприймають ці події?

– Поляки  зацікавлені у підтримці України: я це бачу, чую від людей, з якими  спілкуюся, і тих, хто слухає мої кореспонденції. Вони за те, щоб Україна вступала до Євросоюзу, щоб цей процес переміг. Але велика частина суспільства перелякана подіями, які тут відбувалися. Є багато фактичних речей, які вказують, що Україна не є демократичною державою. Зрозуміло, що це не може подобатися.

Емоційно сприймаю Україну, бо вона близька моєму серцю.

– У Верховній Раді відбулося голосування за бюджет і ряд інших законів у досить незвичний спосіб. У Польщі подібна ситуація взагалі можлива?

 Я взагалі собі не уявляю, щоб у Польщі так виглядало засідання Верховної Ради. У нас  були такі випадки, коли пробували руками голосувати, але зараз це взагалі неможливо. Сьогодні дуже прикрий день не тільки для  парламентаризму. Справді вільна держава повинна прийняти рішення і сказати, що такого не можна робити з демократією.

 У зв’язку з цим лунають заклики відходити від мирного протесту. Що думаєте про це?

 Це рішення українців. Я стараюся без оцінок говорити про те, що тут є. Хоча це зробити важко, бо емоційно сприймаю Україну. Вона дуже близька моєму серцю. Думаю, кожен процес, який іде без переговорів, є дуже небезпечним. Я розумію людей, які хочуть подій. Але це може викликати страшні наслідки для держави. Ми вже бачили тут застосування сили «Беркутом» та людей, які від цього постраждали. І це найстрашніше. Я також думаю, що може наступати більша радикалізація. Люди в Україні мені кажуть, що не довіряють переговорам, політичним партіям. Вони не вірять, що вони можуть щось змінити. Я сам переживав зміни в період комунізму. І добре, що в Польщі це було без крові.

 За два місяці тут що запам’яталося?

 Я бачив і добре,  і погане. Є сім чудес світу, і я думаю, що Майдан і атмосфера, яка там є,  це диво суспільства. Я не кажу про це, як про політичну подію. Мова йде про атмосферу між людьми. Найстрашніше – це події 30 листопада, 1 та 11 грудня.

 Яким має бути фінал Майдану як явища? Яка подія буде свідчити, що він завершився?

– Я думаю, що це те, з  чого починали. Тобто коли Україна підпише Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Але я розумію, що то вже не є головною темою. Я буду тут доти, поки все не скінчиться.

Фото:  Фейсбук.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

Реклама

comments powered by Disqus