Урок 3: Іван Франко та Михайло Коцюбинський

Урок 3: Іван Франко та Михайло Коцюбинський

Цього тижня вивчаємо творчість двох класиків української літератури – Івана Франка та Михайла Коцюбинського. План дій: переглядаєш відео, читаєш текст, відповідаєш на тестові запитання. І впевнені: ти знаєш, але нагадаємо – без перечитування повних версій творів задоволення буде неповним. Успіхів! Більше уроків на головній сторінці спецпроекту.

Іван Якович Франко (1856–1916) – коротка біографія

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. у селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської обл.) в родині сільського коваля. Він ріс сиротою (коли Іванові було дев’ять років помер його батько, а пізніше мати).

Майбутній поет та письменник навчався в Дрогобицькій гімназії. В 1875 році Франко отримав стипендію з фонду Гловінського і восени того ж року записався на філологічне відділення Львівського університету.

У студентські роки відбулось самовизначення Франка як українського діяча соціалістичного напрямку. Він познайомився з Остапом Терлецьким, Михайлом Павликом та Михайлом Драгомановим.

У 1877 р. Франка разом з товаришами заарештували за створення таємного соціалістичного товариства. Під час ув’язнення Франко важко застудився. Пізніше ця хвороба стала хронічною і переслідувала його все життя.

У 1880 р. Івана Франка знову заарештували в Коломиї за підозрою в соціалістичній агітації. Три місяці його тримали в слідчому арешті, аж поки визнали, що арешт був безпідставним. Враження з цього ув’язнення лягли в основу повісті «На дні».

В 1886 році Іван Франко оженився з Ольгою Хоружинською. У них з’явилось четверо дітей. Влітку 1888 р. письменника втретє заарештували і звинуватили у пропаганді ідеї визволення Галичини з-під влади Австрії та приєднання її до Росії. В тюрмі написав оповідання “До світла” і цикл “Тюремні сонати”.

У 1890 р. Іван Франко разом з М. Павликом стає співзасновником Русько-Української Радикальної партії та видає двотижневик “Народ”.
В 1902 році І. Франко переселився з найманого помешкання до власного будинку, для будівництва якого узяв значну позику.

В квітні 1908 р. Франко поїхав на відпочинок та лікування до Ліпіка (поблизу Загреба в сучасній Хорватії). Тут його хвороба сильно загострилася – були паралізовані обидві руки і, що гірше, з’явились ознаки психічного розладу.
Виснажений хворобами, безгрошів’ям, сімейними і громадськими негараздами, Франко помер у своєму будинку у Львові 28 травня 1916 р. і похований на Личаківському цвинтарі.

Його творчий шлях припадає на помежові етапи переходу від реалізму до модерністської літератури. Творчий доробок Івана Франка – багатий і різноманітний. Зокрема, це:

Захар Беркут (1882)

Рід літератури: епос.

Жанр: історична повість.

Проблематика твору:

  • захист рідної землі;
  • моральний вибір;
  • єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;
  • людина і природа;
  • кохання, вірність, самопожертва;
  • взаємовідносини батьків і дітей.

Тема: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших.

Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.

Головні герої:

Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі.

Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу.

Тугар Вовк — боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі.

Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців.

Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал.

Композиція: дві сюжетні лінії: історична (напад монголо-татар) і особиста (кохання Максима й Мирослави). Сюжет доповнюють доволі вагомі позасюжетні елементи. Наприклад, у творі є приховане повторення епізоду повісті — йдеться про загибель війська за­гарбників у долині. Письменникові вдалося створити дуже реальний світ, використавши захопли­вий сюжет у поєднанні з неперевершеними описами природи. Автор зумів показати внутрішній світ героїв, пояснити й умотивувати їхні вчинки за до­помогою діалогів, монологів. І. Франко продемонстрував свою неабияку осві­ченість в історії й історичних деталях та подробицях, адже чітко змалював особливості життя Карпатської Русі в XIII столітті.

Вірш «Чого являєшся мені у сні» (1896)

Збірка: «Зів’яле листя», 2-й «жмуток».
Рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Різновид лірики: інтимна.
Мотив: нерозділене кохання, страждання.

Вірш «Гімн» (1880)

Збірка: «З вершин і низин».
Рід: лірика.
Жанр: гімн (ліричний вірш). Гімн узагалі – це урочистий твір символічно-програмового змісту.
Різновид лірики: громадянська.
Мотив: незламний волелюбний дух народу.

Поетична збірка «Зів’яле листя» (1896)

Справжня «лірична драма». У передмові до першого видання збірки поет повідомляє про нібито знайдений ним щоденник небіжчика, у якому описуються почуття останнього до коханої та бринить передчуття невідворотності трагедії самогубства як знаку відчаю героя, який, за словами Франка, «пустив собі кульку в лоб».

«Зів’яле листя» нагадує не стільки збірку розрізнених віршів, скільки цілісний твір із наскрізним любовним сюжетом. Композиційно він складається з трьох циклів, які автор називає «жмутками», вірші в них – «зів’ялими листочками». Зів’яле листя, таким чином, – алегоричний образ, що символізує «завмерлеє в серці кохання».

Поема «Мойсей» (1913)

Рід: ліро-епос.

Жанр: філософська поема.

Історія створення: скульптура Мойсея роботи Мікеланджело (Рим).

Композиція: пролог (написаний терцинами), 20 пісень (розділів), 2 вставні притчі: 1) як дерева собі царя обирали (розповідає Мойсей); 2) про сліпого велетня Оріона й хлопчика-поводиря (розповідає Азазель).

Тема: зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом». Автор наголошує, що «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Ідея: заклик позбутися рабської психології, утвердження думки про невичерпність духовних сил народу, віра в краще майбуття.

Реклама

Михайло Михайлович Коцюбинський (1864–1913) – коротка біографія

Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880).

Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини.

У 1885 р. увійшов до підпільної «Молодої громади», за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».

1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь».
1897 переїхав у Чернігів. Спочатку займав посаду діловода при земській управі, тимчасово завідував столом народної освіти та редагував «Земский сборник Черниговской губернии». У вересні 1900 влаштувався до міського статистичного бюро, де працював до 1911.

В Чернігові одружився з Вірою Дейшею. У них народилися четверо дітей: Юрій, Оксана, Ірина, Роман. Михайло Коцюбинський брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Щотижня у будинку письменника збиралась літературна молодь міста. Сюди приходили такі відомі у майбутньому письменники і поети, як Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина.

У Чернігові Коцюбинський створив свою безсмертну повість «Фата моргана» про трагічні, криваві події в селі Вихвостові, очевидцем яких він був. В цей період були написані найкращі твори письменника: «Відьма» (1898), «В путах шайтана» (1899), «По-людському» (1900), «Дорогою ціною», «Лялечка» (обидва – 1901), «На камені», «Цвіт яблуні» (обидва 1902), «З глибини» (1903-04), «Сміх», «Він іде» (обидва-1906), «Intermezzo» (1908), «Тіні забутих предків» (1911) та ін.

Письменника мучили астма і туберкульоз. Через потребу в лікуванні Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії.

25 квітня 1913 року письменник помер. Поховано Коцюбинського в Чернігові на Болдиній горі, його улюбленому місці відпочинку.

Особливості стилю письменника зумовлені імпресіонізмом як творчим методом. Імпресіонізм – напрям модернізму.

Модернізм (фр. moderne – сучасний, найновіший) – сукупність напрямів і течій кінця XIX – XX ст. неміметичного (нереалістичного) спрямування. Його риси: антипозитивізм, інтуїтивізм, тяжіння до ірраціонального.

Для того щоб скласти ЗНО, потрібно ознайомитися з такими творами:

«Intermezzo»

Рід: епос (із елементами драми).
Жанр: новела (із елементами автобіографізму).
Присвята: Кононівським полям.
Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білі вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.
Тема: зображення взаємодії митця й природи, митця й суспільства, душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу.
Ідея: утвердження думки, що людина щаслива лише в гармонії з природою та собою, а митець відіграє в суспільстві непересічну роль.

«Тіні забутих предків»

Рід: епос.
Жанр: повість.
Тема: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі XIX й XX ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями, із язичницькими та християнськими віруваннями.
Ідея: оспівування високого й красивого почуття кохання.

Share the quiz to show your results !


Just tell us who you are to view your results !

Готуємося до ЗНО: українська література – урок 3 У мене %%score%% правильних відповідей із %%total%%

Share your results



Повний курс з підготовки до ЗНО вже доступний на EdEra.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus