Лозанська політехніка: приклад для реанімації української освіти

Лозанська федеральна політехнічна школа (фр. École Polytechnique Fédérale de Lausanne) має довгу історію, більше 150 років. Вона є франкомовною політехнікою на противагу німецькомовній у Цюриху. Зараз це інноваційний локомотив надсучасної Швейцарії.

цюрих1

Проте цікава для України історія EPFL починається з початку 2000-х років, коли новий президент політехніки Патрік Ебішер реформував її докорінно, перевівши всю систему й освітню структуру на інноваційні ринкові механізми. З того часу Лозанська політехнікика набула репутації одного з найбільш інноваційних навчальних закладів світу. Згідно з QS World University Rankings, EPFL займає друге місце у сфері інженерії та технологій в Європі у 2013─2014 рр., а також 19 місце у світі в загальному рейтингу усіх університетів.

Розташований заклад на березі мальовничого Женевського озера в тихому районі Лозанни. Кампуси з’єднані між собою системою взаємного використання велосипедів. У самих студмістечках присутні надсучасні будівлі знаменитих архітекторів, а кожна нова будівля повинна вражати ще більше і більше. Візитівкою сучасної EPFL став навчальний центр Rolex, збудований за сприяння однойменної компанії. Це вільний студентських простір, навчальний хаб. Там є бібліотеки, зали, ресторан, студентські організації, фуд-корт, кафе, вільні місця для навчання чи спілкування і багато іншого.

Успіх EPFL базується на трьох цілях: навчання, дослідження та технологічний розвиток, який включає підприємництво.

Коли ми завітали групою до політехніки, нас зустріли місцеві студенти, які розповіли про свій заклад і занурили нас в його неформальну і легку атмосферу. Ми пообідали у великій open-space їдальні, потім перейшли у затишний паб, де хтось пив пиво, хтось грав у карти, інші сиділи за комп’ютерами під акомпанент настільного футболу… і так далі. Все це органічно перепліталося, і ми лише мріяли, коли таке буде в Україні.

Місцева студентка розповіла, що секрет успішності Лозанської політехніки у тому, що там панує дух свободи і натхнення, чого немає в Цюрихській політехніці (теж одна з найкращих у Європі). А другою перевагою є відкритість EPFL до світу, до іноземців, адже 40% студентів тут з-за кордону.

цюрих2

План розвитку EPFL

Він більше схожий на презентацію розвитку компанії перед акціоненарми, ніж на опис майбутньої освітньої діяльності. У плані вказуються глобальні ризики, деталізовані труднощі конкуренції з різними науковими дослідницькими центрами, заходи, які буде втілювати EPFL, аби залишитися передовим глобальним центром науки, інновацій та технологій.

Вражає, наскільки політехніка діє ринково та відкрито у своєму стратегічному баченні, вдаючись до бенчмаркінгу і постійного ототожнення з найкращими «політехами» світу.

Реклама

Завдання EPFL

EPFL бере на себе місію перебудувати Європейську систему освіти, позбавивиши її від супер-спеціалізації. Адже, на думку творців Лозанської політехніки, зараз потрібно посилювати крос-дисциплінарність: будувати містки між різними дисциплінами, поєднувати технології з різними формами знань, включаючи суспільні науки та мистецтво. Така нова філософія дасть змогу європейській освітній системі оживитися і вийти знову у світові лідери.

Це також те, що часто повторюють різні відомі діячі у всьому світі: потрібно шукати нове на стику класичного і старого.

Щоб досягти цих цілей, EPFL поставила собі на декілька років завдання:

  • посилити свою роль як дослідницього університету, особливо у сфері інноваційного навчання,
  • позиціонувати заклад у суміжних дисциплінарних дослідницьких проектах,
  • посилити зв’язок із медициною, менеджментом і дизайном («арт»: культура і мистецтво),
  • привабити найталановитіших студентів і науковців зі всього світу.

цюрих3

Досягнення і плани

EPFL також планує стати світовим лідером неврології, а саме ─ у вивченні роботи людського мозку. Нещодавно EPFL виборола в ЄС грант на півмільярда євро на проект із симулювання людського мозку на комп’ютері (Human Brain Project). Це найбільший грант у європейській науково-дослідній інституції.

Для досягнення цих цілей EPFL вже багато чого зробила. У 2010 р. була збудована одна з найсучасніших у світі бібліотека під назвою Rolex Learning Center, а в квітні 2014 р. відкриється ультра-технологічний конференц-центр.

Вже створений Інноваційни парк, який є технологічним майданчиком для співпраці між професорами і студентами таких компаній як Nestlé, Logitech, Credit Suisse, Nokia, Cisco та ін.

Також було відкрито Інститут архітектури, який став провідником нового урбаністичного розвитку як кампусу, так і всієї Швейцарії. Наприклад. зараз, одна з лабораторій цього інституту співпрацює з китайським містом Сучжоу з метою його розширення під землю. Такі технологічні інноваційні підходи дають змогу заробляти гроші, розвиватися і планувати ще більш складні проекти.

Молоді стартапи можуть до двох років перебувати в інкубаторі «Le Garage», після чого вони переходять у більш доросле середовище. Також політехніка має власний офіс з інновацій (The Technology Transfer Office), який займається повним циклом аналізу, ліцензування, запуску і бізнес-розвитку нових технологій.

цюрих4

Бюджет

Близько третини грошових витрат політехніки покриваються іншими, ніж бюджет, джерелами: спонсори, гранти, бізнес тощо. Держава створює такі умови, які стимулюють пошук зовнішніх фундаторів, адже гроші інвестора набагато швидше перетворять перспективну технологію в успішний бізнес, ніж державні «ліниві» кошти. Можна сказати, що Лозанська політехніка «фандрейзить» надзвичайно ефективно, і її досягнення залежать від коштів інвесторів і грантодавців.

З погляду залучення грантів Лозанська політехніка друга в Європі серед усіх університетів. А це надзвичайно високий показник для закладу з 9 тисячами студентів. Їм навіть вдалося розширится за межі Європи – збудувати ще один кампус під своїм брендом у ОАЕ повністю за гроші еміратів.

Глобальний вплив

Розуміючи, що нові країни, які розвиваються (Бразилія, Китай, Індія тощо) змінять найближчими роками економічний баланс світу, технологічні університети Заходу почали відкривати свої філії у «далеких краях». Наприклад, в Сингапурі відкрився Єльський університет і філія Цюрихської політехніки (ETH Zurich), в Саудівській Аравії будується Університет технологій, зав`язаний на співпраці з американськими закладами. Планується відкриття Массачуссетського Інституту Технологій у ОАЕ.

Зважаючи на такі глобальні тренди, Лозанська політехніка відриває ще одну філію, окрім ОАЕ, у Бразилії.

Культура і мистецтво в Політехніці

Японсько-швейцарські архітектори виграли конкурс на побудову культурно-мистецько павільйону з назвою «Під одним дахом», де поєднуватиметься мистецтво і наука. Наприклад, заплановано створення простору розвитку футуристичної сценографії для мистецьких галерей: розумне освітлення, доповнена реальність та прилади, які відслідковують рухи очей, посприяють забезпеченню неперевершеного враження для відвідувачів музеїв.

л5

Український аспект

Завдяки прийняттю нового Закону про вищу освіту в Україні, наша система освіти наближається за багатьма аспектами до європейської. У розмові з головою комітету з питань науки та освіти Лілією Гриневич авторові вдалося прояснити, що нас чекає найближчим часом.

Виявляється, що принципи функціонування західних університетів, в тому числі і Лозанської політехніки, починаються безпосередньо втілюватися в Україні.

Зокрема, пані Лілія відповіла, що в Україні присутній конституційний принцип рівності форм власності, і якщо університет довів, що якнайкраще готує фахівців за цією спеціальністю, то він може рівноправно з державним університетами брати участь в конкурсі на державне замовлення. Тобто Міністерство освіти вже фактично може дати кілька державних місць у приватних ВНЗ, якщо вони краще готують фахівців.

З 2016 року, за словами голови комітету, випускники при проходженні ЗНО будуть заповнювати бланк, де вказуватимуть, який вони обрали університет в першу чергу, який в другу чергу ─ і так далі. Тобто буде формуватися рейтинг університетів і спеціальностей за популярністю серед абітурієнтів. А потім система розподіляє місця державного замовлення за кількістю бажаючих випускників в межах ліцензійного обсягу державного замовлення і попередньо сама формує списки.

Тепер це не будуть робити приймальні комісії, які маніпулюють оцими рейтинговими списками, когось повідомляють, когось ні, когось невчасно…

З огляду на досвід Лозанської політехніки, стає зрозуміло, що без бізнесу наука й освіта стають такими, які ми маємо зараз. Тому виникає логічне запитання: як спонукати студентів вчитися, досліджувати, займатися бізнесом на базі університетів?

Коментар Лілії Гриневич: «У нас потрібно розвивати механізми взаємодії бізнесу, освіти і науки загалом. В університетах мало розвинена наука. Цей закон має притягнути науку в університети. Ми зараз працюємо над продовженням законів про освіту і плануємо створити спільні центри використання обладнання між академіями й університетами, тому що майже вся наука зосереджена в академіях. Ще більша проблема – це зацікавленість бізнесу вкладати в наукові дослідження в вітчизняних ВНЗ. На жаль, нема податкових стимулів, які є в провідних країнах світу».

Також, згідно з новим законом, передбачається створення спільних майданчиків для кооперації бізнесу і науки. Зокрема, цитуючи пані Лілію, «дослідницькі університети мають право формувати інноваційні структури: науково-технологічні парки, бізнес-інкубатори. Тобто їм дається таке право. І це повинно зацікавити бізнес. Але поки ми не виробимо правого поля для сприятливого функціонування стартапів, вони всі будуть реєструватися десь за кордоном і будуть сплачувати податки за кордоном». Утім, найбільша проблема для українських ВНЗ – брак конкурентності.

Лілія Гриневич: «Принаймні у сфері наукових досліджень 80% коштів має іти тільки через гранти. І тоді університети можуть між собою конкурувати. Ти повинен будеш домовляться з абітурієнтами, а не з міністром освіти, щодо кількості бюджетних місць. І тоді в нас не буде проблеми величезної кількості університетів».

Й наостанок трохи візуального порівняння. Переймаючи досвід Швейцарії, варто не забувати про наші можливості і реалії. В цій інфографіці ми порівняли цифри EPFL та Київського політехнічого інституту. Інфографіка могла би вийти більшою, якби не куций звіт КПІ.

інфографіка

Грошові розрахунки вказані за курсом 2013 року.

Автор написав текст завдяки участі у програмі «Молодь змінить Україну» Благодійного фонду Богдана Гаврилишина, у межах якої він разом із групою молодих активістів відвідав Швейцарію і вивчити її зсередини для втілення кращих ідей в Україні.

Фото: автора.

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.

comments powered by Disqus