«Реставрація – це як хірургія» – Лев Скоп

lev-skop

Щоб відновити родинну реліквію, старовинну ікону чи антикварні меблі, люди звертаються по допомогу до спеціального фахівця. Що таке консервація, чим вона відрізняється від реставрації та про інші особливості професії розповів «Студвею» художник-реставратор, іконописець і мистецтвознавець Лев Скоп.

Страшенно відповідальна робота

Реставрація – це моя основна професія, якою займаюся вже 30 років. Мені подобається в ній синтез. Реставрація – це як хірургія. Реставратор, як хірург, може помилитися й погано виконати роботу. А коли він каже, що все робить добре, то це поганий фахівець, бо ним керує гординя. Кожна людина може все робити, тільки потрібно не знущатися з себе, не зраджувати собі, бути вільним від суспільства.

У реставрації найголовніше – не пошкодити. Професійно це звучить так: «Якщо не можеш реставрувати – не реставруй, а якщо можеш – не поспішай». Реставрація – це коли вам приносять ікону чи розпис, які треба укріпити і захистити, щоб зберегти. Під час роботи не варто поспішати, бо можна пошкодити річ. Багато пам’яток в Україні зіпсували не так війни, як реставратори… Я вже на кажу про псевдореставрацію, коли гроші – це головне. Тут починається війна з самим собою: реставрувати чи ні?

Це страшенно відповідальна робота. Я інколи не люблю про неї говорити, бо це велика мука. Хіба коли ти закінчив роботу: «Добре, я вже закінчив ту ікону!»

Буває, замальований іконостас фарбами, а ти не можеш його розчистити, хоч і професіонал, який, здавалося б, може все зробити. Але ні. Кожна ікона – це новий світ. Мені важко про це говорити… От я зараз реставрую ікону, яку малювали олійними фарбами, емалями. Її розчищаю, мучусь, але не можу робити інакше. Потрібно завершити так, як треба. Буває, хочеш зробити добре, а треба швидко. Це професія, дана Богом.

Реклама

Реставрація – це збереження

Реставрація – це збереження. Є ікони, які не треба реставрувати, щоб вони прожили ще 100 років. Я більше консервую (закріплюю, зберігаю). Наприклад, коли мені дають картину, на якій відстає фарба, я її легенько закріплюю шарами – це консервація, а якщо перемальовую – вже реставрація. Це не зовсім консервація, бо треба зняти старі фарби під мікроскопами різними хімічними засобами та не знищити те, що під ними. Це вже вищий пілотаж. Реставратор із доброї школи універсальний – може все робити. І чесно.

skop

Яким повинен бути реставратор

З професійної точки зору, реставраторові не потрібно бути художником. 90 відсотків робіт можуть робити нехудожники. Бо реставрація, як я вже казав, – це хірургія. Коли перед нами ікона – це організм.

Так сталося, що до Київської художньої академії художники вступають здобувати фах реставратора, а потім кидають навчання. Закінчили академію, стали художниками, малюють картини, продають їх і отримують гроші. Унікальне явище, коли ти – професійний реставратор і художник. Чесна картина – це коли ви собі не зраджуєте. У вас ті картини ніхто не купує, бо добрий художник працює на завтра.

Реставрація – це стиль життя! Якщо людина прийшла в реставрацію і хоче стати реставратором – вона ним стане. А якщо каже: «Хочу заробляти гроші, бо чув, що реставратори їх багато отримують», – це сумно. Сама реставрація – це дуже дорого, але ніхто не розуміє, скільки часу треба реставрувати одну річ, щоб вийшла середня зарплата. Це я про чесних реставраторів.

Трапляється, реставратор каже: «Я все за місяць зроблю, перешурую наждаками, перезолочу!» ─ а потім, коли все вже перемальоване, каже: «У нас реставрований іконостас чи картина?» Тут вже баланс чесності відіграє роль.

Навчання

Приходить людина до мене й хоче навчитися, але бачу, що це не її – їй внутрішньо це не потрібне. А буває, інша каже: «За такі гроші я тут не працюватиму». У неї є задатки, але їй це не треба. У навчальному закладі потрібно засвоїти такі дисципліни, як реставрація та копіювання. Щоб стати реставратором, бажано бути добрим хіміком, аби вміти працювати з органікою. Дуже круто бути професійним мистецтвознавцем.

Як зрозуміти, що лежить душа до реставрації, і це дійсно те, що хочеш робити? Наведу приклад, як це відбувається в Америці. Спочатку йде дуже тиха двогодинна розмова зі спеціалістом. Але він не запитує про реставрацію, а про музику, поезію, відносини з батьками та колегами, а потім робить висновок. У світі така система: людина, коли вступає на спеціальність «Реставрація», здає 90 відсотків екзаменів, які їй не потрібні. Проте навіть якщо вона – професійний реставратор, але не має документа про освіту, то в жодну організацію на роботу її не візьмуть.

Державі не потрібна реставрація

Професія реставратора не дуже популярна. Державі не потрібна реставрація. Управлінню культури також байдуже. Відповідно, певні організації, що мають реставраторів, займаються радше зароблянням грошей. Професія реставратора нівелюється. З одного боку – аматори, а з іншого – бізнесмени.

skop

Робочі будні

Робоче місце має бути світлим, інколи треба підбирати різні види штучного освітлення. Реставратору потрібен скальпель, скребки, лак, спирт, органіка, тобто різні хімічні речовини.

Заробіток різний: від 500 гривень до 10 000. Буває менший, а буває і більший. Лише унікальні люди платять за чесну реставрацію гроші, яких вона дійсно коштує. Якщо працюєш у музеї, то отримуєш мінімальну заробітну плату. Чесний реставратор – це фінансово невигідна робота. Якщо люди не мають грошей, то змушені працювати за копійки.

Усьому своє місце

Якось сталося так, що одна людина хотіла вкрасти чудотворну ікону, яку я раніше реставрував (але міг би й не згадати її, бо робота була дуже легка). У церкві Святого Юра вони пропиляли отвір на другому поверсі, на хорах, хотіли витягти її, але вона не влізла. Тоді вони залізли в церкву і забрали іншу ікону (ХVІІ століття), яку реставрував теж я.

Ця ікона була перемальована (скільки ж вона мені крові випила!). Крадії забрали її і віднесли замовнику, а він їм сказав: «Що ви мені принесли? Йдіть із цією іконою геть!» Він просив золоту виделку, а принесли алюмінієву. Злодії продали її за невелику суму, а якась інша людина здала її в антикварний магазин.

І от студенти мені розповіли, що в якійсь крамниці є ікона ХVІІ століття. Я був шокований, коли побачив, що там висить мною відреставрована картина, яку викрали. Потім повідомив міліцію про цей випадок, тож ікону повернули на місце.

Фото: rondi.flog.pl, 2.bp.blogspot.com, drohobychanyn.io.ua

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus