Б’є – значить любить: як змінюються стосунки людини та природи

leaf

Від наляканих дітей до самовпевнених дорослих

Ти можеш бути дитиною бетонних джунглів або бігати босоніж по травичці, але однаково залишаєшся частиною природи, навіть якщо хочеш відмежуватися від неї. Утім, якою її частиною ти будеш, підкореною чи підкорювачем, на 100% не скажеш. Аналізуємо відносини людини й природи за допомогою релігії, науки та енергетики.

Відповідай на три запитання і вирішуй, ким бути тобі!

Ким є людина для природи: царем чи підданим?

Цар

Якщо вірити теоріям Роберта Маретта, то спершу людина не відчувала себе всесильною: ми були маленькими істотами, які боялися всього і всіх. Світ навколо повнився містичною силою (аніматизм) і душами (анімізм). Ці вірування були притаманні людям, які вигадали культ поховання предків, і це досі має відбиток у культурі.

Віра в надприродні сили була притаманна не лише печерним племенам: освічені й культурні давні греки вірили, що все довкола належить космосу, який одночасно був прекрасним і вселяв жах своєю нездоланною силою.

Такі погляди можуть здатися надто застарілими, але буддисти з тобою посперечалися б. Хоча ця релігія, як і всі інші, орієнтована на людину, тут ми зображені гармонійною частиною природи, ставлення до якої має бути належним: великою провиною для деяких вірян вважається навіть убита комашка. Щось у цьому є, адже не лише буддисти вірять, що просвітлення і щастя можна знайти тільки в рівновазі зі світом.

Підданий

Одна з головних релігій світу, християнство, говорить нам і про покору, і про всевладність Бога. Але, як не дивно, Святе Письмо каже й інші речі. Наприклад, людина названа вінцем творіння і має право володарювати над усією землею й природою (Бут. 1: 26; Бут. 1: 28; Бут. 2: 15).

У 15 столітті про людину заговорили, як про істоту, що має безмежний потенціал творця. Відкидати існування Бога було надто зухвало, тому йому надали статус творця всього-всього, натомість залишивши собі право розпоряджатися цим «усім-усім». Такий тип світогляду називається деїзмом.

Пантеїзм, тобто розчинення бога в природі, та антропоцентризм, що передбачає людину в центрі всесвіту, є характерними рисами філософії доби Відродження. Послідовники натуралізму стверджували, що саме людина є найвищим творінням природи, її вершиною, а отже, і повелителем. Ставлення до самих себе як до наймогутніших істот, які можуть змінювати природу, продовжилося і в добу модерну. Ця самовпевненість дозволила людству створити наш світ таким, яким ми його знаємо. Але от чи варто було втручатися в природу – питання суперечливе.

Реклама

Ми підкоряємося чи підкорюємо?

Підкоряємося

Людина вже більше не сприймає себе як диво природи: тепер ми самі створюємо дива. У 1990 році нобелівський лауреат Джеймс Вотсон зазіхнув на святе, коли розпочав проект Human Genome Project, щоб розшифрувати людський геном. Повністю. Це означає, що групи вчених по черзі визначали послідовність складників ДНК людини, розмотуючи її, немов клубок.

Вже у 2000 році дослідження дало перші результати, а про остаточне розшифрування структури ДНК повідомили у 2003 році. Лабораторні роботи коштували приблизно три мільярди доларів. Паралельно з державним проектом Вотсона приватний аналог запустив Крейґ Вентер. Його компанії Celera Genomics вдалося втілити задум дешевше й швидше: два роки досліджень обійшлися в 300 000 $. У результаті вчені визначили послідовність 3 мільярдів пар нуклеотидів та ідентифікували 20 500 генів Homo sapiens. Вони працювали з різними варіаціями генів, адже геном кожної людини є унікальним унаслідок різних комбінацій. Це наймасштабніші проекти з дослідження людини за весь час існування людства: ми змогли зрозуміти, що робить нас такими, якими ми є.

Ми дізналися послідовність своїх генів, а значить, можемо змінювати власний геном: використовуючи метод CRISPR/Cas9 людина може буквально редагувати ДНК. Цією системою вже покращують ДНК ембріонів, проте поки що тільки в експериментальних умовах: офіційних заяв про народження «відредагованих» дітей поки що не було.

Якщо тобі здається, ніби це все надто далеко, озирнись навколо: дамби, що спиняють ріки, штучні острови, канали між материками, ГМО-помідор у твоєму холодильнику – це все приклади того, як людина втрутилася в природні процеси в ролі вільного художника.

Підкорює

Якби ми дійсно могли підкорити сили природи, ніхто й не згадував би вже про стихійні лиха, віруси і смерть.

У березні 2011 року Японія постраждала від цунамі, найпотужнішого за всю історію спостережень. Найбільша хвиля сягала мало не 40 метрів. Загальна кількість загиблих і зниклих безвісти – 28 000. Найпотужніші урагани мають швидкість вітру майже 400 км/год: це сила, яку не спинити жодній людині.

Зовсім нещодавно вчені заявили про те, що вилікували рак на останній стадії, але ми ще не маємо панацеї. Існують віруси, від яких майже неможливо врятуватись.

І врешті решт, людина помирає, бо така її природа. І ми не можемо цього змінити. Принаймні поки що.

Природних ресурсів вистачить на всіх?

Так

Те, що ми називаємо цивілізованою частиною людства, звикло користуватися всім, незважаючи на обмежені ресурси. Тобі здається, що нам вистачить і води, і їжі, і природного палива, і чистого повітря, і рослин / тварин / різної дрібноти. Але факти говорять протилежне: теперішнє скорочення кількості видів називають голоценовим вимиранням і пов’язують із діяльністю людини. Про це детальніше можеш почитати в книзі Елізабет Колберт «Шосте вимирання».

Нафти й газу назавжди не вистачить, хоча ці сполуки утворюються в надрах Землі постійно. Недарма країни ОПЕК продовжують договір про скорочення видобутку нафти. Експерти Міжнародного енергетичного агентства підрахували, що нинішніх відомих родовищ газу вистачить на 250 років: це багато, але не вічність.

І навіть коли ми говоримо про чисте повітря й воду, ми не можемо бути певні, що цього вистачить усім. За деякими даними, Велика тихоокеанська сміттєва пляма може сягати площі 15 мільйонів квадратних кілометрів, а в повітря щорічно потрапляє 19 мільярдів тонн забруднювальних речовин. Насправді ці абстрактні цифри мало про що говорять, але якщо спробуєш уявити, скільки це, масштаб катастрофи тебе вразить: нагадаємо, площа України становить трохи більше ніж 600 тисяч км2.

Ні

Насправді ми не такі вже й приречені, якщо вчасно візьмемо все під контроль. Сонячна енергія найближчим часом не вичерпається, тож її можна використовувати двома способами: або безпосереднім перетворенням на струм, або спочатку на теплову, потім на механічну роботу і врешті-решт на електрику. Хоча геліоустановки, побудовані за другим методом, ефективніші, перший спосіб дешевший. Майже всі сонячні панелі для безпосереднього перетворення на струм виготовляють із кремнію, який є вичерпним ресурсом. Проте вже зараз на стадії лабораторних напрацювань перебувають тонкоплівні панелі: для їх виготовлення використовують органічні світлочутливі елементи й барвники. Ці методи вважаються одними з найбільш перспективних.

Деякі країни вже зараз забезпечують п’яту частину власної енергетичної сфери енергією вітру (наприклад, Швейцарія): це екологічне і невичерпне джерело енергії. Єдина причина, чому його досі не використовують усі й скрізь, – висока вартість. Ну, а про ГЕС і говорити, мабуть, не варто: сила води вже давно допомагає людям, хоч і має певні мінуси стосовно зміни екосистеми.

Серед незвичних і надзвичайно перспективних ресурсів – гравітація і температура гарячих джерел. Технології, що дозволятимуть їх використати, – на стадії активного впровадження навіть в Україні, тож зовсім скоро альтернативна енергетика асоціюватиметься не тільки із сонячними панелями і високими красивими вітряками.

Що робити?

Хоча б не шкодити. Тут ти знайдеш інформацію про те, як сортувати сміття, і три корисні екоініціативи для українців.

Долучайся!

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus